ф
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 320/1206/21
адміністративне провадження № К/990/4153/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клунка Олексія Михайловича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Київській області щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади слідчого слідчого відділення Бучанського відділення поліції Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього такого дисциплінарного стягнення;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 672 від 25.11.2020 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників області ГУНП в Київській області» в частині застосування відносно позивача - слідчого слідчого відділення Бучанського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №350 від 24.12.2020 р. «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення Бучанського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області;
- поновити ОСОБА_1 з 24.12.2020 р. на посаді слідчого слідчого відділення Бучанського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24.12.2020 р. по день винесення судового рішення.
05 липня 2021 року рішенням Київського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у Київській області щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади слідчого слідчого відділення Бучанського відділення поліції Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , та застосування до нього такого дисциплінарного стягнення.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 672 від 25.11.2020 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників області ГУНП в Київській області» в частині застосування відносно слідчого слідчого відділення Бучанського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 350 від 24.12.2020 р. «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 слідчого слідчого відділення Бучанського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області;
Поновлено ОСОБА_1, з 24.12.2020 р. на посаді слідчого слідчого відділення Бучанського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 , грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 25.12.2020 р. по день винесення судового рішення, без урахування обов'язкових податків та зборів.
01 грудня 2021 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
На зазначену постанову суду апеляційної інстанції представником позивача подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 28 січня 2022 року.
У касаційній скарзі представником позивача зазначено, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 420/5368/18, від 04 березня 2020 року у справі № 120/2732/19-а, від 23 січня 2020 року у справі № 520/8550/20 у подібних правовідносинах.
Проте, в касаційній скарзі представником позивача не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, а також не наведено обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах № 420/5368/18, № 120/2732/19-а, № 520/8550/20 є подібними.
Судом установлено, що представник позивача уже подавав касаційну скаргу з визначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 328 КАС України, яка ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року (К/990/48449/21) повернута особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та надано вичерпні роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстави, передбаченою пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Подана повторно касаційна скарга представника позивача містить цитування нормативно-правових актів, виклад обставини справи, незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Враховуючи, що у цій касаційній скарзі представник позивача посилається на ті ж підстави та мотиви касаційного оскарження судового рішення, яким вже надавалася оцінка Верховним Судом в ухвалі від 17 січня 2022 року, а отже заявник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Подаючи касаційну скаргу вдруге, скаржником так і не викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень, у зв'язку з чим така касаційна скарга підлягає поверненню.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням представником позивача у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клунка Олексія Михайловича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова