про відкриття касаційного провадження
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа №640/14940/19
адміністративне провадження №К/9901/47443/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначені одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , викладене у протоколі засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31 травня 2019 року № 31 та зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 передбачену статтею 13 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби у розмірі 750-кратному прожитковому мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснювалися виплата.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху. Визнано неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року. Скаржникам встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваного судового рішення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05 січня 2022 року ОСОБА_2 подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що копія постанови суду апеляційної інстанції надійшла на адресу скаржників 22 листопада 2021 року, що підтверджується копією поштового конверта (0102934290507) та випискою із сайту пошукових відстежень АТ «Укрпошта». Касаційна скарга направлена до Верховного Суду 21 грудня 2021 року.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження є поважними та підтверджуються належними доказами, а тому строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадків наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставами касаційного оскарження скаржники зазначають пункт 1 частини четвертої та підпункти «а», «б», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави мотивують тим, що касаційна скарга стосується питання, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове значення для них як для батьків дитини, яка померла, перебуваючи на службі в армії.
Вказують, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного суду у справі № 802/1869/17-а від 11 квітня 2018 року, у справі № 813/2071/17 від 04 березня 2020 року у справі № 186/1129/16-а, у справі № 235/3191/19 від 14 червня 2021 року.
Окрім того, скаржники зазначають, що вказані висновки Суду у справі матимуть преюдиційне значення у кримінальному провадженні 12017050380001456, яке наразі триває.
З огляду на вищевикладене, наведені скаржниками аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року.
Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, що у системному взаємозв'язку із підпунктами «а», «б», «в» пункту 2 частини п'ятої цієї ж статті, і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити ОСОБА_2 , ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
4. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/14940/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
5. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
6. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Шарапа