Справа № 212/10809/21
2/212/1043/22
17 лютого 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Зюркевич В.В., порядку ч.2 ст.247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ КРИВОМ РОЗІ РАДИ, третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Янковська Оксана Ігорівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
29 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Ради міста Кривого Рогу, третя особа: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Янковська Оксана Ігорівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог позивач у своїй позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на четвертому поверсі п'ятиповерхового жилого будинку, в Житлово-будівельному кооперативі «Жовтень-5», що складається з двох кімнат загальною площею 47,4 кв.м., в тому числі жилою площею 29,3 кв. м., яка належала померлій на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідчений сімнадцятого вересня тисяча дев'ятсот дев'яносто сьомого року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Растєгаєвим В.М. за реєстровим № 3641 Вона є єдиним спадкоємцем померлої за законом. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має.
24 листопада 2021 року представник звернувся до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Янковської О.І. з заявою про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадок через те, що спеціальний бланк нотаріального документа НБ 0322030 (на якому викладено текст договору купівлі продажу квартири) не внесено до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, наявні розбіжності в реєстровому номері договору купівлі-продажу, право власності на майно померлої не зареєстровано належним чином. Рекомендовано звернутися для вирішення даного питання до суду.
Тому представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка розташована на четвертому поверсі п'ятиповерхового жилого будинку, що складається з двох кімнат загальною площею 47,4 кв.м., в тому числі жилою площею 29,3 кв. м. за життя ОСОБА_2 та визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка розташована на четвертому поверсі п'ятиповерхового жилого будинку, що складається з двох кімнат загальною площею 47,4 кв.м., в тому числі жилою площею 29,3 кв. м. за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті моєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача - адвокат Давиденко А.О. в судове засідання не з'явився, своєю заявою просив розглянути справу за його відсутності, підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не заявився, заздалегідь надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність та прийняти рішення згідно чинного законодавства.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та прийшов до висновку про задоволення позовів з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 та свідоцтвом про шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане 27.04.2021 року Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та складено відповідний актовий запис № 890;
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на четвертому поверсі п'ятиповерхового жилого будинку, в Житлово-будівельному кооперативі «Жовтень-5», що складається з двох кімнат загальною площею 47,4 кв.м., в тому числі жилою площею 29,3 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідчений сімнадцятого вересня тисяча дев'ятсот дев'яносто сьомого року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Растєгаєвим В.М. за реєстровим № 3641.
Судом встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 , що складається з двох кімнат загальною площею 47,4 кв.м., в тому числі жилою площею 29,3 кв. м не було зареєстровано за ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 не має, що підтверджується копією спадкової справи, яка була заведена після смерті спадкодавця та витребувана судом у Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Янковської Оксани Ігорівни, адреса: (50000, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд.1, прим. 3) Як видно із спадкової справи, ніхто, крім позивача, до Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Янковської Оксани Ігорівни, адреса: (50000, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд.1, прим. 3) з заявами про прийняття спадщини не звертався.
Від нотаріуса представник позивача отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій в зв'язку з тим, що спеціальний бланк нотаріального документа НБ 0322030 (на якому викладено текст договору купівлі продажу квартири) не внесено до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, наявні розбіжності в реєстровому номері договору купівлі-продажу, право власності на майно померлої не зареєстровано належним чином. Рекомендовано звернутися для вирішення даного питання до суду.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства та захисту права, повинен сприяти учасникам цивільних правовідносин, які звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у реалізації ними цих прав, у тому числі і спадкових (ст.ст. 15, 16 ЦК України) .
Зі змісту ч.2 ст.16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Разом з тим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки, положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України № 6-20цс11 від 21.05.2012р., який ухваленою за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як слідує зі ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ст.1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Крім того, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за захистом своїх прав за правилами позовного провадження в межах вирішення цивільно-правового спору.
Статтею ст.328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 5 ст.1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду в п. 23 постанови від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753\0\4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (пункт 3.1. умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі квартири, житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Постановою державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори від 24 листопада 2021 року, було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом
Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 належним чином підтверджені письмовими доказами, та ґрунтуються на законі, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, задовольнити у повному обсязі.
Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка розташована на четвертому поверсі п'ятиповерхового жилого будинку, що складається з двох кімнат загальною площею 47,4 кв.м., в тому числі жилою площею 29,3 кв. м. за життя ОСОБА_2 .
Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка розташована на четвертому поверсі п'ятиповерхового жилого будинку, що складається з двох кімнат загальною площею 47,4 кв.м., в тому числі жилою площею 29,3 кв. м. за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя: Р. В. Дехта