Справа № 646/768/22
№ провадження 2/646/1164/2022
(про залишення позовної заяви без руху)
16.02.2022 м.Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Демченко С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства ХОР «Обласний багатопрофільний дитячий санаторій» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, визнання заподіяння моральної шкоди, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
10 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства ХОР «Обласний багатопрофільний дитячий санаторій», в якій просить визнати:
- незаконним та скасувати наказ КНП ХОР «Обласний багатопрофільний дитячий санаторій» №60 від 31 січня 2022 року про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати працівників, не щеплених проти COVID -19;
- визнати заподіяння позивачу моральної шкоди, що спричинила їй моральні втрати, внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача шляхом відсторонення останньої від роботи, та залишення без засобів існування;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу відсторонення - 31 січня 2022 року до часу фактичного виконання цього судового рішення, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.
Дослідивши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати відповідача виплатити їй середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, при цьому, у порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що заявлені до виплати станом на день подання позову.
Окрім того, позивачем не конкретизований період (періоди), за який потрібно виплачувати заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи та розрахунки.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Позивачем заявлена вимога про визнання заподіяння моральної шкоди, спричиненої внаслідок протиправних дій відповідача шляхом відсторонення позивача від роботи та залишення без засобів існування, при цьому вона не відповідає переліку способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст.15 ЦК України, та є неконкретизованою - не вказаний розмір шкоди.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач просить стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу відсторонення - 31 січня 2022 року до часу фактичного виконання цього судового рішення, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, при цьому позивач не навів обґрунтованого розрахунку цієї суми, не вказав розмір свого окладу та не долучив довідку про його розмір.
У порушення вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не зазначив відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Всупереч вимогам п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що нею не поданий інший позов (позови) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ч. 4 ст. 175 ЦПК України передбачається, якщо позовна заява (заява) подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Частиною 3 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Позивач при зверненні до суду, не виконавши вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України, просила відсторонити її від сплати судового збору, відповідно до положень п. 13 ч. 2 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на те, що дана позовна заява стосується трудових відносин та на відсутність у позивача коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналізуючи зміст зазначених положень, приходжу до висновку, що суд може прийняти рішення про відстрочення, розстрочення сплати судового збору лише за клопотанням сторони по справі, на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.
Позивач не заявляв клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а заявив клопотання про відсторонення від сплати судового збору, що не передбаченого вимогами діючого законодавства.
Крім того, як слідує зі змісту позовної заяви, позивач звернувся із позовними вимогами про: 1) визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, 2) визнання заподіяння позивачу моральної шкоди відповідачем шляхом відсторонення позивача від роботи та залишення без засобів існування та 3) стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Натомість, використання позивачем певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги та не може слугувати підставою для застосування пільги щодо сплати судового збору, передбаченої п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом із цим, у даній справі, крім інших позовних вимог, заявлено також вимоги про скасування наказу про відсторонення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які не входять до переліку позовних вимог, визначених Законом України «Про судовий збір», при пред'явленні якої судовий збір не сплачується.
Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов'язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, тому доводи позивача щодо наявності пільг при зверненні до суду із зазначеними у позовній заяві вимогами з підстав, наведених у позові, судом до уваги не беруться.
Крім того, посилання позивача на п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом є необґрунтованими, оскільки позивач просив не відшкодувати моральну шкоду, а визнати її заподіяння.
Отже, при відсутності у матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2022 року становить 2 481,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір, передбачений п.1, 2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви відповідно до кількості заявлених ним майнових та немайнових вимог на розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA968999980313141206000020661, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства ХОР «Обласний багатопрофільний дитячий санаторій» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, у встановлений судом строк, позов буде вважатися неподаним та буде повернутий позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Демченко