1Справа № 335/3999/21 2/335/186/2022
08 лютого 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Власової І.Ю., відповідача Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. та її представника - адвоката Москаленка Д.Ф., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Загорського Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним та скасування Акту приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. від 15.02.2021 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. у якому просить суд визнати недійсним та скасувати Акт приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 15.02.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири № КМБ/01/09 від 27.02.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Журавльовим Д.В., він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 557-190412 від 19 квітня 2012 року між ПАТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1 було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Гришиною В.І. договір іпотеки № 966-190412/1 від 19.04.2012 року, згідно якого іпотекодавець передав Банку належну йому на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що ним, у повному обсязі, було сплачено на рахунок банку заборгованість за кредитним договором № 5571-190412 від 19 квітня 2012 року та фінансові санкції стягнуті відповідно до рішення Апеляційного суду Запорізької області від 15.10.2015 року по справі 335/9238/14-ц у розмірі 1 049 093,11 грн., яка складається з: 641 200,00 грн. - заборгованість за кредитом, 53 351,38 грн. - пеня за несвоєчасне повернення основної суми кредиту; 303 059,43 грн. - прострочена заборгованість по процентах; 29 184,54 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 22 297,76 грн. - заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Разом з цим, постановою Запорізького апеляційного суду від 20.03.2019 по справі № 335/4107/15-ц було задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_2 та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 557-190412 від 19 квітня 2012 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №КМК/01/09, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. 27 лютого 2009 року за реєстровим №268. За рахунок предмета іпотеки задоволені вимоги ОСОБА_2 щодо заборгованості за кредитним договором № 557-190412 від 19 квітня 2012 року в розмірі 1 268 815,42 грн., у тому числі: заборгованості по відсоткам в сумі 667 383,86 грн. та пені в сумі 601 431,56 грн.
11.12.2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою Заірою Арсенівною відкрито виконавче провадження № 60865751 з примусового виконання виконавчого листа № 335/4107/15-ц виданого 15.04.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.
В рамках вказаного виконавчого провадження було реалізовано предмет іпотеки та приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою З.А. складено Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 15.02.2021 року.
Позивач зазначає про те, що реалізація майна відбулась з порушенням норм діючого законодавства, що призвело до порушення його право на мирне володіння майном. Так, приватним виконавцем в порушення Порядку реалізації арештованого майна було передано на реалізацію нерухоме майно право власності на яке або право користування яким мають діти без отримання попередньої згоди на це органу опіки та піклування або відповідного рішення суду. З огляду на те, що приватним виконавцем дозвіл на реалізацію нерухомого майна від органів опіки та піклування не отримувався, виконавець не мав права виставляти майно на торги, а повинен розшукувати інше майно на яке можна звернути стягнення.
Також позивач зазначає про те, що 15.02.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою 3.А. за наслідками реалізації нерухомого майна складено Акт про реалізацію предмета іпотеки та Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. При цьому постанова про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу приватним виконавцем не виносилась та відповідно не направлялась на адресу ОСОБА_1 .
Крім цього, позивач вважає, що приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою 3.А. було передчасно передано заявку на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) з огляду на таке.
Так, рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 30.03.2020 по справі № 335/9356/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Приватний нотаріус Гембарська Світлана Іванівна, Приватний нотаріус Гришина Варвара Іванівна задоволені частково.
Визнано недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 06/07 від 06.07.2018 та недійсним договір відступлення прав за договором іпотеки № 966/190412/1 від 19.04.2012, укладений 06.07.2018 між ПАТ «Європейський газовий банк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Савельєва Анна Миколаївна та ОСОБА_2 .
Постановою Запорізького апеляційного суду від 30.06.2020 по справі № 335/9356/18 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2020 по справі № 335/9356/18 скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного суду від 25 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження по цивільній справі № 335/9356/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 30.06.2020 та зупинено дію постанови Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2020 року до закінчення касаційного провадження. На час звернення до суду з цим позовом розгляду справи ще не визначено.
З урахуванням викладених обставин позивач вважає, що приватний виконавець передчасно передала заявку на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки), без визначення його вартості (оцінки) та без дозволу органів опіки та піклування або відповідного рішення суду, а тому дії ОСОБА_2 та приватного виконавця Шавлукової З.А. є незаконним та направленими на протиправне позбавлення його права власності у зв'язку з чим, він вважає акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу недійсним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи у загальному порядку, призначено підготовче судове засідання, залучено до участі у справі у якості третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
25 травня 2021 року від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому вона просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Так, 11.12.2019 року нею, як приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області, було відкрито виконавче провадження №60865751 з виконання виконавчого листа виданого Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя 15.04.2019 року по справі 335/4107/15-ц. Вказаний документ не оскаржувався та не визнавався таким, що не підлягає виконанню. Як вбачається з позовної заяви, позивач вказує, що ним було сплачено повністю заборгованість перед ПАТ «Європейський газовий банк», в іншому виконавчому провадженні згідно іншого рішення суду. При цьому аргументації того яким чином ця обставина стосується розгляду цього позову позивачем не наведено. З приводу аргументів позивача щодо передачі на реалізацію нерухомого майна без дозволу органів опіки і піклування зазначила наступне. Так, 16 вересня 2020 року набрала законної сили ухвала Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя по справі 335/4107/15-ц відповідно до якої було визнано протиправною її відмову, в рамках виконавчого провадження № 60865751, щодо не передачі на реалізацію нерухомого майна боржника предмету іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано протиправною її бездіяльність, в рамках виконавчого провадження № 60865751, щодо не передачі на реалізацію нерухомого майна боржника предмету іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язано її, в межах виконавчого провадження № 60865751, усунути порушення прав скаржника шляхом передачі на реалізацію нерухомого майна боржника предмету іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язано її усунути порушення прав скаржника шляхом зобов'язання провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації нерухомого майна боржника предмету іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання згоди від органу опіки та піклування. Тобто, нею як приватним виконавцем вчинялися дії, пов'язані з реалізацією майна боржника на виконання чинною ухвали суду, виконання якої є обов'язковим. При цьому зазначає, що нею було дотримано вимоги Порядку реалізації арештованого майна, якою передбачено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, до заявки на реалізацію арештованого майна додається копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду. До заявки на реалізацію нею було додано скановану копію ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16.09.2020 року. Тому, твердження позивача щодо порушення нею вимог законодавства є безпідставними, а твердження щодо пошуку виконавцем іншого майна боржника необґрунтованим, оскільки звернення стягнення відбувалося на конкретне майно боржника. Зазначає, що нею було дотримано всі вимоги із оформлення результатів торгів та передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Так, вартість нереалізованого майна за ціною третіх електронних торгів становила 1 936 144,00 грн. Різниця між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 становила 667 328,58 грн. Зазначені кошти були перераховані ОСОБА_2 08.02.12021 та 09.02.2021. 22.02.2021 від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про перерахування йому різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 . Відповідно до вказаної заяви 22.02.2021 нею було перераховано на рахунок ОСОБА_1 вказану різницю за вирахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця. Отже, з огляду на викладе, позивач фактично визнав зобов'язання за цивільно-правовим договором, а відтак і сам договір. З приводу доводів позивача щодо не проведення оцінки майна зазначила, що вказана оцінка була проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ТОВ «Земля Плюс 2006» та 27.10.2020 року на адресу приватного виконавця надійшов звіт про оцінку нерухомого майна, який, в свою чергу було направлено сторонам 27.10.2020. Відповідно до норм діючого законодавства звіт про оцінку майна може бути оскаржений сторонами разом з цим його оскарження не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Тому, передача майна на реалізацію нею була здійснення своєчасно та з використанням звіту про оцінку майна, який був і є чинним. Крім цього, зазначила, що існує чинне рішення Запорізького апеляційного суду від 30.06.2020 року у справі 335/9356/18 згідно якого у задоволенні позову про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_2 відмовлено. При цьому факт оскарження вказаного рішення не свідчить про безумовну недійсність договору відступлення права вимоги. Зміна кредитора у зобов'язанні не звільняє боржника від виконання рішення суду і жодним чином не впливає на його права та обов'язки. Отже реалізація майна боржника та передача його стягувачу в рахунок погашення заборгованості відбувалась із дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 15.02.2021.
Також 25.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. подано заяву із зазначенням орієнтованого розрахунку судових витрат задля подальшого вирішення питання про розподіл судових витрат між сторонами.
06.07.2021 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому він зазначає про те, що однією з підстав визнання недійсним та скасування акту про передачу майна стягувачу від 15.02.2021 року позивач зазначає порушення приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою З.А. положень Інструкцій з організації примусового виконання рішень та постанови Запорізького апеляційного суду від 16.02.2021 у справі 335/4107/15-ц, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції та якою було задоволено скаргу ОСОБА_2 на дії ОСОБА_3 щодо не виставлення майна на торги без отримання дозволу органу опіки та піклування. Проте, сам позивач дії приватного виконавця щодо виставлення на реалізацію майна без отримання дозволу органу опіки та піклування не оскаржував хоча і зазначає на порушення нею Порядку реалізації майна. Зазначив, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на порушення прав та інтересів дитини, яка зареєстрована у предметі іпотеки. Проте вказані доводи позивача не відповідають дійсності, оскільки дитина, яка зареєстрована у квартирі, що є предметом іпотеки доводиться позивачу онукою, тобто у неї є батьки, які зобов'язані забезпечити їй місце проживання. Батьку дитини на праві власності належить інше житлове приміщення у якому і може проживати його неповнолітня дитина. Крім того, посилаючись на позицію, висловлену у Постанові Верховного Суду у справі 753/5007/16-ц від 06.02.2018 року вважає, що ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це є оформленням договірних відносин купівлі - продажу майна на публічних торгах, тобто правочином. А відтак, відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі- продажу, і така угода може визнаватися недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за ст.203, 215 ЦК України. Крім того, зазначив, що реалізація іпотечного майна відбулась відповідно до норм законодавства, а саме: Закону України «Про виконавче провадження» та з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». При цьому спеціальним законом, який врегульовує питання звернення стягнення на предмет іпотеки не передбачено винесення виконавцем постанови, як то зазначає позивач стверджуючи, що приватним виконавцем було порушено вимоги порядку реалізації майна, тобто вказані доводи позивача є безпідставними. Позивач зазначив, що між ними існує не вирішений спір з приводу того чи є належним кредитором ОСОБА_2 . Наразі вказаний спір не вирішено. З приводу доводів позивача щодо оцінки майна та його оскарження відповідач ОСОБА_2 зазначив, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості майна чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. При цьому окрім доведення факту заниження оцінки майна потрібно ще й довести факт порушення прав позивача таким заниженням. Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними; встановлення, чи порушується суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулась до суду. Вказує, що на його погляд позивач зловживає своїми цивільними правом, що полягає у тому, що з одного боку позивач вважає набуття права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_2 неправомірним, а разом з цим він забрав у приватного виконавця Шавлукової З.А. перевищення вартості предмету іпотеки над забезпеченою іпотекою сумою. При цьому якщо, як стверджує позивач у своєму позові, процедура реалізації майна була порушена, то чому він забрав вказані кошти. Як зазначає ОСОБА_2 , на його погляд, усі дії позивача направлені на те, щоб уникнути, як виконання судового рішення так і при цьому залишитися з майном та ще й з отриманими у якості різниці від реалізації майна грошима. З огляду на вказані обставини просить з задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
05 серпня 2021 року до суду від третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення у яких третя особа просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши наступне. Відповідно до ст.53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 11.12.2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №10691110087028819 про державну реєстрацію припинення ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» як юридичної особи, а відтак банк вважається ліквідованим. На виконання та у відповідності до приписів спеціального Закону України «про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, в межах процедури ліквідації ПАТ «АВРОГАЗБАНК» Фонд гарантування вкладів здійснює організацію відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку. Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.04.2018 року №1072 визначено активи ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні), шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме: Право вимоги за кредитним договором №557-190412 від 19.04.2012, укладеним з фізичною особою. Забезпечення: 4-х кімнатна квартира загальною площею 141,5 кв.м на 5-му поверсі 16-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 18 червня 2018 року проведено відкриті торги із використанням електронної торгової системи (ЕТС) з продажу лоту F12GL22723, початкова (стартова) ціна продажу 707 379,88 грн. Результати відкритих торгів (аукціону) оформлені Протоколом електронного аукціону UA-EA-2018-05-03-000054-а, який сформовано 18.06.2018 о 16:40:37 год. Переможцем визначено учасника ОСОБА_2 , яким запропоновано найвищу цінову пропозицію у розмірі 155 623,57 грн. Між ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» та ОСОБА_2 укладено: Договір №06/07 від 06.07.2018 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги; Договір №б/н від 06.07.2018 відступлення прав за Договором іпотеки №966-190412/1. Тобто відбулась заміна кредитора у зобов'язанні. Згідно норм цивільного законодавства зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу. Як вбачається з тексту позовної заяви позивач фактично висуває заперечення проти вимоги первісного кредитора у зобов'язанні, вважаючи таке зобов'язання спірним. При цьому за наслідками укладення договору відступлення прав вимоги за тим чи іншим зобов'язанням відбувається лише заміна кредитора у зобов'язанні, тож за наслідками заміни кредитора у зобов'язанні позивач матиме право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про зміну кредитора, вважаючи таке зобов'язання спірним. Крім цього у письмових поясненнях третьої особи зазначено, що відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом України у справі 6-116цс12 оскільки відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватися недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину. Виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недержання вимог закону в момент укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Проте позивачем не надано жодного порушення встановлених законодавством правил проведення торгів з реалізації майна банку під час ліквідаційної процедури, що свідчить про недоведеність заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 10 серпня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
21 жовтня 2021 року позивачем ОСОБА_1 до суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №755/12052/19, оскільки правовідносини у справах є подібними, зокрема стосуються обов'язку виконавця у разі передання на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, подавати дозвіл органу опіки та піклування.
Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року у задоволені клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі було відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, разом з тим у судове засідання з'явився його представник - адвокат Власова І.Ю., яка підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Москаленко Д.Ф. в судовому засіданні заперечували проти позову та просили суд відмовити у його задоволенні.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, разом з тим у судове засідання з'явився його представник - адвокат Москаленко Д.Ф., який заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволені позову.
Представник третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явився, разом з тим подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
За приписами ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
З урахуваням того, що під час розгляду справи по суті прдставник позивача посилалася на підстви позову, які не були зазначені у позовній заяві та під час підготовчого судового засідання не було подано відповудну заяву про зміну предмету позову, суд не бере до уваги доводи представника позивача, які не були викладені у позовній заяві та не надає їм оцінку, а розглядає справу лише у межах підстав позову зазначених у позовній заяві.
Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 грудня 2018 року у справі №335/4107/15, провадження №2/335/1554/2018 було відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року у справі №335/4107/15, провадження №22-ц/807/1312/19 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2018 року скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 як правонаступником ПАТ «Європейський Газовий Банк» за кредитним договором № 557-190412 від 19 квітня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № КМК/01/09, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. 27 лютого 2009 року за реєстровим № 268. За рахунок предмета іпотеки задовольнити вимоги ОСОБА_2 щодо заборгованості за кредитним договором № 557-190412 від 19 квітня 2012 року в розмірі 1 268 815, 42 грн., в тому числі: заборгованості по відсоткам в сумі 667 383,86 грн. та по пені в сумі 601 431,56 грн. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_1 , шляхом продажу з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, яка буде встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підстав оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Питання примусового виконання рішення суду врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Частиною 7 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Судом встановлно, що 11 грудня 2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою Заірою Арсенівною було відкрито виконавче провадження № 60865751 з примусового виконання виконавчого листа від 15.04.2019 №335/4107/15-ц виданого на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року у справі №335/4107/15, провадження №22-ц/807/1312/19.
11 грудня 2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою Заірою Арсенівною було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
18 грудня 2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою Заірою Арсенівною було винесено постанову про опис та арешт майна боржника.
23 жовтня 2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою Заірою Арсенівною було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16 вересня 2020 року у справі №335/4107/15, провадження № 4-с/335/17/2020 було встановлено, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки з 22.07.2015 зареєстрована неповнолітня особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17.02.2020 стягувачем отримано відповідь від приватного виконавця Шавлукової З.А. від 17.05.2020 № 713, якою відмовлено Заявнику у задоволенні заяви (шляхом передачі на реалізацію нерухомого майна боржника, що є предметом іпотеки: квартири АДРЕСА_4 ) з посиланням на порушення законних прав неповнолітньої особи ОСОБА_4 , вимог п. 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 та відсутністю дозволу Органу опіки та піклування Вознесенівського району Запорізької міської ради на реалізацію предмета іпотеки.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16 вересня 2020 року у справі №335/4107/15, провадження № 4-с/335/17/2020 було задоволено скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни. Визнано протиправною відмову приватного виконавця Шавлукової Заіри Арсенівни, в рамках виконавчого провадження № 60865751, щодо не передачі на реалізацію нерухомого манна боржника предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_4 . Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця Шавлукової Заіри Арсенівни, в рамках виконавчого провадження № 60865751, щодо не передачі на реалізацію нерухомого майна боржника предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_4 . Зобов'язано приватного виконавця Шавлукову Заїру Арсенівну, в межах виконавчого провадження № 60865751, усунути порушення прав скаржника шляхом передачі на реалізацію нерухомого майна боржника предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_4 , без отримання згоди від органу опіки та піклування. Зобов'язано приватного виконавця Шавлукову Заїру Арсенівну усунути порушення прав скаржника шляхом зобов'язання провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації нерухомого майна боржника предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_4 , без отримання згоди від органу опіки та піклування.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
15.02.2021 приватним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки - чотирикімнатної квартири, загальною площею 141,5 кв.м., житловою площею 110,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно до дублікату договору купівлі-продажу №268, посвідченого 27.02.2009 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. (дублікат видано ОСОБА_5 , державним нотаріусом Запорізького обласного державного нотаріального архіву за №1-169 від 09.08.2018 року реєстраційний номер ОНМ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1814759523101, номер об'єкта в РПВН 2508232, запис про право власності 31257095 від 15.04.2019). З акту вбачається, що відповідно до протоколу про проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» від 05.02.2021 № 524625 торги не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників. 15.02.2021 надійшла заява іпотекодержателя ОСОБА_2 від 15.02 2021 про бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною, шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про іпотеку». Стартова ціна предмета іпотеки: 1 936 144,00 грн. Майно передається іпотекодержателю в рахунок погашення суми боргу за виконавчим листом, виданим 15.04.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя по справі №335/4107/15-ц, - 1 268 815,42 грн. Різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягали стягненню за виконавчим документом, в сумі 667 328,58 грн. сплачено стягувачем 09.02.2021 на рахунок приватного виконавця Шавлукової З.А.
Цього ж дня Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою Заірою Арсенівною було складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості.
16 лютого 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою Заірою Арсенівною було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі №335/4107/15, провадження №22-ц/807/156/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову наступного змісту. В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, заінтересована особа: боржник ОСОБА_1 , відмовити.
22 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. з заявою про перерахування грошових коштів, які є різницею між вартістю реалізації предмета іпотеки та суми коштів які підлягають стягненню за виконавчим документом.
Відповідно до платіжного доручення №5957 від 22 лютого 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою З.А. ОСОБА_1 було перераховану 534 417,04 грн.
Щодо підстав позову зазначених у позовній заяві суд зазначає наступне.
Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що у ним було погашено заборгованість за кредитним договором № 5571-190412 від 19 квітня 2012 року у повному обсязі. Проте, у даній справі предметом розгляду є скасування акту від 15.02.2021 року приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни про передачу майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 557-190412 від 19 квітня 2012 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Докази того, що у межах даного виконавчого провадження ОСОБА_1 було погашено забогованість в матеріалах справи відсутні.
Щодо доводів позивача про те, що приватним виконавцем було допущено порушення вимоги підпункту 3 пункту 3 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна та передано на реалізацію нерухоме майно, право власності на яке або право користування яким мають діти без дозволу органів опіки та піклування або відповідного рішення суду, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, зареєстрована ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 02.01.2020 року батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Тобто, ОСОБА_4 доводиться позивачу онукою.
Відповідно до частини першої статті 176 СК України батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення неповнолітньої дитини житлом покладається на її батьків.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована в спірній квартирі з 22.07.2015 року, тобто після укладення іпотечного договору.
З урахуванням викладених обставин суд критично ставиться до доводів позивача щодо незаконної передачі приватним виконавцем на реалізацію заставного нерухомого майна, з огляду на те, що на час подання приватним виконавцем заявки на реалізацію нерухомого майна боржника ОСОБА_1 предмету іпотеки квартири АДРЕСА_4 . була чинною ухвала Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16.09.2020 року, якою було зобов'язано приватного виконавця здійснити передачу на реалізацію вказане нерухоме майно боржника без отримання згоди від органу опіки, реєстрація місця проживання малолітньої дитини була здійснена після укладення договору іпотеки.
Так, в справі № 754/15589/14-ц Верховний Суд висловив позицію щодо звернення стягнення на нерухомість, в якій зареєстровані діти на виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Приймаючи рішення, Верховний Суд виходив з того, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. У відповідності до частини третьої статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12, сам по собі факт відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним. Правочин щодо відчуження за договором купівлі-продажу квартири, яка належить на праві приватної власності бабі малолітньої дитини, в якій ця дитина проживала, не порушують прав цієї дитини, оскільки вона має право на проживання за місцем проживання кожного з її батьків.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 26.10.2021 у справі 755/12052/19, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов'язань, отримання Держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов'язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування.
З урахуванням зазначеного та виходячи з того, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є онукою боржника, а не його дочкою та враховуючи, що на час подання приватним виконавцем заявки на реалізацію нерухомого майна боржника ОСОБА_1 предмету іпотеки квартири АДРЕСА_4 , була чинною ухвала Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16.09.2020 року, копія якої, з відміткою про набрання законної сили була наявна у приватного виконавця, що було встановлено у судовому засіданні, якою було зобов'язано приватного виконавця здійснити передачу на реалізацію вказане нерухоме майно боржника без отримання згоди від органу опіки, суд не вбачає в діях Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. порушення порядку реалізації арештованого майна.
З приводу доводів позивача про те, що він вважає, що договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 06/07 від 06.07.2018 р., укладений між ПАТ «Європейський газовий банк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Савельєва Анна Миколаївна та ОСОБА_2 є недійсним у зв'язку з чим, приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою 3.А. було передчасно передано заявку на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) суд зазначає наступне.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2020 року у справі № 335/9356/18, провадження № 2/335/64/2020 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Приватний нотаріус Гембарська Світлана Іванівна, Приватний нотаріус Гришина Варвара Іванівна про визнання кредитного договору №557-190412 від 19.04.2012 року, договору іпотеки № 966-190412/І від 19.04.2012 року припиненими визнання недійними результати електронного аукціону з продажу права вимоги за кредитним договором №557-190412 від 19.04.2012 року оформленим протоколом UA-EA-2018-05-03-000054-а від 18.06.2018 року, визнання недійсними договору про відступлення прав вимоги №06/07 від 06.07.2018 року та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 06.07.2918 року та скасування державної реєстрації прав та вилучення запису з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - задоволено частково. Визнано недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 06/07 від 06.07.2018 р., укладений між ПАТ «Європейський газовий банк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Савельєва Анна Миколаївна та ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір відступлення прав за договором іпотеки № 966/190412/І від 19.04.2012 р., укладений 06.07.2018 р. між ПАТ «Європейський газовий банк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Савельєва Анна Миколаївна та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською Світланою Іванівною, зареєстрованим за номером 571. Визнано недійсними результати електронного аукціону з продажу прав вимоги за кредитним договором № 557-190412 від 19.04.2012 року, оформлених протоколом № UA-EA-2018-05-03-000054-a від 18.06.2018 р.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 30.06.2020 по справі № 335/9356/18 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволені позову.
Постановою Верховного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 335/9356/18, провадження № 61-11550св20 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Гембарська Світлана Іванівна, приватний нотаріус Гришина Варвара Іванівна, про визнання недійсними договору про відступлення прав вимоги № 06/07 від 06 липня 2018 року та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 06 липня 2018 року, визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу прав вимоги за кредитним договором від 19 квітня 2012 року, оформлених протоколом № UA-ЕА-2018-05-03-000054-а від 18 червня 2018 року, скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41938199 від 06 липня 2018 року - змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
З урахуванням зазначеного доводи позивача з приводу недійсності договору відступлення права вимоги укладеним між ПАТ «Європейський газовий банк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Савельєва Анна Миколаївна та ОСОБА_2 не заслуговують на увагу.
Щодо доводів позивача про те, що 15.02.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою 3.А. за наслідками реалізації нерухомого майна складено Акт про реалізацію предмета іпотеки та Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. При цьому постанова про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу приватним виконавцем не виносилась та відповідно не направлялась на адресу ОСОБА_1 .
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.9 ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження» майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Разом з тим, відповідно до ст.47 ЗУ «Про іпотеку», яка визначає порядок оформлення результатів електронного аукціону з реалізації предмета іпотеки, на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з електронного аукціону.
Тобто ЗУ «Про іпотеку», який є спеціальним законом, не передбачає винесення виконавцем постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, у зв'язку з чим, суд відхиляє доводи позивача з цього приводу.
З приводу доводів позивача, зазначених у якості підстави визнання недійсним та скасування Акту приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. від 15.02.2021 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а саме порушення приватним виконавцем встановлених строків та порядку передачі на реалізацію майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною 3 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Відповідно до роз'яснень Великої Палати Верховного суду у постанові №914/881/17 від 13.03.2018 року, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань і не може вважатися юридичним актом, нормативно-правовим актом, чи актом ненормативного характеру (індивідуальним актом) будь-якого державного чи іншого органу або уповноваженої ним особи.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнання недійсними правочинів.
У відповідності до постанови Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 року, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності, вчинила відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Крім цього, із зазначених підстав позову вбачається фактично не згода позивача з діями, які були вчиненні приватним виконавцем Шавлуковою З.А. в рамках виконавчого провадження № 60865751, які регулюються закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, суд зазначає, що вказані доводи та підстави не можуть розглядати в рамках вказаної позовної заяви, оскільки дії приватного виконавця у виконавчому провадженні мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання недійсним та скасування Акту приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2831/5 електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Згідно ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
У разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
З матеріалів справи встановлено, що після проведення третіх електронних торгів нерухоме майно реалізовано не було. Вартість нереалізованого майна за ціною третіх електронних торгів становила 1 936 144,00 грн. Стягувач ОСОБА_2 заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно та ним було перераховано на рахунок приватного виконавця різниця між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягала стягненню на його користь, що становило 667 328,58 грн.
15.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. складено Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
22.02.2021 за заявою боржника ОСОБА_1 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою З.А. перераховано на рахунок ОСОБА_1 вказану різницю за вирахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця.
Відповідно до ч.9 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Відтак як вбачається з досліджених доказів, приватним виконавцем було дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та вжито заходів для проведення відповідних торгів, внаслідок яких майно боржника не було реалізоване та стягувач виявив бажання залишити за собою відповідне нереалізоване майно, у зв'язку з чим своєчасно вчинив дії, спрямовані на повідомлення про це приватного виконавця і внесення грошових коштів в сумі різниці вартості арештованого майна та суми яка підлягала стягненню, на депозитний рахунок.
Великою Палатою Верховного Суду в справі № 910/856/17 від 05.06.2018 року зроблено висновок про те, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором (правочином).
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним та скасування Акту приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. від 15.02.2021 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354, 355, ЦПК України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним та скасування Акту приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. від 15.02.2021 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення виготовлено 17 лютого 2022 року.
Суддя: А.Б.Алєксєєнко