16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 420/6100/20
адміністративне провадження № К/990/5807/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі №420/6100/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Евро Трейдінг» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Евро Трейдінг» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2020 №0000960402, №0000950402 та зобов'язання Головне управління ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування позивача у розмірі 34891460,00грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2020, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС в Одеській області від 09.06.2020 №0000960402, №0000950402. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
До Одеського окружного адміністративного суду 09.03.2021 від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшла заява про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у даній справі за нововиявленими обставинами.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 заяву Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Вирішено скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №420/6100/20 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Евро Трейдінг» до Головного управління ДПС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національного антикорупційного бюро України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2020 №0000960402, №0000950402 та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 - відмовлено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 залишено в силі.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вчетверте 11.02.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі №420/6100/20 в частині відмови у задоволенні заяви контролюючого органу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2021.
Одночасно, як убачається з документів долучених відповідачем до касаційної скарги, останнім, у зв'язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, заявлено клопотання про його поновлення, яке обґрунтовано доводами, що на думку скаржника, свідчать про поважність причин пропуску такого строку.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання скаржником вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Як убачається зі змісту поданої Головним управлінням ДПС в Одеській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України касаційної скарги, підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі останнє, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зокрема, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, відповідач наводить мотиви незгоди із судовим рішенням суду апеляційної інстанції здійсненими по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи, посилається на неправильне застосуванням судами норм права та вказує на відсутність належної судової практики Верховного Суду та висновків відносно конкретних обставин.
Так, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що раніше подані Головним управлінням ДПС в Одеській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України касаційні скарги у цій справі Верховний Суд ухвалами від 25.11.2021, від 16.12.2021 та від 19.01.2022 повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили належного викладення підстав (підстави) для касаційного оскарження судового рішення. Зокрема, повертаючи вдруге та втретє подані відповідачем касаційні скарги суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України та роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.
Натомість, під час перевірки вчетверте поданої відповідачем касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження постанови апеляційного суду в касаційному порядку. Зокрема, усуваючи недоліки попередньо поданої касаційної скарги та змінюючи підставу касаційного оскарження на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник жодним чином не зазначає належного обґрунтування у чому саме полягає помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні норм права та яку саме норму права судом застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника потребує висновку Верховного Суду (з обґрунтуванням відповідача, як відповідна норма, на його думку, повинна застосовуватися). Контролюючий орган також не вказує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач стверджує про відсутність правового висновку Верховного Суду, втім подальше обґрунтування касаційної скарги не дає можливості встановити взаємозв'язок наведених доводів скаржника до зазначеної підстави.
У свою чергу, суд у черговий раз звертає увагу скаржника, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Суд повторно наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Обґрунтування формального зазначеного пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судом у цій справі обставин та переоцінки доказів, цитування норм діючого, на момент виникнення спірних правовідносин законодавства з абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням про відмову у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2020, опису встановлених у цій справі обставин та переоцінки доказів, які наявні в матеріалах справи (скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази), що в силу вимог статті 341 КАС України не входить до повноважень Верховного Суду.
Верховний Суд наголошує, що згідно з вимогами КАС України обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, вказана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на відповіді норми (норму) права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Проте, таких умов у їх взаємозв'язку у касаційній скарзі контролюючим органом так і не наведено.
Так, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз'яснень, наданих Верховним Судом.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити відкриття касаційного провадження та вподальшому розгляд касаційної скарги.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав (підстави) касаційного оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі №420/6100/20, а посилання на приписи статей 242, 246 КАС України не підміняють визначення таких підстав.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі №420/6100/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Евро Трейдінг» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Я. Олендер