іменем України
Справа № 210/793/22
Провадження № 1-кс/210/304/22
"17" лютого 2022 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрювана ОСОБА_4 , захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 , за участі слідчої ОСОБА_6
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 , внесеного «29» жовтня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021042060000082 , за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області, громадянку України, яка має повну загальну середню освіту, незаміжню, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштована, зареєстрована АДРЕСА_1 та проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судима,-
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 17 лютого 2022 року надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 в межах кримінального провадження внесеного 29 жовтня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021042060000082 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, 1 ст. 357 КК України.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому. Вважає, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доцільним та забезпечить виконання процесуальних обов"язків, неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки, що має суттєве значення як під час досудового розслідування так і під час подальшого судового розгляду.
Слідчий підтримала заявлене клопотання
Підозрювана просила застосувати відносно неї домашній арешт. Зазначила, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування, має постійне місце проживання у знайомого, буде виконувати покладені на неї обов"язки.
Захисник підозрюваної заперечувала щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила застосувати відносно підзахисної домашній арешт.
Виклад обставин та правова кваліфікація
В провадженні СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 29 жовтня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021042060000082 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі постанови заступника начальника СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 доручено слідчим СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , ОСОБА_10 .
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Криворізької південної окружної прокуратури у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 .
Досудовим розслідуванням встановлено, до відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з повідомлення про те, що 20.09.2021 о 14.00 год. громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з його банківської картки викрала грошові кошти у сумі 12 000 гривень, чим спричина матеріальну шкоду останньому.
Так, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи раніше неодноразово судимою за умисні корисливі злочини проти власності, зокрема останній раз 27.08.2021р. Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила, і маючи невідбуту та непогашену в установленому законом порядку судимість, повторно, підозрюється у вчиненні злочину проти власності за наступних обставин.
Так, 20.09.2021 року між 11.00-12.00 годинами ОСОБА_4 попередньо домовившись про зустріч зі ОСОБА_12 зустрілась з останнім біля закусочної «Сквозняк» по вул. П. Глазового, 16А у м. Кривому Розі.
В приміщенні закусочної за вищевказаною адресою ОСОБА_12 придбавши напої та їжу розплатився своєю кредитною карткою «Приват Банк», після чого поклав свою кредитну картку під чохол свого мобільного телефона, а телефон до сумки-почтальонки. В цей час, ОСОБА_4 стояла поруч та спостерігала за тим куди останній поклав свою кредитку та телефон. Присівши разом за столик поїсти, у приміщенні закусочної, ОСОБА_12 на декілька хвилин відлучився до вбиральні розташованої в сусідній кімнаті приміщення закусочної, залишивши свою сумку-почтальонку на сидінні стільця біля столика в приміщенні закусочної, в якій знаходився його мобільний телефон OPPO A5S та кредитна картка «Приват Банк» НОМЕР_1 . В цей час, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: мобільного телефона та кредитної картки «Приват Банк» яка знаходилась під чохлом даного телефону. Скориставшись відсутністю ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , діючи повторно, реалізувала раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись що за її діями ніхто не спостерігає, проникла до сумки-почтальонки що належить потерпілому ОСОБА_12 та заволоділа його мобільним телефоном OPPO A5S, під чохлом якого знаходилась кредитна картка «Приват Банк» НОМЕР_1 . Вартість мобільного телефона відповідно до висновку експерта №4498 від 12.11.2021 складає 1828, 56 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 , вчинила усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, у зв'язку з чим, реалізувала свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та з місця скоєння нею кримінального правопорушення зникла, тим самим обернувши викрадене майно на свою користь і в подальшому розпорядилась ним на власний розсуд, в результаті чого своїми діями спричинила потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, ОСОБА_4 за вищевказаних обставин в момент таємного викрадення майна ОСОБА_12 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій викрала кредитну банківську картку «Приват Банк» НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) видану на ім'я ОСОБА_12 , яка згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 200 КК України є офіційними документами, тобто електронними платіжними документами, засобами доступу до банківського кредитного рахунку відкритого на ім'я ОСОБА_12 , з метою подальшого зняття грошових коштів з рахунку даної банківської картки.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно, попередньо заволодівши у злочинний спосіб кредитною карткою потерпілого, 20.09.2021 року в проміжок часу з 14.03 по 14.05 год., перебуваючи біля банкомату «Приват Банк» за адресою: м. Кривий Ріг, пр.-т Гагаріна, 4А, шляхом проведення трьох транзакцій зняла грошові кошти з кредитної картки «Приват Банк» НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) що належить ОСОБА_12 на загальну суму 12 000.00 гривень, що разом з процентами за зняття готівки з кредитних коштів становить 12 480.00 гривень. Вчинивши усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, реалізувавши свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з місця скоєння нею кримінального правопорушення зникла, тим самим обернувши викрадене майно на свою користь і в подальшому розпорядилась ним на власний розсуд, в результаті чого своїми діями спричинила потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
17 лютого 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно»;
- ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками «викрадення офіційних документів, вчиненого з корисливих мотивів»
Обґрунтування клопотання.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком та нетяжким злочином.
По даному кримінальному провадженню виконано ряд слідчих дій, спрямованих на отримання доказів та їх перевірку.
Досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України. Відповідно до положень п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Обставинами, що підтверджують наявність зазначених ризиків є те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судима, останній раз 27.08.2021 року до 2 років позбавлення волі, звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, відносно останньої до суду скеровано два обвинувальні акти за вчинення злочинів проти власності. ОСОБА_4 знову підозрюється у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень, не має постійного місця роботи, тобто не має засобів для існування. Підозрювана схильна до вчинення кримінальних правопорушень і в подальшому може вчинити інші кримінальні правопорушення - тому є обґрунтовані підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.
У відповідності до статті 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи, порядок застосування яких визначений главою 18 КПК України.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є, зокрема: тримання під вартою.
У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного, тобто особи, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, або особи, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Згідно статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція частини 2 статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п"яти років, а санкція частини 1 статті 357 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.
Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- чи наявні ризики кримінального провадження;
- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною 1 статті 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;
- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.
Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч. 1 ст. 357 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності і відбувала покарання в умовах позбавлення волі, зокрема за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2018 року за ч.1 ст. 263, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.01.2018 року, призначено покарання 3 роки 5 місяців позбавлення волі, звільнена з ДУ "Качанівська виправна колонія (№54)" 18.12.2020 року по відбуттю строку покарання.
Після звільнення з місць позбавлення вол,і ОСОБА_4 знову вчинила корисливий нетяжкий злочин та 27 серпня 2021 року засуджена за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнена від відбування призначеного судом покарання з випробуванням тривалістю на два роки.
Однак, перебуваючи на іспитовому строці, маючи можливість виправитись, ОСОБА_4 знову підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень в даному провадженнні.
Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані стороною обвинувачення докази, зокрема: протоколи огляду місць подій: від 09.11.2021 року, від 10.11.2021; показання потерпілого: ОСОБА_13 ; показання свідка: ОСОБА_14 ; протоколи огляду CD-R дисків: від 02.12.2021 отриманого відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів; від 10.11.2021 отриманого за запитом слідчого; протоколи огляду відеозапису: від 25.01.2022 зі свідком ОСОБА_14 ; від 25.01.2022 із потерпілим ОСОБА_12 , висновки експерта №4498 від 12.11.2021, тощо.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Обгрунтованість підозри, яка пред"явлена ОСОБА_4 станом на момент розгляду клопотання не спростована.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені нетяжкого злочину за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно (ч. 2 ст. 185 КК України), та у вчиненні кримінального проступку за ознаками викрадення офіційних документів, вчиненого з корисливих мотивів (ч. 1 ст. 357 КК України) , а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може:
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
Заявлені ризики заслуговують на увагу.
Зокрема ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, свідчать спосіб та суспільна небезпека кримінальних правопорушень, у яких вона підозрюється, а так само й строк покарання, який їй загрожує в разі визнання винною. Крім того підозрювана не має постійного місця роботи, тобто не має засобів для існування, у останньої відсутні міцні соціальні зв'язки.
В свою чергу втеча підозрюваної ОСОБА_4 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому судовому розгляду у розумні строки відповідно КПК.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень підтверджується тим, що підозрювана раніше неодноразово судима за вчинення кримінальних правопорушень, у том числі й проти власності, та звільнившись місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, перебуваючи на іспитовому строці, обгрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, не маючи постійного джерела доходу.
Дослідженням матеріалів, які характеризують підозрювану встановлено, що ОСОБА_4 за період з 2017 року по лютий 2022 року 8 (вісім) разів притягувалась до кримінальної відповідальності, судимості не погашені. Крім того, відносно останньої скеровано до суду да обвинувальних акти за ч. 2 ст.190 КК України та ч. 3 ст. 375 КК України (кримінальні провадження №12021041750000960 від 09.10.2021; № 12021046720000383).
Тобто, підозрювана схильна до вчинення кримінальних правопорушень і в подальшому може вчинити інші кримінальні правопорушення .
Слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені пунктом 1 та 5 частини 1 статті 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор і які достатньо обгруновані.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Особиста порука не може бути застосована у зв'язку із відсутністю осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов'язання не можуть бути застосовані у зв'язку із тим, що перебування підозрюваної на волі не сприятиме виконанню покладених на неї процесуальних обов'язків. Домашній арешт не може бути застосований, оскільки підозрювана не має постійного місця проживання в м. Кривий Ріг, зареєстрована в іншій області. Крім того, запобіжний захід у виді домашнього арешту не забезпечить виконання процесуальних обов"язків підозрюваною, оскільки діяння, в яких підозрюється ОСОБА_4 вчинені нею під час іспитового строку.
Доводи захисника щодо доцільності застосування домашнього арешту з цих підстав відхиляються.
Приймаючи до уваги визначені статтею 178 КПК України вимоги та досліджені в судовому засіданні обставини, зважаючи на доведені стороною обвинувачення ризики, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити.
В той же час слідчий суддя відхиляє доводи прокурора щодо неможливості визначення розміру застави виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
Кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України не віднесені до таких виключень. Тому слідчий суддя зобов"язаний визначити розмір застави.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Враховуючи особу підозрюваної, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки його вчинення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у випадку визнання її винною у його вчиненні, а також встановлені під час розгляду клопотаття ризики, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 47860 грн.(сорок сім тисяч вісімсот шістдесят гривень), оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Щодо строку дії ухвали.
Згідно частини 1 статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи, що строк досудового розслідування спливає 17 квітня 2022 року, запобіжний захід обирається в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 , внесеного «29» жовтня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021042060000082 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, а саме з 17 лютого 2022 року з 14год.35 хв. до 16 квітня 2022 року до 14 год. 35 хв. включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 47860 грн.(сорок сім тисяч вісімсот шістдесят гривень).
Роз'яснити підозрюваній, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: одержувач платежу-ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ)-26239738, МФО-820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Київ.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії);
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора, суду (в залежності від стадії);
- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора, суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо вона, будучи належним чином повідомлена не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи виконання покарань - ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та повідомити усно і письмово слідчих СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, які здіснюють досудове розслідування, прокурорів Криворізької південної окружної прокуратури, якими здійснюється процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні ( ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 ).
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Сдідчий суддя: ОСОБА_1