Справа № 201/10576/21
Провадження № 2/201/795/2022
14 лютого 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Шумейко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 13 жовтня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 07 серпня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л.було відкрито виконавче провадження № 62758586 з примусового виконання виконавчого напису від 30 липня 2020 року, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з позивача на користь відповідача 13 404, 56 грн. Вказаний виконавчий напис, позивач вважає таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, а зазначена заборгованість не є безспірною (а.с.1-4).
01 грудня 2021 року на адресу суду надійшов письмовий відзив в якому директор ТОВ «Алекскредит» Єгоров В.П. просив відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Так, між позивачем та відповідачем укладений договір про надання кредиту №2239251 від 01 травня 2019р., на підставі якого позивач отримав кредитні кошти у тимчасове, строкове, платне користування. У зв'язку з невиконанням позивачем взятих на себе кредитних зобов'язань за договором виникла заборгованість, яка не була погашена позивачем, в результаті чого відповідачем була направлена претензія позивачу з вимогою про погашення боргу, яка була отримана позивачем, проте не виконана. Посилання позивача на те, що приватним нотаріусом не було перевірено наявність всіх документів, що підтверджують безспірність заборгованості, є безпідставними, оскільки всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, в тому числі претензія направлена позивачу, були надані приватному нотаріусу разом з заявою про вчинення виконавчого напису. Метою вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Таким чином, нотаріус на підставі отриманого оригіналу договору про надання кредиту та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості вчинив виконавчий напис. Після отримання кредитних коштів, а з настанням строків повернення кредиту, вимоги про усунення порушення, у позивача не виникало будь-яких сумнівів стосовно чинності укладеного договору про надання кредиту та суми заборгованості, що свідчить про визнання боргу останнім. Також звернув увагу, що на момент вчинення спірного виконавчого напису жодних змін до Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів про втрату її чинності внесено не було, будь - які публікації у вигляді постанов КМУ в Офіційному віснику України чи в Урядовому кур'єрі стосовно внесення змін чи визнання її нечинною відсутні (а.с.29-33).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 13 жовтня 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.14-15).
19 жовтня 2021 року ухвалою суді відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та задоволенно клооптання предстаника позивача про витребування доказів (а.с. 16-18).
Позивач в судове засідання не з'явилася, 03 грудня 2021 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с. 39).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, в наданому відзиві на позовну заяву просили слухати справу за їх відсутності.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини, встановлені судом
01 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Алекскредит» укладено договір про надання кредиту № 2239251, за умовами якого ТОВ «Алекскредит» надав позичальнику кредитні кошти на споживчі цілі на умовах строковості, платності та цільового характеру у розмірі 8 000грн. з кінцевим терміном повернення 31 травня 2019 року (а.с. 41-46).
Базова процента ставка за один день користування кредитом -1,7%, акційна ставка або ставка за програмою лояльності за один день користування кредитом 1,09%, спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення кредиту 3%. Пеня за один день користування кредитом поза Узгодженого строку повернення кредиту- 0%. Проценти за користування кредитом строком менше ніж 5 календарних днів (включаючи Дострокове погашення кредиту) визначаються фіксованою сумою і складають 5,45% від визначеної в п 1.4 Договору Суми кредиту за весь період користування кредитом. У випадку виконання Позичальником Зобов'язання (повернення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом) включно у дату 31 травня 2019 року, проценти за користування кредитом визначаються фіксованою сумою і складають 2 616 грн.
За умовами договору, кредитодавець зобов'язувався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному кредитним договором, а позичальник зобов'язався здійснювати сплату грошових коштів з метою погашення заборгованості за виданим кредитом та нарахованими процентами. Згідно умов договору сторони погодили, що договір укладається в електронній формі на сайті кредитодавця відповідно до чинного законодавства України. Підписання позичальником цього договору відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та/або комбінацією логіну та пароля особистого кабінету позичальника
Вказаний договір з боку позичальника ОСОБА_1 підписаний за допомогою одноразового ідентифікатору PS2239251.
Також за допомогою одноразового ідентифікатору PS2239251позичальником був підписаний Додаток №1 до договору Графік платежів, який є невід'ємною частиною договору (а.с. 47-48).
Згідно п.1. ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв'язку.
В пунктах 6, 12 ч.1 ст.3 Закону України Про електронну комерцію визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України Про електрону комерцію електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Отже, договір про надання кредиту №2239251 укладено між сторонами відповідно до положень ст.ст.10, 11,12 Закону України Про електронну комерцію, тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
30 липня 2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №15850 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором №2239251 від 01 травня 2019 р. у розмірі 11 604,56 грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом 5 610,40 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 5 994,16 грн.. У виконавчому написі вказано, що стягнення здійснюється за період з 21 липня 2019 року по 31 січня 2020 року. (а.с. 49).
07 серпня 2020 року постановою приватного виконавця Дорошкевич В.Л. на виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса, відкрито виконавче провадження № 62758586 (а.с.6).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.87 Закону України Про нотаріат (в редакції від 13.02.2020р.) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст.88 цього Закону (в редакції від 13.02.2020р.) нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом МЮУ від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012р. за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно пункту 1.1. Глави 16 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до пункту 3.2 Глави 16, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України Про нотаріат). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.10.2018р. справа N 61-10285св18.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.
В постанові Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 310/9293/15ц зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017р. у справі № 6-887цс17.
З тексту оспорюваного виконавчого напису №15850 від 30 липня 2020 р. встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст.87-91Закону України«Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. за № 1172.
Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів) для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України№662від 26.11.2014р. Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано КМУ опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ№ 662від 26.11.2014р.Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України Про нотаріат. Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88Закону України Про нотаріат умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017р. колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову КабінетуМіністрів України№662від 26.11.2014р.Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, з моменту її прийняття.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Верховний Суд(постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р.у справі №910/13233/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов'язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017р. (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".
У відзиві на позов відповідач наголошував на тому, що на момент вчинення спірного виконавчого напису жодних змін до Постанови Кабінету міністрів України №662 від 26.11.2014р. Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів про втрату її чинності внесено не було, будь - які публікації у вигляді постанов КМУ в Офіційному віснику України чи в Урядовому кур'єрі стосовно внесення змін чи визнання її нечинною відсутні, а тому ТОВ Алекскредит правомірно звернулося до приватного нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису на договорі. Також відповідач не спростовував обставини, що виконавчий напис вчинено на електронному договорі укладеному між позивачем та ТОВ Алекскредит, який нотаріально не посвідчений, а отже відповідно до положень ст.207 ЦК України вважається таким, що вчинений у письмовій формі.
Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021р. у справі №910/10374/17) розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: Постановою N662 Перелік документів доповнено після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості". Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі N 826/20084/14 постанову N 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06.03.2017р. та 04.04.2017р. виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. зупинено до закінчення касаційного розгляду. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі N 826/20084/14 залишено без змін. Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову N 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Отже, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 30 липня 2020 р. не врахував, що станом на 30 липня 2020 року Постановою КМУ№662від 26.11.2014р. Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладеним у простій письмовій формі є нечинні, а тому повинен був відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України Про нотаріат.
Пункт 2 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким договір №2239251 від 01 травня 2019р., укладений між ТОВ Алекскредит та ОСОБА_1 , не являється, оскільки вчинений в електронній формі та прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що при розгляді справи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису №15850 від 30 липня 2020 р. таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити в повному обсязі.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Гораєм О.С.від 30 липня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 15850, за яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» у розмірі 11 604,56 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (ЄДРПОУ 41346335, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: ТОВ «Алекскредит», ЄДРПОУ 41346335, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А
Треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, м. Київ, вул. Окіпної Раїси 4-А , оф. 71-А
Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2022 року
Суддя С.О. Демидова