16 лютого 2022 р. Справа № 640/19601/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Слободонюка М.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Базилишеної С.Б.
представника відповідача-позивача: адвоката Усова Ю.В.
розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи за первісним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
На розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду за підсудністю із Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа за первісним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на суму 1225486,01 грн. та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо невизнання податкового боргу безнадійним та зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві здійснити списання податкового боргу ОСОБА_1 у розмірі 1225486,01 грн., як безнадійного.
Ухвалою суду від 11.01.2022 дану справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.02.2022.
02.02.2022 у зв'язку з неявкою сторін, підготовче засідання відкладено на 16.02.2022.
В підготовче засідання 16.02.2022 представник ГУ ДПС у м. Києві до суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що з огляду на положення ч. 1 ст. 205 КАС України не є перешкодою для проведення підготовчого засідання у його відсутність.
Так, в ході підготовчого провадження представником ОСОБА_1 заявлено клопотання про залишення позовної заяви Головного управління ДПС у м. Києві без розгляду у зв'язку із пропуском строків звернення до суду. Дане клопотання мотивоване тим, що право на стягнення коштів за податковим боргом згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України виникло у контролюючого органу через 60 днів з моменту надсилання податкової вимоги. А оскільки податкова вимога №46057-17 від 11.07.2017 на суму 1225486,01 була надіслана на адресу ОСОБА_1 у липні 2017 року та отримана останньою 26.07.2017, тому визначений у ч. 2 ст. 112 КАС України тримісячний строк для подання позовної заяви закінчився для ГУ ДПС у м. Києві ще 25.12.2017. За таких обставин представник ОСОБА_1 вважає, що ГУ ДПС у м. Києві пропустило строк звернення до суду, не подавши при цьому будь-яких клопотань про його поновлення, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши заявлене клопотання суд доходить наступних висновків.
Частиною четвертою статті 5 КАС України встановлено право на звернення до адміністративного суду суб'єктів владних повноважень виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Як визначено у підпункті 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.
Отже, наведена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а в разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою в самостійному погашенні грошового зобов'язання, протягом наступних 1 095 календарних днів із дня виникнення податкового боргу.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду. Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України.
За таких обставин доводи представника ОСОБА_1 про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню трьохмісячний строк звернення до суду, який визначений у ч. 2 ст. 122 КАС України, є безпідставними.
Щодо обставин дотримання ГУ ДПС у м. Києві при зверненні до суду з даним позовом визначеного у статті 102 ПК України 1095 строку, в межах якого контролюючий орган вправі стягнути податковий борг, то суд враховує те, що у зв'язку із поданням ОСОБА_1 зустрічного позову про оскарження бездіяльності контролюючого органу щодо невизнання безнадійним податкового боргу, стосовно якого минув строк позовної давності, та прийняття цього позову до спільного розгляду із первісним позовом про стягнення податкового боргу з платника податку, спірні правовідносини у цій справі перейшли в площину, при якій питання строків, визначених у статті 102 ПК України, є безпосередній предметом судового дослідження при розгляді даної адміністративної справи по суті.
Тому оцінка тому, чи був дотриманий податковим органом 1095 денний строк для стягнення податкового боргу впливає в тому числі і на дослідження обставин, при яких існуючий за ОСОБА_1 податковий борг міг набути статус безнадійного, із усіма витікаючими з цього наслідками.
Отже, на думку суду, питання щодо строків стягнення податкового боргу, визначених у статті 102 ПК України, має досліджуватися за наслідками розгляду даної справи по суті, і оцінку такому питанню необхідно надавати при постановленні судового рішення.
За наведених вище обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення поданого представником ОСОБА_1 клопотання про залишення позовної заяви ГУ ДПС у м. Києві без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 180, 248 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення позову Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу без розгляду, - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович