Справа № 675/770/21
Провадження № 1-кп/675/10/2022
"11" лютого 2022 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі кримінальні провадження № 62021240000000025, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 січня 2021 року про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, № 12021244000000013, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 лютого 2021 року про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 ,
11 лютого 2022 року прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки закінчується строк тримання під вартою ОСОБА_4 , однак у відношенні обвинуваченого наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 121 КК України, які відносяться до тяжких та мають підвищений ступінь суспільної небезпеки. Відтак існують ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або незаконно впливати на свідків та очевидців у цьому ж кримінальному провадженні. Такі ризики не зменшились і продовжують існувати на даний час.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 проти заявленого прокурором клопотання заперечували.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам, тому просить змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за постійним місцем проживанням у м. Ізяславі Шепетівського району Хмельницької області із застосуванням електронних засобів контролю.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За вимогами ч. 3 цієї ж статті незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
При вирішенні заявленого прокурором та захисником клопотань судом враховуються положення ст. 131 КПК України, якою визначено, що одним із передбачених КПК України видом заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є запобіжні заходи, що застосовуються на підставі ухвали суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, якщо прокурор доведе, що є підстави для його застосування.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд, дослідивши клопотання, заявлене прокурором, вислухавши позицію учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
14 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021240000000025 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України.
21 лютого 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000013 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 09 червня 2021 року об'єднано в одне провадження кримінальне провадження № 62021240000000025 від 14 січня 2021 року з кримінальним провадженням № 12021244000000013 від 21 лютого 2021 року.
25 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області обвинуваченомуОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
19 березня 2021 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області обвинуваченомуОСОБА_4 змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 21 квітня 2021 року включно.
16 квітня 2021 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області обвинуваченомуОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14 червня 2021 року включно.
09 червня 2021 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07 серпня 2021 року включно.
26 липня 2021 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 вересня 2021 року включно.
22 вересня 2021 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 листопада 2021 року включно.
11 листопада 2021 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 09 січня 2022 року включно.
16 грудня 2021 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13 лютого 2022 року включно.
Відповідно до розпорядження № 24 керівника апарату Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2021 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», у зв'язку із закінченням строку повноважень судді ОСОБА_6 згідно із пунктами 19, 20 розділу 8 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» призначений повторний автоматизований розподіл судової справи № 675/770/21 провадження № 1-кп/675/80/2021.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2021 року головуючим суддею визначена ОСОБА_1 .
Ухвалою від 29 вересня 2021 року призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2021 року призначено судовий розгляд.
Суд наголошує, що метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд також враховує особу, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання.
Вказана обставина не є визначальною та такою, що давала б можливість обрати ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви», № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Так, при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 121 КК України.
Суд враховує тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, данні про його особу, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні злочинів, які за своїм характером становлять особливу суспільну небезпеку, відноситься до категорії тяжких, за які Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до десяти років, обставини, за яких були вчинені діяння, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що, знаходячись на волі, ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та очевидців подій, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
За таких обставин, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та очевидців подій у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, внаслідок чого не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає можливим змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, відтак клопотання обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягають.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з дня винесення ухвали, тобто з 11 лютого 2022 року.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є кримінальним правопорушенням, вчиненим із застосуванням насильства, приймаючи до уваги підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України та перераховані вище, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави судом не визначається.
Керуючись ст. ст. 331, 372, 376, 393-395 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 11 лютого 2022 року по 11 квітня 2022 року включно.
Ухвала діє по 11 квітня 2022 року включно.
Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор».
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити ОСОБА_4 негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1