про відмову у відкритті касаційного провадження
14 лютого 2022 року
м. Київ
справа №460/514/21
провадження № К/990/3591/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №460/514/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та відмову, скасування державної реєстрації,
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просила:
- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки;
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки площею 346 кв.м із цільовим призначенням обслуговування будинковолодіння АДРЕСА_1 (кадастрового номера 5610100000:01:023:0080);
- скасувати державну реєстрацію від 05.12.2014 земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:023:0080.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.10.2021, яка була залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021, клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволено.
Закрито провадження у справі №460/514/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та відмову, скасування державної реєстрації. Роз'яснено позивачу право на звернення з даним позовом в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу №460/514/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити з таких мотивів.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Суд касаційної інстанції зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 01.10.2019 у справі №922/2723/17, від 06.02.2019 у справі №488/3005/17, від 05.11.2019 у справі №906/392/18, вже викладала висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, яке (таке питання) порушене в касаційній скарзі на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №460/514/21.
Ухвалюючи вказані постанови, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків про застосування норм права у спірних правовідносинах, а саме у справі №922/2723/17 зазначено наступне:
"7.20. З наведеного вбачається, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
7.21. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 925/1152/17».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №488/3005/17 зазначила:
«Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Аналогічний висновок вже висловлювався Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 6 червня 2018 року (справа № 308/6914/16-ц), 22 серпня 2018 року (справа № 539/3192/16-ц), 28 серпня 2018 року (справа № 522/18500/13-а)».
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі №906/392/18 зробила такий правовий висновок:
"Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до положень статті 21 ЦК України".
Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із визначеним підходом.
Позиція суду апеляційної інстанції, яка сформульована в оскарженому судовому рішенні, узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постановах від 01.10.2019 у справі №922/2723/17, від 06.02.2019 у справі № 488/3005/17, від 05.11.2019 у справі №906/392/18.
Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав і колегія суддів також не вважає за потрібне відступати від зазначеного висновку.
Посилання скаржниці на правові позиції Верховного Суду є необґрунтованими, оскільки наведені судові рішення стосуються оцінки судом інших фактичних обставин, що унеможливлює використання висновків Верховного Суду в межах даних правовідносин.
З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою треба відмовити.
Керуючись положеннями пункту 6 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №460/514/21.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб