15 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 639/5495/19
провадження № 61-1686св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: державний реєстратор Зміївської міської ради Борко Андрій Степанович, ОСОБА_2 ,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року в складі колегії суддів Кругової С. С., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
У серпні 2018 року Харківська міська рада звернулася з позовом до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, зокрема просила скасувати рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Борко А. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26 жовтня 2018 року № 43703285, щодо реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 192,4 м2, житловою площею 100,5 м2, що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний № 1677296263101).
Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 26 серпня 2020 року в складі судді Баркової Н. В. позов Харківської міської ради задоволено; скасовано рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Борко А. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26 жовтня 2018 року № 43703285, щодо реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 192,4 м2, житловою площею 100,5 м2, що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний № 1677296263101); вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено; рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 26 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Харківської міської ради відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
У лютому 2021 року Харківська міська рада засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, у якій просить її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та залишити в силі законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Під час проведення підготовчих дій до розгляду справи колегією суддів встановлено, що існують підстави для закриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В ухвалі Верховного Суду від 13 квітня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що апеляційний суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року в справі № 922/1803/19.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Верховний Суд у справі № 922/1803/19 17 червня 2020 року постановив ухвалу про закриття касаційного провадження, яка відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України не є підставою касаційного оскарження. Будь-яких інших підстав касаційного оскарження касаційна скарга Харківської міської ради не містить.
За таких обставин були відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, а тому касаційне провадження підлягає закриттю.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (Levages Prestations Services v. France, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року).
Керуючись статтею 389 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду
Закрити касаційне провадження в справі № 639/5495/19 за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року в справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи: державний реєстратор Зміївської міської ради Борко Андрій Степанович, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук