17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 286/1981/15-к
провадження № 51 - 729 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну заяву засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною заявою, в якій порушив питання про незаконність судових рішень щодо нього та їх перегляд в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну заяву на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів пунктів 3, 4, 5 ч. 2 зазначеної статті.
Так, відповідно до ст. 427 КПК у касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються судові рішення, що оскаржуються; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Проте зазначених приписів кримінального процесуального закону засуджений не дотримався.
Зокрема, процесуальною формою звернення до суду касаційної інстанції є касаційна скарга, проте засуджений ОСОБА_4 надіслав до Верховного Суду касаційну заяву.
Також із касаційної заяви засудженого неможливо зрозуміти, які саме судові рішення він оскаржує до суду касаційної інстанції.
Крім того, відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Натомість, у своїй касаційній заяві засуджений виклав перебіг подій у провадженні, із наведенням власної оцінки обставин справи, тав обґрунтування незаконності судових рішень щодо нього, серед іншого, послався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Також, усупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна заява не містить чітких вимог
до суду касаційної інстанції, викладених у відповідності з положеннями ст. 436 КПК. Частиною 1 ст. 436 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни,
а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. Проте викладені засудженим вимоги взагалі не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК, що позбавляє можливості встановити його позицію з приводу результатів касаційного розгляду.
Крім того, з касаційної заяви ОСОБА_4 неможливо встановити в якому порядку засуджений просить переглянути судові рішення щодо нього, оскільки в її тексті також містяться посилання на здійснення провадження за нововиявленими обставинами.
Однак перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, в ході якої суд не розглядає справу по суті, вона не є повторною апеляцією чи касацією та не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження й усунення суперечностей у доказах. Натомість суд на цій стадії лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.
Крім того, заява в якій порушується питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинна відповідати вимогам статей 461, 462, 463 КПК, при цьому подається до суду тієї інстанції, який перший допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
З урахуванням викладеного, касаційну заяву ОСОБА_4 необхідно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну заяву засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5