Справа №461/10483/21
Провадження №3/461/266/22
16 лютого 2022 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участю особи. яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку імені Б.Хмельницького», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.41 КУпАП, -
09.12.2021 року об 11 год. 00 хв. під час проведення інспекційного відвідування у ЛКП «Львівський центральний парк і культури та відпочинку імені Б.Хмельницького» виявлено порушення вимог законодавства про працю: порушення вимог пункту 2.3. глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 - записи в трудовій книжці провадяться не у точній відповідності формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону, а саме: при огляді трудової книжки ОСОБА_2 , під №55, внесено запис 29.10.2021 року, про те, що запис №54 не дійсний, звільнений у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору ч.2 ст. 36 КзпП України, на підставі №65/а від 29.10.2021 року; порушення вимог абзацу першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58- з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу(розпорядження) про призначення на роботу працівник не ознайомлений під розписку, а саме: з наданою особовою карткою ОСОБА_2 у розділі «Призначенняі переведення» у колонці «Підпис працівника» - підпис відсутній, чим порушено вимоги п.2.5 глави 2 Інструкції №58.
Дії ОСОБА_1 Головним управлінням Держпраці у Львівській області кваліфіковано за ч.1 ст. 41 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні визнав, щиро розкаявся. Просив суд провадження у справі закрити та обмежитись усним зауваженням.
Заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до такого висновку.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідальність за ч.1 ст.41 КУпАП настає за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП підтверджується матеріалами справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення №ЛВ/12554/1361/АВ/П/ПТ від 09.12.2021 року;
- актом складеним за результатами проведення позапланово заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці №ЛВ12554/1361/АВ від 19.12.2021 року;
- особовою квартою працівника ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ст. ст.245,280 КУпАП завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 23КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При вирішенні питання про застосування положень ст.22КУпАП суд вирішує з урахуванням узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено, проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, малозначність та невисоку суспільну небезпеку, особу ОСОБА_1 , зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, мету призначення покарання та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання; незначний рівень завданої шкоди, вважаю можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Згідно із ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Оскільки адміністративне стягнення не застосовується, тому підстав для стягнення з ОСОБА_1 , судового збору немає.
Керуючись ст.ст. 22, 252, 280, 283, 288, 294, 307, 308 КУпАП КпАП України, -
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з малозначністю правопорушення, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско