Справа № 157/1262/21
Провадження №1-кс/157/89/22
Іменем України
14 лютого 2022 рокумісто Камінь-Каширський
Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , власника майна - ОСОБА_5 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021030530000302 від 12 вересня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про скасування арешту майна,
встановив:
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 звернувся у суд з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 вересня 2021 року на тимчасово вилучений автомобіль марки «ДАФ», реєстраційний знак НОМЕР_1 , з причепом, реєстраційний знак НОМЕР_2 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021030530000302 від 17 вересня 2021 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, залишивши обтяження лише в частині заборони відчуження майна, зобов'язавши орган досудового розслідування та процесуального керівника повернути автомобіль законному власнику. В обґрунтування заяви зазначає, що на початку досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, а саме 15 вересня 2021 року ухвалою суду було задоволено клопотання слідчої СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП У Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучений зазначений транспортний засіб з причепом. Відповідно до змісту ухвали про арешт, власнику майна заборонено відчуження, користування та розпорядження транспортним засобом. Зазначена ухвала суду від 15 вересня 2021 року оскаржувалась ним до Волинського апеляційного суду, в апеляційній скарзі він просив скасувати ухвалу суду тільки в частині заборони власнику автомобіля відчужувати автомобіль, посилаючись в обґрунтування таких вимог на те, що при визнанні автомобіля речовим доказом слідчий не надав до суду будь-яких доказів, якими в належний спосіб доводиться, що саме цим автомобілем, власником якого є ОСОБА_5 , була скоєна ДТП і водій автомобіля ОСОБА_7 причетний до її скоєння. Власник автомобіля ОСОБА_8 , підтримуючи апеляційну скаргу, не заперечував щодо залишення судом обтяження на його автомобіль в частині заборони відчуження, просив надати йому можливість як власнику використовувати автомобіль для здійснення підприємницької діяльності щодо надання послуг по перевезенню будівельних матеріалів для належного виконання укладених договорів на перевезення, які ним надані до суду. Крім того, власник автомобіля ОСОБА_5 стверджував, що на момент вилучення автомобіля і тривалого перебування на штраф майданчику мав укладені договори на перевезення будівельних матеріалів, і ці договори, які тривалий час не виконуються не з вини власника, передбачають стягнення з останнього штрафних санкцій за невиконання умов договору. В переліку форс-мажорних обставин договорів не передбачена така обставина як арешт автомобіля у кримінальному провадженні. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу, подану ним в інтересах власника майна ОСОБА_5 , залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні скарги, виходив з доведеності стороною обвинувачення необхідності забезпечення кримінального провадження та проведення необхідних слідчих дій, хоча на момент розгляду такі обставини були відсутні і не доведені належним чином. 15 жовтня 2021 року ним в інтересах власника майна ОСОБА_5 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області подано клопотання про скасування арешту, накладеного на тимчасово вилучений автомобіль, в якому він просив скасувати частково арешт на автомобіль, залишивши обтяження лише в частині заборони відчуження. Обґрунтовуючи клопотання він зазначав, зокрема, що всі необхідні слідчі дії, які було необхідно провести у кримінальному провадженні та пов'язані з вилученим автомобілем проведені. Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання про скасування арешту відмовлено. В обґрунтування заперечень проти задоволення клопотання слідчий ОСОБА_9 та прокурор ОСОБА_10 посилалися на те, що потреба в арешті майна не відпала, транспортний засіб є речовим доказом, зберіг на собі сліди злочину і у кримінальному провадженні призначені інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди та інженерно-транспортна експертиза дослідження технічного стану транспортного засобу, які ще не виконані експертами. Вказані стороною обвинувачення обставини, які суд взяв до уваги при розгляді клопотання про скасування арешту, частково не відповідали дійсності, оскільки на вилученому автомобілі не виявлено жодних слідів злочину і експертиза технічного стану була проведена на час розгляду клопотання, і відповідно до її висновків транспортний засіб на момент ДТП перебував у технічно справному стані. Вилучений під час огляду місця події автомобіль перебуває під арештом без можливості його використання власником на протязі п'яти місяців. Автомобіль, з моменту проведення огляду і затримання, весь час знаходиться на території Любешівського відділу поліції під відкритим небом. Є цілком очевидним, що такий спосіб зберігання, при якому волога відкрито поступає в усі важливі системи автомобіля і в тому числі в електронні системи управління, призводить до їх руйнації, що в кінцевому результаті призведе до виникнення технічних несправностей і виведе з ладу автомобіль. Такі обставини неминуче призведуть до технічних поломок та несправностей, понесення матеріальних втрат власником автомобіля та додаткових витрат власних коштів на відновлення пошкоджених систем і механізмів. В такому випадку власник автомобіля буде позбавлений можливості пред'явити претензії посадовим особам органу досудового розслідування та процесуальному керівнику і задовольнити їх, оскільки такі неправомірні, на думку власника майна і його представника, дії посадових осіб продовжуються на підставі ухвали суду, яка набрала законної сили і продовжує діяти. Між тим, санкція частини 2 статті 286 КК України, навіть за умови доведеності винуватості водія ОСОБА_11 та його безпосередньої причетності до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 не містить такого додаткового виду покарання як конфіскації майна. Арештований автомобіль з причепом не може бути предметом конфіскації навіть за умови доведеності вини водія ОСОБА_7 у вчиненні ДТП, якщо така взагалі мала місце. За весь час проведення досудового розслідування власника автомобіля ОСОБА_5 не викликали для проведення будь-яких слідчих дій. Після проведення слідчого експерименту з водієм ОСОБА_7 , з останнім як з учасником ДТП також не проводили жодної слідчої дії. В зазначеному кримінальному провадженні жодній особі не оголошено про підозру. Всі призначені у кримінальному провадженні судові експертизи проведені. За їх наслідками встановлено, що водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути наїзду на потерпілого. Власнику автомобіля ОСОБА_5 , йому як представнику, водію ОСОБА_7 , який керував автомобілем на момент ДТП, матеріали кримінального провадження для ознайомлення не надавались. Про наслідки досудового розслідування у кримінальному провадженні, за яким накладено арешт на майно ОСОБА_5 , ні останній як власник майна, ні представник власника майна і водія ОСОБА_7 не поінформовані. Крім того, у випадку необхідності проведення додаткових слідчих дій власник ОСОБА_5 зобов'язується в добровільному порядку і самостійно надати транспортний засіб працівникам поліції. Суд з незрозумілих причин і підстав не взяв до уваги позицію власника майно, а саме зобов'язання відповідального збереження автомобіля як речового доказу і можливості його використання як засобу для здійснення підприємницької діяльності. Статтею 28 КПК України визначено, що кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені у ч. 3 ст. 28 КПК України, однак цей строк має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. У цьому випадку, беручи до уваги викладені обставини, потреба в арешті автомобіля ОСОБА_5 відпала у повному обсязі. Наявність обтяження, накладеного на належний ОСОБА_5 автомобіль, яке є чинним, позбавляє власника використовувати належний йому автомобіль для здійснення підприємницької діяльності, що є прямим порушенням конституційних гарантій права власності. Беручи до уваги, що на даний час у кримінальному провадженні відпала необхідність проведення будь-який процесуальних чи слідчих дій з арештованим майном ОСОБА_5 є підстави стверджувати, що на даний час відпала необхідність в арешті автомобіля.
У судовому засіданні власник майна ОСОБА_5 та його представник - адвокат ОСОБА_6 клопотання про скасування арешту майна підтримали повністю з викладених у ньому підстав, а також пояснили і те, що тривалий час у кримінальному провадженні будь-які слідчі, процесуальні дії не проводяться, власник майна на момент пригоди не керував транспортним засобом, призначені слідчим судові експертизи на теперішній час проведені, і згідно з висновком інженерно-транспортної експертизи в заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути наїзду на лежачого на проїзній частині потерпілого шляхом застосування негайного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Окрім того, потреба органу досудового розслідування у вилученні інформації з тахографа для встановлення швидкості руху автомобіля, на що посилається слідча, не може виправдовувати подальше тривале позбавлення власника права на користування належним останньому транспортним засобом, який він використовує у своїй підприємницькій діяльності.
Слідча ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, посилаючись на те, що потреба в арешті транспортного засобу не відпала, оскільки необхідно з метою перевірки версії водія щодо швидкості автомобіля на момент пригоди вилучити інформацію з наявного в автомобілі тахографа, та повторно призначити інженерно-транспортну експертизу з іншими вихідними даними щодо швидкості автомобіля, які будуть встановлені. Крім того, слідча ОСОБА_3 пояснила, що ухвалу слідчого судді про обшук автомобіля з метою вилучення зазначеної інформації з тахограма автомобіля у встановлений слідчим суддею строк реалізувати не вдалося, оскільки у Волинській області відсутні спеціалісти, які володіють спеціальним навичками для вчинення таких дій, та нею вживаються заходи щодо залучення спеціаліста з іншого регіону.
Заслухавши пояснення власника майна та його представника, доводи слідчої та прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 вересня 2021 року, яку ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року залишено без змін, накладено у межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2021 року за №12021030530000302, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, арешт на тимчасово вилучений 12 вересня 2021 року під час проведення огляду місці події транспортний засіб марки «DAF», н.з. НОМЕР_1 , з причепом марки «САRNEHL», н.з. НОМЕР_3 , та заборонено відчуження, користування та розпорядження цим майном.
Арешт на автомобіль з причепом слідчим суддею було накладено з врахуванням тих обставин, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто є речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника власника майна про скасування вказаного арешту, оскільки існувала подальша потреба в такому арешті майна, адже не були проведені призначені слідчим судові експертизи.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку, - вимогами охорони фундаментальних прав особи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження і не заперечила слідча, призначені останньою судові експертизи проведено.
Згідно з висновком інженерно-транспортної експертизи від 23 листопада 2021 року на момент експертного огляду з технічної точки зору робоча гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобіля та причепа знаходились у працездатному стані.
З висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 9 листопада 2021 вбачається, що в заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля не мав технічної можливості уникнути наїзду на лежачого на проїзній частині потерпілого шляхом застосування негайного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.
Однак, з пояснень у судовому засіданні слідчої ОСОБА_3 вбачається, що при проведені відповідної експертизи за вихідні дані була взята швидкість руху, про яку вказав водій автомобіля ОСОБА_7 на момент пригоди, однак такі пояснення водія необхідно перевірити, отримавши інформацію шляхом вилучення відомостей з тахографа автомобіля, що не представилось можливим зробити у встановлений слідчим суддею в ухвалі про обшук строк із-за відсутності спеціалістів, а зняти з автомобіля сам тахограм для зберігання та дослідження без шкоди, як пояснили спеціалісти, неможливо.
Такі доводи слідчої ОСОБА_3 , з огляду на ті обставини, що призначені нею у кримінальному провадженні експертизи проведені, вилучені транспортні засоби в цілому описані та досліджені, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 173 КПК України, самі по собі не можуть свідчити про необхідність збереження подальшого арешту майна в повному обсязі.
Беручи до уваги вищенаведене та з урахуванням пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку орган досудового розслідування намагається досягти у кримінальному провадженні, і з огляду на те, що досудове розслідування кримінального провадження триває, слідчий суддя на теперішній час не вбачає підстав для скасування арешту, накладеного на вилучені автомобіль з причепом в частині відчуження та розпорядження ними, в тому числі в частині розпорядження складовими автомобіля як такого, наявним в автомобілі тахографом з інформацією, однак вважає доведеним, що потреба в арешті майна в частині користування транспортними засобами відпала, та автомобіль з причепом належить передати власнику на відповідальне зберігання (без права відчуження, розпорядження).
Керуючись ст. ст. 107, 132, 170, 174, 369-372 КПК України,
ухвалив:
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт в частині заборони користування, накладений ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 вересня 2021 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2021 року за №12021030530000302, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на транспортний засіб марки «DAF», н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «САRNEHL», н.з. НОМЕР_3 , залишивши заборону відчуження та розпорядження цими транспортними засобами (в тому числі залишивши заборону розпорядження наявним у цьому автомобілі тахографом з інформацією).
Зобов'язати слідчу СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 передати власнику майна ОСОБА_5 на відповідальне зберігання (без права відчуження, розпорядження) у межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2021 року за №12021030530000302, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, транспортний засіб марки «DAF», н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «САRNEHL», н.з. НОМЕР_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Дата проголошення повного тексту ухвали - 16 год. 10 год.
16 лютого 2022 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1