233 № 233/5949/21
17 лютого 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Чорної О.В.,
позивача -
відповідача -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Логінов Денис Вікторович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
21 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Логінов Д.В., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначив, що з відповідачкою вони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 21 червня 1990 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 390. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. З грудня 2021 року через різні погляди на життя вони припинили спільне проживання, ведення сумісного господарства. Вважає, що сім'ю зберегти не можливо. Спору щодо спільного майна немає. У зв'язку з наведеним просить шлюб між ним і ОСОБА_2 розірвати.
Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, в якій зазначив що позовні вимоги підтримують у повному обсязі. (а.с.23)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу, строк для примирення не потрібен. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище « ОСОБА_4 » (а.с.28, 29).
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрували 21 червня 1990 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 390 (а.с. 3, 30). Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. З грудня 2021 року сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, спільне господарство не ведуть, не пов'язані спільним побутом. Позивач не бажає надалі перебувати у цьому шлюбі, його намір розірвати шлюб з відповідачем є остаточним. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачем.
Майнового спору сторонами не заявлено.
За таких обставин, суд вважає, що шлюб між сторонами розпався, існує лише формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя, а тому його слід розірвати.
Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Підстави стверджувати, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб відсутні; також у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо достовірності визнаних відповідачем обставин або добровільності їх визнання.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що сторони не мають наміру підтримувати шлюбні стосунки, підстав для надання строку на примирення немає, так як позивач наполягає на розірванні шлюбу між ними, суд вважає, що їх сім'я розпалась остаточно і поновлена бути не може, подальше збереження сім'ї суперечить інтересам сторін, які мають істотне значення, тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Тому, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд також вважає за необхідне відповідачу, за її заявою, залишити право іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 ».
Керуючись ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 18, 81, 206, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), від імені та в інтересах якого діє адвокат Логінов Денис Вікторович (адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Білоруська, буд. 30, м. Київ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 21 червня 1990 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 390.
Відповідачу ОСОБА_2 , яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, залишити право після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем - ОСОБА_4 .
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 17 лютого 2022 року.
Суддя :