Код суду 233 Справа № 233/409/22
Вирок
Іменем України
17 лютого 2022 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021053380000486 від 20 листопада 2021 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, холостого, працездатного, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 19.02.2014 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 121 ч. 2 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 05.01.2018 року за ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 28.12.2017 року умовно-достроково на 2 роки 3 місяці 12 днів,
- 14 вересня 2021 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. 19 листопада 2021 року прибув для відбуття покарання до ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)»
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, -
05 січня 2018 ОСОБА_4 звільнився з Торецької виправної колонії Донецької області № 2 та був поставлений на профілактичний облік 06.01.2018 у Костянтинівському відділенні поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області як особа, яка формально підпадає під адміністративний нагляд.
У зв'язку з допущенням правопорушень з боку ОСОБА_4 за поданням начальника відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 12.07.2021 ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13.07.2021 ОСОБА_4 встановлено адміністративний нагляд на строк 1 рік із застосуванням до нього наступних обмежень: не виїжджати за межі м. Костянтинівка та Костянтинівської ОТГ Донецької області без дозволу начальника відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 крім виїзду на роботу; не відвідувати кафе, ресторани, бари та інші заклади де спиртні напої продаються на розлив; заборонено вихід з будинку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20 години 00 хвилин до 04 години 00 хвилин наступного дня, крім виходу на роботу; з'являтись на реєстрацію до відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області кожну першу суботу кожного місяця в період з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин.
13 липня 2021 року ОСОБА_4 поставлений на облік до відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області як особа, стосовно якої рішенням суду встановлено адміністративний нагляд. ОСОБА_4 під підпис ознайомлений та попереджений про адміністративну та кримінальну відповідальність у разі порушення правил адміністративного нагляду.
З 27 вересня 2021 року по 14 жовтня 2021 року під час відвідувань працівниками поліції місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 був відсутнім за місцем проживання в період часу з 20 години 00 хвилин до 04 години 00 хвилин, чим порушував правила адміністративного нагляду.
Після цього ОСОБА_4 , будучи зобов'язаним з'являтись на реєстрацію до ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 395 КК України діючи умисно, усвідомлено, в порушення Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» з метою ухилення від адміністративного нагляду не з'явився без поважної причини на реєстрацію до ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області 02 жовтня 2021 року та 06 листопада 2021 року. Крім того, починаючи з 03 листопада 2021 року по 19 листопада 2021 року ОСОБА_4 самовільно залишив обране ним місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не повідомив про це співробітників поліції з метою ухилення від адміністративного нагляду, чим порушив правила адміністративного нагляду у вигляді самовільного залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
03 листопада 2021 року сектором кримінальної поліції ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області заведено оперативно-розшукову справу № 38-654 стосовно ОСОБА_4 , який ухиляється від виконання вироку суду. ОСОБА_4 оголошено у розшук. 19 листопада 2021 року місцезнаходження ОСОБА_4 встановлено та останнього поміщено до ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» з метою відбування покарання призначеного вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2021 року за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому правопорушення. Підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що йому відомо про обов'язок повідомляти органи поліції про зміну місця проживання, однак з 3 листопада 2021 року по 19 листопада 2021 року він самовільно залишив своє місце проживання, нікого про це не повідомив, перебував у місті Краматорськ, відпочивав, вживав алкогольні напої. Провину визнав, щиро розкаявся.
Оскільки обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що і прокурор, також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочинів, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та частково дослідивши матеріали кримінального провадження, у тому числі ті, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 395 КК України, порушення правил адміністративного нагляду, а саме самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує приписи статей 50, 65 КК України, зі змісту яких випливає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Обставиною, яка пом'якшує покарання суд, відповідно до положень ст. 66 КК України визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено. Суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання, яка зазначена в обвинувальному акті, як обтяжуюча обставина - рецидив злочинів, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання є саме рецидив злочину, тобто вчинення нового умисного злочину, особою яка має судимість за вчинення умисного злочину. В даному випадку обвинувачений має судимість за вчинення умисного злочину та проступку. При цьому, ОСОБА_4 маючи не погашену судимість за вчинення умисного злочину та проступку вчинив кримінальний проступок, а обставиною, що обтяжує покарання є лише рецидив злочину, тобто вчинення нового умисного злочину, особою яка має судимість за вчинення умисного злочину.
Згідно роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».
Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
За таких обставин, судом враховано, що ОСОБА_4 критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на диспансерному обліку у протитуберкульозному диспансері не знаходиться, за місцем проживання характеризується задовільно, наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каятті, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що вчинене ним кримінальне правопорушення віднесене до кримінального проступку, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді арешту в межах санкції ст. 395 КК України.
Як передбачено вимогами ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно з абз. 3 п. 25 Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст.71 КК України.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 на час ухвалення вироку в цьому кримінальному провадженні за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2021 р. має невідбуту частину покарання у виді арешту на строк 1 день, тому при призначенні остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України, суд вважає за необхідне до покарання, призначеного у даному кримінальному провадженні, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 363-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, невідбутої частини покарання призначеного вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2021 року призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці 1 (один) день.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання на приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя: