Справа № 680/210/20
№ 2-з/680/2/22
"17" лютого 2022 р. смт Нова Ушиця
Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Яцина О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, про визначення місця проживання дитини та участі у її вихованні,
встановив:
У провадженні Новоушицького районного суду Хмельницької області перебуває вказана цивільна справа.
16 лютого 2022 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить зобов'язати ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення, що набере законної сили, у справі: визначити місця та час спілкування малолітнього ОСОБА_3 із батьком ОСОБА_1 з врахуванням відвідування дитячого навчального закладу в смт Нова Ушиця «Дзвіночок» та підготовкою з педагогами (репетиторами) до навчання в школі; щотижня у будні дні: з 08:00 год., кожної середи до 10:00 год., кожної суботи; щомісячно у вихідні дні: з 10:00 год., кожної першої суботи до 20:00 год., кожної першої неділі та з 10:00 год., кожної третьої суботи до 20:00 кожної третьої неділі та, коли випадає з 10:00 кожної п'ятої суботи до 20:00 год., кожної п'ятої неділі; зобов'язати мати ОСОБА_2 , кожного дня коли малолітній знаходиться з нею, надавати можливість спілкуватися з сином по телефону, та іншими телекомунікаційними системами за допомогою мережі Інтернет, з 18:00 год., до 21:00 год., в залежності від графіку сну; зобов'язати матір, ОСОБА_2 , відразу повідомляти при зміні навчальних закладів малолітнього сина ОСОБА_3 , відвідування гуртків, захоплень та інших навчальних закладів, про стан здоров'я та про інші життєві необхідності для спільного виховання малолітнього;
зобов'язати ОСОБА_2 передавати малолітнього ОСОБА_3 до місця проживання ОСОБА_1 , згідно визначеного судом часу спілкування та виховання, а також для відпочинку малолітнього ОСОБА_3 із ОСОБА_1 та рідними на морі, оздоровчих закладах в межах України, до сорока п'яти днів протягом літніх канікул в проміжку тиждень, через тиждень.
В обґрунтування заяви вказує, що змушений звернутися до суду, для забезпечення участі у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином, оскільки вже понад три місяці не відомо його місце знаходження, а відповідачка неодноразово зазначала, що має наміри виїхати за межі країни. Тому, існує реальна загроза не виконання та ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Проведення призначеної судової психологічної експертизи буде неможливо провести без малолітнього ОСОБА_3 , який на даний час проживає з відповідачкою, яка перешкоджає спілкуватися та виховувати сина, не має постійного місця проживання.
Вважає, що дитині у більшій мірі потрібне чоловіче виховання та приділення уваги, тому позивач відіграє основну роль у житті ОСОБА_3 , займається вихованням, слідкує за здоров'ям та всіма життєво необхідними потребами.
Відповідачка негативно налаштовує зневагою їхнього сина ОСОБА_3 , проти батька, з наміром прищепити дитячу любов, до іншого чужого для нього чоловіка, співмешканця матері, що спричиняє психологічний стрес для малолітнього.
За розпорядженням Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області від 03 жовтня 2018 року №484 «Про встановлення порядку побачень з дитиною», встановлений порядок побачень батька з малолітнім сином: перші та треті вихідні щомісяця з 10:00 суботи до 16:00 неділі в межах Хмельницької області; щотижня в четвер з 16:00 год., до 18:30 год. в межах Хмельницької області.
За адресою АДРЕСА_1 , визначеного розпорядженням від 03 жовтня 2018 року №482, відповідачка не проживає. За адресою в АДРЕСА_2 , відповідачка також не проживає.
У такий спосіб відповідачка позбавила малолітню дитину, яка постійно проживала із позивачем батьківського піклування, уваги та присутності, що є грубим і не допустимим порушенням прав та інтересів дитини. Зміна звичного місця проживання дитини може призвести до тяжких наслідків для нього. Відповідачка не надає позивачу та його рідним, можливості спілкуватися з сином.
Допоки у суді буде розглядатися справа, син може втратити зв'язок із батьком та остаточно буде налаштований відповідачкою, проти нього та рідних.
За вказаних у заяві умов малолітня дитина буде підтримувати зв'язок з матір'ю та перебувати у звичних для неї умовах, у той же час не будуть порушуватися права батька на спілкування із дитиною і перебування, а також побачення дитини із позивачем не буде завдавати дитині страждань, оскільки дитина довгий проміжок часу перебувала у нього за відсутності матері.
За таких обставин, вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї додатками суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову передбачені ст.150 ЦПК України.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Згідно зі ст.19 СК України, у випадках, передбачених цим кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.
За правилами статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно частини першої статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
За наявності між батьками дитини спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, такий спір вирішується органом опіки та піклування (стаття 158 СК України) або судом (стаття 159 СК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Окрім цього, згідно із вимогами частин першої, другої 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Таким чином, зі змісту статей 158-159 СК України слід зробити висновок, що способи участі одного з батьків у вихованні дитини визначаються органом опіки та піклування за заявою того з батьків, хто бажає такі способи встановити чи судом - шляхом пред'явлення відповідного позову.
Враховуючи те, що наявне розпорядження щодо встановлення порядку побачень з дитиною, а також, враховуючи, що позивачем розпочато процедуру врегулювання даного питання в судовому порядку (про визначення місця проживання дитини та участі у її вихованні), суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування вказаного позивачем заходу забезпечення позову, оскільки фактично у заяві про забезпечення позову позивач просить розглянути спір по суті і задовольнити вимоги, які відносяться до самостійного предмета спору, що є виходом за межі процесуальної дії (застосування заходу забезпечення) і порушуватиме принцип змагальності сторін.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку з його необґрунтованістю.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.81, 149-154, 259, 260 ЦПК України, суддя,
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, про визначення місця проживання дитини та участі у її вихованні - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя О. І. Яцина