Справа № 679/986/21
Провадження № 2/682/798/2021
21 січня 2022 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючої судді Зеленської В.І,
з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області, Нетішинського міського суду Хмельницької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду,
04.08.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Нетішинського відділення Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області, Нетішинського міського суду Хмельницької області про стягнення з Нетішинського відділення Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області 210 000 грн матеріальної та 90 000 грн моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та про стягнення з Нетішинського міського суду Хмельницької області 210 000 грн матеріальної шкоди, 70 000 гривень моральної шкоди, заподіяної незаконним засудженням.
28 жовтня 2021 р за клопотанням позивача ухвалою суду здійснено заміну неналежного відповідача у справі належним, а саме: Нетішинське відділення Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області замінене належним відповідачем Шепетівською окружною прокуратурою Хмельницької області.
25 жовтня 2021 року до суду надійшло письмове клопотання позивача про збільшення позовних вимог, в якому він просить стягнути з Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області 515 545 грн матеріальної шкоди та 90 000 грн моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, стягнути з Нетішинського міського суду Хмельницької області 515 545 грн матеріальної шкоди та 70 000 грн моральної шкоди, заподіяної незаконним засудженням (а.с.110-111).
У вступному слові ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і пояснив, що з 1995 року працював начальником відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом". Його посада не була віднесена до переліку посад, що несуть відповідальність за Законом "Про засади запобігання і протидії корупції". Проте, 8 лютого 2015 року прокурор м. Нетішин Хмельницької області Глушко І.П. склав протокол про порушенням ОСОБА_1 вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме - неподання декларації про майновий стан за 2015 рік. Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24.02.2015 р його визнано винуватим у порушенні пп. а п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидію корупції" та у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і накладено штраф у розмірі 340 грн. 18 травня 2015 року його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану у зв'язку з притягненням до адміністративної відповідальності. У травні 2016 р на ХАЕС проведене службове розслідування на підставі подання Шепетівської місцевої прокуратури про порушення ним антикорупційного законодавства. 17.05.2016 р за місцем роботи йому оголошена догана. 15.06.2016 р ще раз оголошена догана за неподання декларації про доходи, а 21.06.2016 р його звільнено з роботи у зв'язку із систематичним невиконанням обов'язків. Вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що потягло подальше незаконне звільнення з роботи і заподіяння майнової шкоди у вигляді втрати заробітку.
Крім цього, на підставі повідомлення Управління захисту економіки в Хмельницькій області Національної поліції України від 30.06.2017 р Нетішинським відділенням поліції 14.07.2017 р внесені відомості до ЄРДР про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України. Відповідно до вказаних відомостей, він, будучи суб'єктом, на якого поширюється дія Закону "Про засади запобігання і протидії корупції", не подав шляхом заповнення на офіційному сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік за формою, що визначається Національним агентством. 29.09.2017 р йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України . 20.02.2018 року прокурор Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури затвердив обвинувальний акт про обвинувачення його у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, та направив до Нетішинського міського суду Хмельницької області для розгляду по суті. 21.03.2018 р Нетішинський міський суд Хмельницької області визнав його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України і призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 гривень, з позбавленням права обіймати посади з виконання функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15.11.2018 р вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21.03.2018 р скасований та у кримінальному провадженні призначений новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Ухвалою Славутського міськрайонного суду від 26 грудня 2018 р обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 366-1 КК України повернутий прокурору. 18 вересня 2019 р начальник Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури Гончарук В.В. виніс постанову про закриття кримінального провадження щодо нього за ст. 366-1 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Він оскаржив вказану постанову прокурора, так як не погоджувався з мотивами, якими керувався прокурор при закритті кримінального провадження. Проте, ухвалою слідчого судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 листопада 2019 р йому відмовлено в задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 листопада 2019 р залишена без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року. А отже, постанова начальника Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури Гончарука В.В. від 18 вересня 2019 р набрала законної сили.
Тому вважає, що незаконним переслідуванням, а саме: незаконним притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення на підставі протоколу, складеного прокурором, незаконним порушенням кримінального провадження за вчинення корупційного діяння та проведенням досудового розслідування, за період з моменту його звільнення з роботи - з 23.06.2016 р по день закриття кримінального провадження - 18.09.2019 р йому завдана майнова шкода органами прокуратури в розмірі 515 545 грн, що полягає у втраті заробітку, та моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 90 000 грн та яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з незаконним переслідуванням.
Крім цього вважає, що 23.06.2016 р Нетішинський міський суд безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності та наклав адміністративне стягнення за ст. 172-6 КУпАП, внаслідок чого 23.06.2016 р він був звільнений з роботи та втратив заробіток. А вироком від 21.03.2018 р Нетішинський міський суд Хмельницької області безпідставно визнав його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України і призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 гривень, з позбавленням права обіймати посади з виконання функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік. Тому просить стягнути з Нетішинського міського суду Хмельницької області в його користь втрачений заробіток з часу звільнення - з 23.06.2016 р по день подання позову до суду про поновлення на роботі - 20.02.2018 р у розмірі 515 545 грн та стягнути 70000 грн моральної шкоди, спричиненої незаконним засудженням.
Представник відповідача Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи судом, відзив на позов не подав, не повідомив про причини не явки.
Представник відповідача Нетішинського міського суду Хмельницької області належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи судом, в заяві до суду просить розглянути справу за його відсутності, відзив на позов не подав.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Судом встановлено, що 10 лютого 2015 року прокуратурою м. Нетішин складено протокол № 1 про вчинення адміністративного корупційного правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме за неподання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік (а.с.43-47).
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 лютого 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с.48-50). Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.
14 травня 2015 року Міністерство юстиції України повідомило ОСОБА_1 про внесення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (а.с.181).
17.05.2016 р наказом генерального директора ВП ХАЕС №986 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі результатів службового розслідування про невиконання начальником відділу організації підготовки персоналу НТЦ ОСОБА_1 законних вимог адміністрації підприємства, зокрема наказу ВП ХАЕС від 10.02.2016 р № 255, виданого на виконання Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які виразились у неподанні декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання майнового характеру за минулий рік (а.с. 220-221)
15.06.2016 р наказом генерального директора ВП ХАЕС №986 ОСОБА_1 повторно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог посадової інструкції (а.с.222).
21 червня 2016 року наказом № 1257-к ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ОСОБА_1 звільнено з 23.06.2016 з посади начальника відділу організації підготовки персоналу НТЦ на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, покладених на нього трудовим договором, неодноразове притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.202-203).
Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Проаналізовані судом накази не дають підстав суду вважати, що звільнення ОСОБА_1 з роботи було пов'язане з притягненням його до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 КУпАП постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 лютого 2015 року.
28 лютого 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", як посадова особа юридичної особи публічного права, яка припинила діяльність, він зобов'язаний до 01 квітня 2017 року подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції та роз'яснено, що за несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачено адміністративну відповідальність відповідно до ст. 172-6 КУпАП, а за умисне неподання декларації - кримінальну відповідальність згідно із ст. 366-1 КК України (а.с.51).
30 червня 2017 року Управління захисту економіки в Хмельницькій області направило на адресу Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області матеріали щодо можливого порушення начальником відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру ВП "Хмельницька АЕС" Олійником Д.А. вимог Закону України "Про запобігання корупції", які зареєстровані в ЖЕО ГУНП в Хмельницькій області за № 649 від 01.06.2017 року (а.с.53).
14 липня 2017 року СВ Нетішинського ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області внесло відомості до ЄРДР за повідомленням Управління захисту економіки в Хмельницькій області щодо порушення начальником відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру ВП "Хмельницька АЕС" Олійником Д.А. вимог Закону України "Про запобігання корупції" з правовою кваліфікацією його дій за ст. 366-1 КК України (а.с.8) та повідомило Шепетівську місцеву прокуратуру про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017240080000266 від 14.07.2017 р (а.с.54).
29 вересня 2017 року Нетішинським ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області за погодженням з прокурором Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури підготовлено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України (а.с.57-58).
29 листопада 2017 року Нетішинським ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області позивачу ОСОБА_1 вручене повідомлення про підозру, пам'ятку про процесуальні права та обов'язки, а також оголошені та роз'яснені права підозрюваного (а.с.58).
20 лютого 2018 року СВ Нетішинського ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017240080000266 від 14.10.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 366-1 КК України, який затверджений прокурором Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури (а.с.59-61).
20 лютого 2018 року ОСОБА_1 отримав копію обвинувального акта та копію реєстру матеріалів досудового розслідування, на що вказує розписка про отримання (а.с.166).
21 березня 2018 року вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 гривень з позбавленням права обіймати посади з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік (а.с.10-11).
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15.11.2018 р вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 березня 2018 р щодо ОСОБА_1 скасований та призначений новий розгляд справи в суді першої інстанції (а.с. 66-72).
Таким чином, вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 березня 2018 р щодо ОСОБА_1 не набрав законної сили. А отже, немає підстав вважати, що ОСОБА_1 був засуджений чи визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 03.12.2018 р змінена підсудність кримінального провадження № 12017240080000266 від 14.10.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 366-1 КК України та справа надіслана на розгляд до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області (а.с.121).
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 26 грудня 2018 р повернув обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017240080000266 від 14.10.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 366-1 КК України з доданими матеріалами прокурору (а.с. 121а).
18 вересня 2019 року постановою начальника Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури кримінальне провадження № 12017240080000266 від 14.07.2017 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення (а.с.13-16).
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За змістом статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу та особисту недоторканність.
Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за рахунок держави закріплено також у статях 56, 62 Конституції України, статтях 1167, 1176 Цивільного кодексу України.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Дані підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
У разі відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті, відповідно до якої така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування державою шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Статтею 1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
За змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:
1) постановлення виправдувального вироку суду;
1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;
Пункт 3 частини першої статті 2 виключено на підставі Закону № 4652-VI від 13.04.2012
4) закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються):
1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
5) моральна шкода.
На підставі досліджених належних, допустимих та достатніх доказів судом встановлено відсутність причинного зв'язку між діями прокуратури, суду і втратою позивачем заробітку, оскільки заробіток за період з 21.06.2016 р він втратив у зв'язку із звільненням з роботи за порушення трудового законодавства.
В межах кримінального провадження № 12017240080000266 від 14.07.2017 про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 366-1 КК України належне позивачу майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності) не було конфісковане або звернене в доход держави судом, не вилучалось органами досудового розслідування чи органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, на належне йому майно арешт не накладався; штрафи, судові витрати та інші витрати на виконання вироку Нетішинського міського суду від 21 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017240080000266 від 14.07.2017 ОСОБА_1 не сплачувались, так як вирок не набрав законної сили.
Вимогу про стягнення з відповідачів сум, сплачених у зв'язку з поданням юридичної допомоги, позивач не заявляв.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
На підставі досліджених доказів та пояснень позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог до Шепетівської окружної прокуратури, яка здійснювала процесуальне керівництво за проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017240080000266 від 14.07.2017, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, яке було погоджене прокурором та мало 29.09.2017 р і збереження такого статусу ОСОБА_1 протягом двох років до моменту закриття кримінального провадження № 12017240080000266 від 14.07.2017 у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, а саме - до 18 вересня 2019 р. При цьому слід врахувати, що у кримінальному провадженні № 12017240080000266 від 14.07.2017 також був складений обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 366-1 КК України, затверджений прокурором, а отже ОСОБА_1 мав також статус обвинуваченого.
Підозра та обвинувачення у кримінальному провадженні призвели до порушення нормальних життєвих зв'язків ОСОБА_1 , вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки він не міг працевлаштуватися, соромився свого статусу перед рідними та близькими, знайомими людьми. Крім цього, статус підозрюваного та обвинуваченого заподіяв ОСОБА_1 страждання, психічний вплив, що призвело до погіршення та позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Отже, внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності позивач має право на відшкодування шкоди і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме - статті 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/2004/18, від 30 січня 2019 року у справі № 234/19443/16-ц.
А тому суд знаходить обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області ( Шепетівська місцева прокуратура Хмельницької області змінила назву на Шепетівська окружна прокуратура Хмельницької області) в користь позивача моральної шкоди у зв'язку з безпідставним притягненням до кримінальної відповідальності з моменту складення повідомлення про підозру за ст. 366-1 КК України у кримінальному провадженні № 12017240080000266 від 14.07.2017 та до винесення постанови прокурором про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення .
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Позивач ОСОБА_1 перебував під слідством з моменту повідомлення про підозру з 29.09.2017 р до дня винесення постанови про закриття кримінального провадження за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України - до 18.09.2019 р.
Розмір заподіяної позивачу моральної шкоди за цей період, розрахований за правилами ч. 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», становить 156000 грн (6500 грн (мінімальна заробітна плата на час розгляду справи судом) х 24 місяці (строк, протягом якого тривало досудове розслідування).
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач ОСОБА_1 заявив позовні вимоги до Шепетівської окружної прокуратури про стягнення 90 000 грн моральної шкоди. Тому, враховуючи вимоги ст. 13 ЦПК України, суд знаходить за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої органом прокуратури .
Підстав для задоволення інших позовних вимог не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КПК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 2001 року № 12-рп/2001 у справі про відшкодування шкоди державою, структура бюджетної класифікації України у функціональній структурі видатків України не передбачає видатків (коштів) на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судів та правоохоронних органів, за рахунок видатків на їх утримання. Конституція України гарантує громадянам у таких випадках право на відшкодування шкоди за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання цих органів.
Відповідно до пункту першого Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Згідно з пунктом четвертим даного Положення Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
У пунктах 3, 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) у тому числі шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Таким чином, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1176 ЦК України, ст. 130 КПК України, ст.ст. 1, 2,, 3, 4, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури у розмірі 90 000 грн 00 коп ( дев'яносто тисяч грн 00 коп).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.
Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів - до 02.02.2022
Головуючий суддя Зеленська В. І.