Справа №461/10314/21
Провадження №3/461/193/22
14 лютого 2022 року, суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., при секретарі судового засідання Бараняку В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
за ст.124 КУпАП, ст. 122-4, ст. 122-2 КУпАП, -
14 листопада 2021 року о 03 год. 00 хв., на пл. Святого Юри, 6, у м. Львові, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mercedes-Benz GL, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідним чином не реагував на її зміну, не вибрав безпечну швидкість в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду,- дерево.
Крім того, ОСОБА_1 будучи учасником ДТП не залишився на місці пригоди, та не повідомив в орган чи підрозділ поліції про вчинене.
Крім того, ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору, гучномовця не зупинився.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи те, що адміністративне правопорушення вчинено однією особою, суд матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднав в одне провадження та присвоїв справі номер №461/10314/21. Оскільки їхній спільний розгляд сприятиме, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ст. 124 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 122-4 адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні,
Диспозиція ч.1 ст.122-2 КУпАП, передбачає відповідальність зокрема за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії правопорушника кваліфіковано вірно, а саме за ст.124, ст.122-4 КУпАП, тобто залишення місця пригоди та порушення учасниками правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів відповідно.
Крім цього, факт вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст. 122-2, 124 КУпАП, стверджується:
-протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №233922, серії ААД № 233921, ААД №233923 від 07 грудня 2021 року;
- схемі місця ДТП, яке сталося 14 листопада 2021 р.;
-письмових поясненнях від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
При накладенні стягнення, як це передбачено ст.33КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, вирішуючи питання застосування виду стягнення, враховуючи особу правопорушника, обставини вчиненого та те, що такий до адміністративної відповідальності притягується вперше, суд вважає за доцільне накласти на правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції у виді штрафу.
Крім цього, відповідно до ст.40-1КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_4 слід стягнути в користь ДСА України судовий збір у розмірі 454 грн.
Керуючись ст.ст.33, 36, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст. 122-2, ст.124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. у користь держави.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь ДСА України судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Фролова