17 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/10458/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго", відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022
у справі № 910/10458/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс" (далі - ТОВ "Шахтарськтранс", позивач)
до ПАТ "Центеренерго"
про стягнення 368 880 591,70 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог),
ПАТ "Центренерго" 28.01.2022 через "Скриню" Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 у справі №910/10458/19; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також скаржник просить суд відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги та зупинити виконання оскаржуваних судових рішень у даній справі.
На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ПАТ "Центренерго" з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 910/4391/19, від 11.02.2020 у справі № 911/906/18 та від 19.02.2019 у справі № 907/323/18 стосовно переривання строку позовної давності.
Також із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник оскаржує судові рішення у даній справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 310 цього Кодексу, оскільки судами попередніх інстанцій не були досліджені зібрані у справі докази, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
З огляду на викладене касаційна скарга ПАТ "Центренерго" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України, а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На час подання позову, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову у даній справі є одна вимога майнового характеру про стягнення 368 880 591,70 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), з яких: 297 507 063,43 грн - заборгованість з оплати вартості фактично поставленого вугілля; 32 373 438,12 грн - вартість доставки вугілля; 20 313 782,26 грн - пеня; 12 008 561,42 грн - 3 % річних; 6 677 746,47 грн - інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.07.2019 по 26.10.2020.
З урахуванням викладеного на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 344 700,00 грн (368 880 591,70 грн х 1.5% = 5 533 208,87 грн, що перевищує 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому 1921 х 350 = 672 350,00 х 200% = 1 344 700,00 грн).
Натомість, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник наведеного вище не врахував та не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.
Водночас, до матеріалів касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до винесення касаційним судом остаточного рішення у даній справі. Клопотання мотивоване тим, що сплатити судовий збір в розмірі 1 344 700,00 грн не є можливим, адже така сума відсутня у відповідача на момент звернення з касаційною скаргою. При цьому, скаржник вказує, що ПАТ "Центренерго" є важливим елементом енергетичної системи України, однією з найбільших енергогенеруючих компаній, що забезпечує потреби країни в електроенергії та проводить свою діяльність в умовах складної фінансово- економічна ситуації. Компанія максимально вживає заходи щодо стабілізації фінансового становища, в тому числі для недопущення виникнення кризи неплатежів та як найшвидшим розрахунком з державними вугледобувними підприємствами за поставлену вугільну продукцію, продовження закупівлі вугілля та накопичення достатніх запасів на складах ТЕС Товариства з метою сталого проходження осінньо - зимового періоду 2021/2022 роках та не допущення віялових відключень електричної енергії.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Однак положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (п. 45 Постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Оскільки предметом розгляду в даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, то підстав для задоволення касаційним судом клопотання про відстрочення сплати судового збору немає.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема і в розрізі оплати судового збору.
Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку із скрутним фінансовим станом товариства тощо не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
З вищевикладених міркувань Суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 344 700,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга прокурора підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням ПАТ "Центренерго" строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 1 344 700,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у даній справі, розглядатиметься у разі належного усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 у справі № 910/10458/19 - відмовити.
2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 у справі № 910/10458/19 - залишити без руху.
3. Надати Публічному акціонерному товариству "Центренерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
4. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Центренерго", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова