Справа № 639/238/21 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11-сс/818/380/22 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія екстрадиційний арешт
10 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
особи, до якої застосовано
екстрадиційний арешт - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 25 січня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 про визнання наявності підстав для подальшого тримання під вартою (екстрадиційний арешт) громадянина Російської Федерації ОСОБА_8 ( ОСОБА_10 ), -
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 25 січня 2022 рокуклопотання прокуратура Харківської обласної прокуратури задоволено.
Визнано наявність підстав для подальшого тримання під вартою та продовження застосування екстрадиційного арешту відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вирішення питання про його видачу (екстрадицію) та фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації.
Продовжено строк тримання під вартою громадянина Російської Федерації ОСОБА_8 до 24.03.2022 включно.
Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу та в подальшому доповнення до апеляційної скарги в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати, відмовити у задоволені клопотання та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на те, що матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_8 був обізнаний про його кримінальне переслідування правоохоронними органами Російської Федерації, а тому, на думку захисника відсутні підстави для висновків, що ОСОБА_8 вчиняв будь-які дії, спрямовані на ухилення від правосуддя у запитуючій стороні.
Зазначає, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання в Україні, що підтверджується договором оренди житлового приміщення від 09.11.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_8 має право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Також, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 мають намір зареєструвати шлюб, про що свідчить довідка видана Новобаварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.01.2022 року. Дату реєстрації шлюбу призначено на 23.02.2022 року (довідка наявна в матеріалах справи).
Крім того, вказує, що ОСОБА_8 звернувся до органів Державної міграційної служби України з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Судом першої інстанції було залишено поза увагою наказ Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області від 05.01.2022 року № 1 згідно якого було прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянина Російської Федерації ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В статтях 1 та 2 Європейської конвенції «Про видачу правопорушників» від 13 грудня 1957 року, яка була ратифікована Законом України № 43/98-ВР від 16.01.1998 року закріплено зобов'язання сторін видавати одна одній, з урахуванням положень та умов викладених в Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючи Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою. Видача правопорушника проводиться за дії, які відповідно до законодавства обох держав є злочинами.
Частиною 1 ст.61 Конвенції «Про правову допомогу і правові відношення в цивільних, сімейних і кримінальних справах" від 22.01.1993 року передбачається, що особа, яка потребує видачі, за клопотанням може бути взята під варту і до отримання вимоги про видачу.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вирішення питання про її видачу (екстрадиційного арешту) та порядок застосування такого запобіжного заходу регламентований ст. 584 КПК України.
Згідно з вищевказаною нормою, після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подається копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстрадицію), засвідчена центральним органом України, документи про громадянство особи та наявні матеріали екстрадиційної перевірки. Матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені державною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 4 ст. 584 КПК України, при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями КПК України та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 7 ст. 584 КПК України, після одержання клопотання слідчий суддя встановлює особу, пропонує їй зробити заяву, перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екстрадиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників.
Частиною 8 ст. 584 КПК України визначено, що при розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
Згідно з ч. 10 ст. 584 КПК України, екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
Відповідно до ч. 11 ст. 584 КПК України у межах строку екстрадиційного арешту слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
Як вбачається з матеріалів провадження, до Харківської обласної прокуратури з Слобідської окружної прокуратури м.Харкова надійшло повідомлення про затримання 20.10.2021 слідчими ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області на території Міжнародного аеропорту Харків у порядку ст.ст.208, 582 КПК України громадянина Російської Федерації ОСОБА_8 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розшукується компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.159, ст.196 Кримінального кодексу Російської Федерації (шахрайство вчинене групою осіб в особливо великому розмірі - 2 епізоди та доведення до банкрутства.
Так, у зв'язку з ухиленням ОСОБА_8 від правоохоронних органів 10.10.2017р. його оголошено у федеральний розшук, а 06.02.2018р. - у міжнародний розшук каналами МОКП Інтерпол.
20.04.2018 року слідчим 1 відділу СЧ СУ УВС по ЦАО ГУ МВС Росії по м. Москва винесено постанову про притягнення ОСОБА_8 в якості обвинуваченого по кримінальній справі №11601450131000226 та пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.159, ч.4 ст.159, ст.196 КК РФ (заочно).
Постановою Таганського районного суду м. Москви від 10.05.2018р. у відношенні ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з моменту його екстрадиції на територію Російської Федерації або з моменту затримання на території Російської Федерації.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_8 . Офісом Генерального прокурора відповідно до ст. 587 КПК України доручено Харківській обласній прокуратурі. На цей час екстрадиційна перевірка триває, строк перевірки Офісом Генерального прокурора продовжено до 22.03.2022.
На даний час триває екстрадиційна перевірка.
Інкриміновані ОСОБА_8 правопорушення за законодавством України є екстрадиційним, а саме ч.4 ст.159 КК РФ відповідає ч.4 ст.190 КК України, а ст. 196 КК РФ відповідає ст. 219 КК України.
Санкція за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Отже, відповідно до ч.1 ст.2 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року зазначене кримінальне правопорушення є екстрадиційним, адже передбачає покарання у виді позбавлення волі більше одного року.
Санкція за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 219 КК України, передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч.1 ст.2 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року кримінальне правопорушення, передбачене ст. 219 КК України, не є екстрадиційним.
Строки давності притягнення ОСОБА_8 до відповідальності за вчинені ним злочини, відповідно до законодавства запитуючої сторони, не закінчилися.
Компетентні органи Російської Федерації гарантують, що запит про видачу не має на меті переслідування особи за політичними мотивами, у зв'язку із расовою належністю, віросповіданням, національністю або політичними поглядами. ОСОБА_8 у Російській Федерації будуть надані всі можливості для захисту, у тому числі допомога адвоката, він не буде піддаватися катуванням, жорстоким, нелюдським, принижуючим гідність видам поводження або покарання.
Також компетентні органи Російської Федерації відповідно до ст. 66 Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року гарантують, що ОСОБА_8 буде притягнутий до кримінальної відповідальності тільки за ті злочини, у зв'язку з якими запитується його видача, та після закінчення кримінального переслідування або судового розгляду, а у випадку винесення обвинувального вироку - після відбуття покарання або звільнення від нього зможе покинути територію Росії.
Відповідно до висновку ГУ ДМС України в Харківській області встановлено, що ОСОБА_8 не є громадянином України, паспортом громадянина України не документувався. (а.с.72-73)
Відповідно до довідки медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях стан здоров'я задовільний, етапом слідувати може. (а.с.81)
Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство оборони України, Служба безпеки України не володіють даними щодо перебування ОСОБА_8 у складі добровольчих батальйонів, які брали участь у проведенні антитерористичної операції на сході України. Також у Службі безпеки України відсутні дані про переслідування ОСОБА_8 у зв'язку із його релігійними та політичними поглядами.
Відповідно до інформації УІАЗ ГУНП в Харківській області
ОСОБА_8 на території України до кримінальної відповідальності не притягується.
Після затримання 20.10.2021 року ОСОБА_8 на території Міжнародного аеропорту Харків у порядку ст.ст. 208, 582 КПК України, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.10.2021р. до нього застосовано тимчасовий арешт на строк 40 діб - до 15:20 год. 28.11.2021р.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2021 відповідно до вимог ст.584 КПК України до ОСОБА_8 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) строком до 12 місяців, до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації.
Визнаючи наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою, слідчий суддя виходив з того, що існує необхідність у подальшому перебуванні останнього під екстрадиційним арештом, оскільки ОСОБА_8 розшукується компетентними органами Російської Федерації за вчинення злочинів.
Відповідно до ч. 4 ст. 584 КПК України, при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями КПК України та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а екстрадиційний арешт застосовується, як то визначено в п. 10 ст. 584 КПК України, до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців. У межах цього строку, згідно з ч. 11 ст. 584 КПК України, слідчий суддя за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
Одночасно слідчий суддя при вирішенні даного питання має керуватися і положеннями частин першої та другої статті 585 КПК України. Зокрема, у разі наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом). При цьому слідчий суддя обов'язково має врахувати:
- відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
- тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;
- вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;
- міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Так, при постановленні ухвали слідчим суддею дотримані вимоги норм КПК України, Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя, відповідно до вимог ч.8 ст.584 КПК України, не досліджуючи питання про винуватість та не перевіряючи законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно ОСОБА_8 , перевірив наявність обставин, які згідно зі ст. 584 КПК України є підставою для застосування та продовження екстрадиційного арешту.
Аналізуючи матеріали провадження, апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді оскільки на цьому етапі провадження, враховуючи обставини інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, а також тієї обставини, що екстрадиційна перевірка ще триває - зберігається необхідність застосування тримання під вартою в межах екстрадиційного арешту.
На переконання апеляційного суду на цьому етапі провадження слідчим суддею обґрунтовано прийнято рішення про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризику переховування від компетентних органів України, так і від компетентних органів іноземної держави та для забезпечення виконання затриманим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки на території України то колегія суддів зазначає, що вони є передчасними, оскільки відповідно довідки Новобаварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.01.2022 року ОСОБА_8 та ОСОБА_11 мають намір зареєструвати шлюб та дату реєстрації шлюбу призначено на 23.02.2022 року, тобто на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_11 лише зафіксовано свій намір у майбутньому бути чоловіком і дружиною та зареєструвати шлюб, а подання особами заяви про реєстрацію шлюбу не створює для наречених прямого обов'язку в подальшому зареєструвати такий шлюб, оскільки це є їх правом, а не обов'язком.
Апеляційний суд приймає до уваги посилання захисника на наявність у ОСОБА_8 місця проживання на території України, однак з урахуванням долучених до клопотання прокурора доказів, такі доводи не містять належної стимулюючої дії та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки затриманого, оскільки відсутні факти щодо міцних соціальних зав'язків шляхом укладення шлюбу, в порядку передбаченому Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України.
За таких обставин, продовження застосування до ОСОБА_8 екстрадиційного арешту до його видачі для притягнення до кримінальної відповідальності і здійснення фактичної передачі компетентним органам Російської Федерації, на цей час провадження є достатнім запобіжним заходом для запобігання можливим спробам останнього переховуватись, з метою уникнення передачі його компетентним органам Російської Федерації.
Отже, обставини, які, відповідно до вимог ст.585 КПК України, дають підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, апеляційним судом, на цей час, не встановлено.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді, на час апеляційного розгляду, не спростовують висновків слідчого судді.
Істотних порушень норм КПК України при розгляді клопотання прокурора, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які існували на час розгляду клопотання судом, що підтверджені відомостями, дослідженими, у відповідності до вимог КПК України, а тому апеляційна скарга з викладеними у ній доводами задоволенню не підлягає.
Керуючись, ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 376, 404, 405, 407, 422, 585 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 25 січня 2022 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: