17.02.2022 Справа №607/2900/22
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гужівка, Ічнянського району, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , проходить військову службу на посаді старшого навідника 2 гармати 1 артилерійського взводу 10 артилерійської батареї 4 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
Всупереч вимогам Статуту, діючи умисно, всупереч інтересам служби, солдат ОСОБА_1 01.02.2022р. не виконав наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1497 від 22.12.2022р. в частині щодо дотримання розпорядку дня в 2022 навчальному році в умовах особливого періоду, за наступних обставин: 01.02.2022р. о 14.00 год. під час шикування особового складу військової частини НОМЕР_1 командиром 4 артилерійського дивізіону старшим підполковником ОСОБА_2 було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). Проте, 01.02.2022р. о 17.40 год. вищевказаний військовослужбовець повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 та будь-яких підтверджень законності своєї відсутності не надав.
ОСОБА_1 , будучи у встановленому законом порядку особисто своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Зазначені обставини відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП надають можливість розгляду справи за його відсутності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами дослідженими в судовому засіданні, а саме: даними протоколу №36 від 14.02.2022р. про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-10 КУпАП; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №111 від 11.06.2021р.; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №120 від 25.06.2021р.; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №166 від 01.09.2021р.; контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 25.06.2021р., з яким ознайомився та підписав військовослужбовець ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.02.2022р.; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 07.02.2022р.; письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 07.02.2022р.; наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №173 від 07.02.2022р.; наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1497 від 22.12.2021р.; розпорядком дня військової частини НОМЕР_1 на 2022 навчальний рік, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1497 від 22.12.2021р.
Таким чином встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №111 від 11.06.2021р., у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за контрактом солдат ОСОБА_3 .
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі-Статуту), солдат ОСОБА_3 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
За визначенням, викладеним у статті 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” №3543-ХІІ від 21.10.1993 , мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з МСТОЮ планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу, а особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-УІІ був затверджений Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», який набрав чинності 18 березня 2014 року № 49. Таким чином, з 18 березня 2014 року по теперішній час в Україні діє особливий період.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення - відмова від виконання законних вимог командира (начальника), вчинене в умовах особливого періоду, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, ч. 2 ст. 172-10, ст.ст. 280, 283, 284, 290, 294, 299, 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 145 (ста сорока п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяЮ. І. Дзюбановський