Ухвала
14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 234/5719/20
провадження № 61-1512ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним рішення комісії,
У квітні 2020 року Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі -АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, не враховану приладом обліку.
Позов обґрунтовано тим, що між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») та ОСОБА_1 виникли цивільні правовідносини, а саме з боку позивача подача електроенергії на об'єкт відповідача, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , а з боку відповідача - це, зокрема споживання електроенергії, оплата рахунків спожитої електроенергії. За даною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
28 серпня 2019 року представником енергопостачальника за адресою споживача виявлено та зафіксовано актом порушення Правил користування електричною енергією для населення, зокрема, самовільне підключення електроустановок до електричної мережі іншого споживача з порушенням схеми обліку. На підставі зазначеного акта, протоколом засідання комісії Краматорського району електричних мереж (далі - Краматорського РЕМ) АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» № 723 від 04 вересня 2019 року відповідачу нараховано суму необлікованої електричної енергії у розмірі 54 393,42 грн, які позивач просив стягнути на свою користь.
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» із зустрічним позовом про визнання незаконним рішення комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначила, що їй на праві власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» забезпечує постачання та надає електричну енергію до зазначеного будинку відповідно до договору про користування електричною енергією, у зв'язку з чим вона є споживачем електричної енергії у вказаному жилому будинку (особовий рахунок НОМЕР_1 ), за яку своєчасно та у повному обсязі сплачується отримана послуга за спожиту електричну енергію.
28 серпня 2019 року працівниками Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», у її присутності, було здійснено огляд належного їй на праві власності вищезазначеного жилого будинку та за результатами даного огляду складено акт про порушення за № 224440.
Після оформлення даного акту, працівники Краматорського РЕМ пояснили, що ними нібито виявлено незначне порушення, за яке необхідно буде сплатити невеликий штраф, та яке вже усунуто ними, жодних претензій до неї, як споживача, вже немає. При цьому, суть та деталі порушення працівники оператора системи фактично їй не продемонстрували та не роз'яснили, у чому саме воно полягає, а також повідомили, що деталі порушення будуть роз'яснені на засіданні комісії під час розгляду акту про порушення.
04 вересня 2019 року, комісією Краматорського РЕМ по розгляду актів про порушення проведено засідання по розгляду акта про порушення № 224440, за результатами розгляду, було прийнято рішення: здійснити нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії у відповідності з пунктом 8.4.8, 8.4.13 ПРРЕЕ за період з 29 серпня 2018 року по 28 серпня 2019 року.
Згідно з протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ № 728 від 04 вересня 2019 року, вартість необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 224440 складає 54 393,42 грн.
Вважає, що якщо при перевірці та складанні акту про порушення не було встановлено найменшу поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, виміри поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі не проводились, тому добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення має обчислюватись виключно виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр проводки, для якої нормується допустимий тривалий струм згідно з положеннями глави 1.3 правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ).
Відповідно до положень глави 1.3 ПУЕ (таблиця 1.3.4), мінімальний діаметр проводки з мідною жилою, для якої нормується допустимий тривалий струм, є мідний провід з площею поперечного перерізу 0,5 кв. мм та допустимим тривалим струмом 11 А.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати рішення комісії Краматорського району електричних мереж Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Краматорського РЕМ, яке викладено у протоколі від 04 вересня 2019 року № 723 про проведення за актом про порушення від 28 серпня 2019 року № 224440 нарахування обсягу та вартості недорахованої електроенергії за період з 29 серпня 2018 року по 28 серпня 2019 року згідно з пунктами 8.4.8, 8.4.13 Правил РРЕЕ в сумі 54 293,42 грн.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ для населення про проведення за актом про порушення від 28 серпня 2019 року № 224440 розрахунку обсягу та вартості недорахованої електроенергії за період з 29 серпня 2018 року по 28 серпня 2019 року. Стягнуто з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь держави судовий збір в сумі 2 102,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції встановив, що при розрахунку вартості необлікованої електроенергії споживачу, дроти не вимірювались, місце самовільного підключення не встановлено, при цьому в акті про порушення зазначено мідний дріт з січенням 2.5 кв. мм. Крім того, суд дійшов висновку про неправильність визначення періоду у 365 днів для суми обчислення не облікованої енергії, оскільки відповідно до Методики споживачу слід було зробити перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду засобу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців що передували дню виявлення порушення.
Постановою Донецького апеляційного суду від 15 грудня 2021 року апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» задоволено. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» нараховану суму не облікованої електричної енергії у розмірі 54 293,42 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним рішення комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги АТ «ДТЕК «Донецькі електромережі», апеляційний суд виходив з того, що факт порушення ПРЕЕ з боку ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження відповідними доказами, тому на підставі пункту 48 ПРРЕЕ споживач несе відповідальність за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку. Енергопостачальник обґрунтовано здійснив нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акту. Працівниками енергопостачальника виявлено спосіб розкрадання електроенергії та місце розкрадання, що давало право застосувати ПРРЕЕ при розрахунку збитків. Запис в акті про те, що точку підключення виявити не має технічної можливості, свідчить лише про те, що у представників енергопостачальника був відсутній дозвіл власника на частковий демонтаж конструкції. За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 відсутні.
У січні 2022 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено у розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481,00 грн.
Предметом первісного позову у цій справі є вимога про стягнення вартості необлікованої електроенергії у сумі 54 393,42 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом зустрічного позову є вимога немайнового характеру, зокрема, про визнання незаконним та скасування рішення комісії про нарахування суми необлікованої електричної енергії, що не представляє складності у зв'язку зі сталістю законодавства та судової практики, а тому справа є справою незначної складності і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Доводи ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм ПРЕЕ не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки правовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем врегульовані ПРЕЕ, а прикладів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах заявником не наведено і доказів на їх підтвердження не надано.
Наведені заявником доводи по своїй суті зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Інших посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню,касаційна скарга не містить.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи незначної складності.
Верховним Судом перевірено, чи мають місце підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, зокрема, з урахуванням обставин, на які посилався заявник у касаційній скарзі, та зазначених підстав не встановлено.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним рішення комісії відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак