Справа № 466/11996/21
11 лютого 2022 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Невойта П.С.,
секретаря с/з Семків Х.І.,
справа №466/11996/21,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал»», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
представник позивача адвокат Пащук Артем Ігорович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал», третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна та просить суд визнати виконавчий напис №12296 від 28.05.2021 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що виконавчий напис №12296 від 28.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення за кредитним договором № 002-13566-290413 від 29.04.2013 є незаконним і таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не перевірив безспірність розміру боргу за кредитним договором, а також такий виконавчий напис вчинено без повідомлення боржника. Вважає, що вимоги кредитора не можуть бути безспірними, оскільки виконавчий напис вчинено після спливу трьохрічного строку давності пред'явлення вимоги про повернення коштів, а саме: 29.04.2016. Вважає, що є всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Третя особа не подала письмових пояснень на позовну заяву.
Ухвалою від 13.12.2021 суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 13.12.2021 суд в порядку забезпечення зупинив стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни №12296 від 28.05.2021 про стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал»» заборгованість у розмірі 19878,62 гривень за кредитним договором №002-13566-290413 від 29.04.2013 укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням по справі законної сили.
Ухвалою від 11.02.2022 суд вирішив проводити заочний розгляд справи.
Позивач в судове засідання не прибула, причин неприбуття суду не повідомив. Представник позивача адвокат Пащук А.І. подав заяву про розгляд справи у відсутності позивача та представника позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення, позов підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суд не повідомив, заяв про відкладення судового засідання не надходило, відзиву на позовну заяву подано не було.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна в судове засідання не прибула, причин неприбуття суду не повідомила, заяв про відкладення судового засідання нею подано не було, письмових пояснень на позовну заяву від третьої особи не надходило.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Суд встановив, що 27.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф вчинено виконавчий напис №12296 про стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал»» заборгованість у розмірі 19878,62 гривень за кредитним договором №002-13566-290413 від 29.04.2013, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .
Заборгованість в розмірі 19878,62 гривень за період з 23.04.2020 по 07.04.2021 складається з:
прострочена заборгованість за сумою кредиту - 11665,06грн.;
прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 8213,56,00 грн. /арк.спр.16/.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічна норма закріплена і у п.3.1, 3.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
При цьому, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Однак на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, Постанову Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172 постановою Київського апеляційного адміністративного суду визнано незаконною та нечинною: справа 826/20084/14. 01.11.2017 Вищим адміністративним судом України постанову Київського адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), постановах Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2019 року у справі № 201/13708/16-ц (провадження № 61-25811св18), від 31 січня 2018 року у справі № 285/2975/16 (провадження № 61-31641 св 18), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 28.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною вчинено виконавчий напис №12296 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал»» заборгованість у розмірі 19878,62 гривень за кредитним договором №002-13566-290413 від 29.04.2013 укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .
При цьому, як зазначає позивач, виконавчим написом стягнуто заборгованість за сумою кредиту - 11665,06 гривень та заборгованість по відсотках у розмірі 8213,56 гривень.
Однак, як стверджує позивач, у матеріалах виконавчого провадження відсутні документи про наявність заборгованості.
Як вбачається із позовної заяви, позивач не погоджується із вказаним розміром заборгованості, оскільки вказано лише суму заборгованості без розрахунку такого.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У позовній заяві позивач просить сятгнути витрати у виді судового збору у розмірі 1362,00 гривні та витрати на правову допомогу.
Так, у матеріалах справи містяться квитанції про сплату судового збору у розмірі 454,00 гривень за подання заяви про забезпечення позову та 908 гривень за подання позовної заяви. Доказів про понесення витрат на правову допомогу суду не надано.
У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача 1362,00,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд ,
позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни №12296 від 28.05.2021 про стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал»» заборгованість у розмірі 19878,62 гривень за кредитним договором №002-13566-290413 від 29.04.2013, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 1362 / одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок/ судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Софіївська, 8/2.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11 лютого 2022 року.
Суддя П. С. Невойт