Ухвала
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 295/9779/21
провадження № 61-2422ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору недійсним,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним кредитний договір від 24 червня 2021 року № К01.00602.008250339, укладений між нею та Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк»).
Богунський районний суд м. Житомира рішенням від 02 листопада 2021 року позов задовольнив. Визнав недійсним кредитний договір від 24 червня 2021 року № R01.00602.008250339, укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Житомирський апеляційний суд постановою від 11 січня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Ідея Банк» задовольнив. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 02 листопада 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат
ОСОБА_1 08 лютого подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 січня 2022 року у вищевказаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки як на підставу скасування судового рішення заявник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
За правилами пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Диспозиція вищевказаної норми процесуального закону передбачає, що крім іншого заявнику необхідно вказувати норму права щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
В мотивувальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 не зазначає в частині застосування якої саме норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду. Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги обирати норми права, із застосуванням яких не погоджується заявник.
Для усунення вказаного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу (и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 січня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев