16.02.2022 Справа №607/23885/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Бойко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 у якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.12.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що в період з 08.06.2014 по 21.03.2017 вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. У даному шлюбі у них народився син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та перебуває на повному її утримані. На даний час відповідач не в достатній мірі бере участь у матеріальному утриманні спільного сина. Їй відомо, що він на території України не працевлаштований, проте працює в Республіці Польща. Інших осіб на утримані у відповідача немає, стан здоров'я дозволяє працювати, а тому враховуючи, необхідність забезпечення дитині належного рівня життя необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, рівність обов'язку батьків утримувати своїх дітей, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 29.12.2021 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте попередньо подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає частково, а саме в розмірі 2 000 грн., оскільки він не працює, стабільного доходу не має.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.06.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виконавчому комітеті Богданівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області про що зроблено відповідний актовий запис №2 та свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області 08.06.2014. Прізвище подружжя після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області 22.09.2014.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2017 у справі №607/1652/17 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 залишено прізвище « ОСОБА_7 ».
Згідно довідки про склад сім'ї №1356 виданої Настасівським старостинським округом Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області 07.12.2021, ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою зареєстровані: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Так, згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Згідно частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Відповідно до частини другої статті 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Зважаючи на матеріальне становище платника аліментів, який за віком та станом здоров'я є працездатним, не має інших утриманців, відсутність доказів про матеріальне становище позивачки, її працевлаштування та отримання нею доходу, вік дитини, враховуючи рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, суд доходить до переконання, що аліменти на утримання дитини слід визначити в розмірі 2 300 гривень, щомісячно починаючи з дня подачі позову до досягнення дитиною повноліття.
Такий розмір, на думку суду, відповідає встановленому законодавцем рекомендованому мінімальному розміру аліментів на одну дитину. Ще менший розмір аліментів, на думку суду, не буде достатнім для належного виховання та утримання дитини та забезпечення її рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Позивачка не надала суду доказів про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі, як і доказів неспроможності утримання дитини нею самою на рівні з батьком.
Щодо вимоги позивачки про стягнення із відповідача аліментів за минулий період, зокрема із 10.12.2021 суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Тобто, стягнення аліментів за час, що передує пред'явленню позову, є можливим лише за умови, що особа, яка звертається із вимогою про стягнення аліментів, вживала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов'язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати.
Таким чином, ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто це свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини, та надав докази на підтвердження зазначених обставин.
Однак, позивачка ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів на підтвердження звернення до відповідача ОСОБА_2 із вимогою про стягнення аліментів починаючи з 10.12.2021 та вжиття нею заходів щодо одержання аліментів, а також доказів про ухилення відповідачем від сплати аліментів за попередній період, в саме з 10.12.2021.
За вказаних обставин, суд приходить до переконання про відсутність визначених законом підстав для стягнення із відповідача аліментів за минулий період починаючи з 10.12.2021, а тому вимоги позивачки у цій частині не підлягають до задоволення.
Натомість суд враховуючи, що позивач пред'явила позов 21.12.2021, що вбачається з поштового штампу на конверті присуджує стягнення аліментів саме з вказаної дати.
Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вимогами ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, із відповідача у дохід держави слід стягнути 908 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 300 гривень, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексації, щомісячно, починаючи з 21.12.2021, і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення складено та підписано 16.02.2022.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук