Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2022 року Справа №200/2551/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина № НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,
11 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина № НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплати середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 22.05.2020 року по 26.01.2022 року.
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано п0редставником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 КАС України).
Позивачем у позовній заяві зазначено, що вона має статус учасника бойових дій, через що, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору.
З цього приводу суд зазначає про таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон 3551-XII).
У статті 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Позивач звернулась до суду з приводу спірних правовідносин з суб'єктом владних повноважень щодо стягнення середнього заробітку після звільнення з військової служби, обґрунтовуючи заявлені вимоги нормами Кодексу законів про працю України.
Оскільки вказані виплати не відносяться до грошового забезпечення військовослужбовців, заявлені вимоги не стосується захисту прав позивача як учасника бойових дій.
Зокрема, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551-XII. Серед них не зазначено право на звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з вимогами про стягнення середнього грошового забезпечення за період затримки розрахунку після звільнення.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та при розгляді справи № 9901/311/19.
Отже, оскільки виплата середнього грошового забезпечення за період затримки розрахунку при звільненні не входить до складових такого забезпечення, вказані позовні вимоги не підлягають звільненню від оплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, справляється 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року складає 2481, 00 грн.
Позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру. Тому за даною позовною заявою позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 992,40 грн.
Окрім того, згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом цього адміністративного спору є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку після звільнення. Як зазначено вище, вказана виплата не входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення).
Спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №815/2681/17.
Згідно з матеріалами справи 22.05.2020 року позивача звільнено зі служби, проте до суду з цим позовом позивач звернулася лише 11.02.2022 року.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом позивачем не подано та не вказано поважних причин пропуску цього строку.
При цьому, звернувшись до суду за належним розрахунком при звільненні у справі №200/7311/21, про що зазначено у позовній заяві, позивачу було достовірно відомо про порушення його права на своєчасний розрахунок, проте не заявлено вимоги щодо стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки такого розрахунку.
Отже, з матеріалів позову випливає, що позивачем пропущений встановлений законом місячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Тому суд дійшов висновку про залишення даного позову без руху та надання позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтею 169 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина № НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн., який потрібно сплатити за реквізитами розміщеними на офіційному веб-сайті Донецького окружного адміністративного суду та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов