про відмову у відкритті касаційного провадження
14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № П/320/497/20
провадження № К/990/4569/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №П/320/497/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, у якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 13.09.2019 № 29/П-521 щодо непризначення та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги за встановленою ІІ групою інвалідності, захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції;
- зобов'язати відповідача відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі, втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 № 4, провести дії по призначенню одноразової грошової допомоги за встановленою ІІ групою інвалідності, захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції та виплатити позивачу грошову суму одноразової грошової допомоги у 90-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Київській області викладену у листі від 13.09.2019 № 29/П-521 щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за встановленою ІІ групою інвалідності, захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції у Київській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги та скласти висновок про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до п.п. «б» п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності та втрати працездатності 70%, що настали внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції у 90-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, виплату провести з урахуванням раніше виплаченої суми;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Головне управління Національної поліції в Київській області із вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, прийняти нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Київській області, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Спір у цій справі виник через рішення Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за встановленою ІІ групою інвалідності, захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції з урахуванням раніше виплаченої суми. І тому з огляду на те, що предметом спору є рішення суб'єкта владних повноважень стосовно непризначення одноразової грошової допомоги, ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Головне управління Національної поліції в Київській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми, у зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.
Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Київській області подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №П/320/497/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб