Справа № 606/281/22
17 лютого 2022 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ДП «Тернопільське лісове господарство» ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі кримінальне провадження № 12022211080000006, внесене 5 січня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сороцьке Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, учасника бойових дій, несудимого
за ч.3 ст.246 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 , порушуючи вимоги ст.69,100 Лісового кодексу України, ст.5,12,38,40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.10 Закону України «Про рослинний світ», ст.9,16,25,26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», знаходячись на території Теребовлянського лісництва у кварталі 105, виділ 6 в с.Зеленче Тернопільського району Тернопільської області, що відноситься до природно-заповідного фонду «Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення- Зеленчанська ділянка», не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, 5 січня 2022 року біля 12.30 год., умисно, з корисливих мотивів, за допомогою ручної металевої пилки вчинив незаконну порубку дерева на території природно-заповідного фонду «Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення- Зеленчанська ділянка», тобто відділив від кореня одне дерево породи «ялина звичайна» діаметром у корі біля шийки кореня 5 см, яке відповідно до ст.4 Лісового кодексу України, п.5 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 733, є складовою частиною лісового фонду України та входить до складу природно-заповідного фонду України. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_5 державі спричинено шкоду на суму 246 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, і показав, що 5 січня 2022 року біля обіду він зайшов на територію природно-заповідного фонду «Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення- Зеленчанська ділянка», що в с.Зеленче Тернопільського району Тернопільської області, де за допомогою ручної металевої пилки, яку мав із собою, зрубав одне дерево породи «ялина». Також пояснив, що дозвільних документів на порубку дерев у вказаному фонді в нього не було, а зробив це для власних потреб. У вчиненому щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними під час досудового розслідування і які доводять його вину у вчиненні вказаного злочину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, та кваліфікує його дії за ознаками ч.3 ст.246 КК України, як незаконну порубку дерев, вчинену на території природно-заповідного фонду.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.50,65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органу досудового розслідування та суду у розкритті злочину, добровільно відшкодував заподіяну злочином шкоду.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Аналізуючи в сукупності обставини, що пом”якшують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, який несудимий, позитивно характеризується за місцем свого проживання, є учасником бойових дій, думку представника потерпілого про відсутність майнових претензій і можливості призначення несуворого покарання, те, що злочином не заподіяно тяжких наслідків, суд приходить до переконання, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, та призначити йому покарання:
за ч.3 ст.246 КК України - 3 (три) роки обмеження волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_5 обов”язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Скасувати арешт на ручну металеву пилу із червоною пластиковою ручкою та зрубане дерево породи «ялина звичайна» діаметром 5 см, довжиною 1.9 м, який накладено ухвалою слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 6 січня 2022 року.
Речовий доказ у провадженні: ручну металеву пилу із червоною пластиковою ручкою, яку передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, після вступу вироку в законну силу знищити.
Речовий доказ у провадженні: зрубане дерево породи «ялина звичайна» діаметром 5 см, довжиною 1.9 м, яке передано на зберігання в Теребовлянське лісництво, після вступу вироку в законну силу, залишити у розпорядженні вказаного лісництва.
На вирок може бути апеляцію до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча: