15 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 440/6972/21
адміністративне провадження № К/990/5714/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,
перевірив касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність МВС України щодо неналежного розгляду її звернення від 15 травня 2021 року, поданого через Урядовий контактний центр та зареєстрованого за №ФИ-12523517; визнати протиправною бездіяльність МВС України щодо невжиття відповідних заходів реагування щодо обставин, викладеним у її зверненні від 15 травня 2021 року, поданого через Урядовий контактний центр та зареєстрованого за №ФИ-12523517; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неперенаправлення за належністю відповідному органу чи посадовій особі її звернення до повноважень якого входить вирішення викладених у зверненні питань (щодо відшкодування моральних збитків в сумі 35000000,00 грн) згідно з вимогами пункту 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян»; зобов'язати МВС України повторно розглянути її звернення реєстраційний №ФИ-12523517 від 15 травня 2021 року та вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 15 травня 2021 року №ФИ-12523517. Зобов'язано МВС України розглянути звернення ОСОБА_1 від 15 травня 2021 року №ФИ-12523517. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо розгляду звернення в порядку Закону України "Про звернення громадян".
10 лютого 2022 року МВС України подало касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та відмовити в позові.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявник на такі не посилається.
Доводи касаційної скарги про незастосування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки, пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми, проте МВС України таких винятків не зазначено, а аргументи касаційної скарги зводяться до тлумачення матеріальних і процесуальних норм, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.Е. Мацедонська