25 жовтня 2021 року м. ТернопільСправа № 909/1345/14
Господарський суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Чопка Ю.О. , судді Стадник М.С. , судді Боровця Я.Я.
за участі секретаря судового засідання Десятник О.С.
Розглянув справу в порядку загального позовного провадження
за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області, вул.Грюндвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018;
до відповідачів: 1) Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004;
2) Акціонерного товариства відкритого типу "Родон", вул. Вовчинецька, 225, м. Івано-Франківськ, 76006;
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
1) Гаражного кооперативу "Соколи", вул. Вовчинецька, 225, м. Івано-Франківськ, 76006; адреса для листування: вул. Бандери, 77, к. 210, м.Івано-Франківськ, 76014;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс", вул. Вовчинецька, 225, с.Вовчинець, Івано-Франківська область;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С."ЯК БЛАГО", вул. Берегова, 3, с. Клубівці, Тисменецького району, Івано-Франківської області, 77443;
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ", вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, 76491.
про скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 07.02.2008 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій 225, с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради в оренду АТВТ "Родон"; скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225, с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради; визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.2008, укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон"; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008 укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон"; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118, виданого АТВТ "Родон" 04.06.2008.
За участю учасників судового процесу від:
Прокуратури: Козлова О.В. - прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури,
Відповідача 1: Буджак В.М. - представник,
Відповідача 2: Сохан В.Є. - адвокат,
Третя особа 1: Жирун Р.М. - представник,
Третя особа 2: не з"явився,
Третя особа 3: не з"явився,
Третя особа 4: не з"явився.
Судові процедури
Судом роз'яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.
Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв'язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференц-прийому "EASYCON".
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.
Суть справи.
У листопаді 2014 року Перший заступник прокурора Івано-Франківської області (далі - позивач, прокурор) звернувся в Господарський суд Івано-Франківської області з позовом до Вовчинецької сільської ради (далі-відповідач-1), Акціонерного товариства відкритого типу "Родон" (далі - відповідач-2) про:
- скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 07.02.2008 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га в оренду АТВТ "Родон";
- скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га, яким затверджено її вартість та вирішено продати АТВТ "Родон";
- визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.2008, укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон";
- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008, укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон";
- визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданий АТВТ "Родон" 04.06.2008.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що оскаржувані рішення Вовчинецької сільської ради, договір оренди землі та договір купівлі-продажу землі є незаконними, підлягають скасуванню та визнанню недійсними з огляду на те, що: оскаржувані договори оренди та купівлі-продажу землі укладені без проведення земельних торгів на конкурентних засадах; при проведенні експертно-грошової оцінки землі не правильно визначено цільове призначення земельної ділянки, не враховано наявність на ній об'єктів нерухомості - гаражів ГК "Соколи", занижено експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки; площа відчуженої Вовчинецькою сільською радою земельної ділянки площею 6,3201 га більша, аніж це необхідно для обслуговування нерухомого майна АТВТ "Родон"; земельна ділянка відчужена Вовчинецькою сільською радою без вилучення у орендаря в порушення ст. 123 Земельного кодексу України; приватним нотаріусом неналежним чином надано правову оцінку документам, поданим для посвідчення оскаржуваного договору купівлі-продажу.
Ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2015, від 28.01.2015 та від 12.10.2016 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Гаражний кооператив "Соколи" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс", а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Івано-Франківську міську раду.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.17, позов задоволено частково: скасовано рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.08, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га по вул.Вовчинецькій, 225, с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.08, укладений між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон"; в частині позову про скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 07.02.08 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій,225, с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради в оренду АТВТ "Родон"; визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.08, укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон"; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610190501090030118, виданий АТВТ "Родон" 04.06.08, в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.04.18 зазначене рішення та постанову апеляційної інстанції скасовано, а справу №909/1345/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25.06.18 справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Матуляка П.Я., суддів Максимів Т.В. та Михайлишина В.В., яка з урахуванням того, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, ухвалою від 27.06.2018 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
Ухвалою від 28.08.2018 колегія суддів у складі: головуючого судді Матуляк П.Я., судді Малєєвої О.В., судді Неверовської Л.М., задовольнили заяву гаражного кооперативу "Соколи" вих.№201/01-04 від 28.08.18 (вх.№ 12970/18 від 28.08.18) про відвід судді Матуляка П.Я., у зв'язку із чим, у відповідності до проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2018, справу №909/1345/14, розподілено головуючому судді Кобецькій С.М., яка ухвалою від 07.09.2018 прийняла справу до свого провадження.
Ухвалою від 02.10.2018 колегія суддів у складі: головуючого судді Кобецької С.М., судді Неверовської Л.М., судді Малєєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Гаражного кооперативу "Соколи" Вх.№14981/18 від 02.10.2018 про відвід головуючого судді Кобецької С.М., судді Малєєвої О.В., задовольнила її, відвівши цих суддів від розгляду даної справи, з огляду на що, у відповідності до проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2018, справу №909/1345/14 розподілено головуючому судді Фрич М.М., судді Шіляк М.А.
Ухвалою суду від 18.10.2018 справа прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Фрич М.М., судді Шіляк М.А., Неверовська Л.М.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С."ЯК БЛАГО".
В подальшому, за результатом розгляду заяви про відвід колегії суддів (вх.№8136/19 від 14.05.2019) по справі, колегією суддів постановлено ухвалу від 14.05.2019, якою вказану заяву задоволено та відведено колегію суддів у складі суддів Господарського суду Івано-Франківської області Фрич Марії Миколаївни, Шіляк Марини Анатолівни, Неверовської Лариси Миронівну від розгляду справи №909/1345/14.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 справу № 909/1345/14 скеровано на розгляд колегії суддів: головуючого судді Стефанів Т.В., суддів Скапровської І.М. та Деделюка Б.В., які ухвалою від 20.05.2019 прийняли дану справи до свого провадження.
Проте, у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 та перебуванням судді Скапровської І.М. у відпустці, головуючий суддя Стефанів Т.В. службовою запискою від 20.08.2019 повідомила про необхідність заміни суддів у складі колегії, у зв'язку із чим внаслідок призначеного повторного автоматизованого розподілу даної справи виявилось неможливим утворення нового колегіального складу суду для розгляду справи №909/1345/14.
Розпорядженням В.о. голови Івано-Франківського господарського суду Ткаченко І.В. від 22.08.2019, з огляду на неможливість утворити новий склад суду для розгляду справи №909/1345/14, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31, ч. 4 ст.31, ч. 3 ст. 40 ГПК України, справу передано на розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
За результатами проведеного автоматизованого розподілу, для розгляду справи №909/1345/14 визначено суддю Бурду Н.М. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019 долучено до матеріалів справи).
Ухвалою суду від 25.09.2019 призначено колегіальний розгляд справи № 909/1345/14.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25.09.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Бурда Н.М., суддів: Андрусик Н.М. та Стопник С.Г.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 (з урахуванням ухвали від 03.02.2020 про виправлення описки щодо дати ухвалення рішення), позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008 “Про продаж земельної ділянки АТВТ "Родон". Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07.03.2008, укладений між відповідачами. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 у частині задоволення позовних вимог про скасування рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008 “Про продаж земельної ділянки АТВТ "Родон" та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.03.2008 і ухвалено нове рішення про відмову в позові в цій частині.
Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020, прийнятою на підставі статей 145, 244 ГПК України, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" (далі - ТОВ "Х-Адванс") про ухвалення додаткового рішення про скасування заходів забезпечення позову. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті за заявою першого заступника прокурора Івано-Франківської області від 28.01.2015 № 05/2-62 вих-15 згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 у справі № 909/1345/14, щодо заборони ТОВ "Х-Адванс" вчиняти дії по відчуженню земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець Івано-Франківської міськради, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.04.2021, постановлено замінити Вовчинецьку сільську раду (відповідача-1) на її правонаступника - Івано-Франківську міську раду; касаційні скарги Івано-Франківської міської ради, заступника прокурора Львівської області та Гаражного кооперативу "Соколи" задоволено частково; рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020, постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 і додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 909/1345/14 скасовано, а справу № 909/1345/14 передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої та апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Верховний суд у постанові від 20.04.2021 по даній справі зазначив, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати висновок щодо застосування норми статті 152 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі № 6-319цс15, від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, а також висновок щодо застосування положень статей 124, 134 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г і від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19.
Відкриття провадження у справі.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 12.05.2021, для розгляду справи №909/1345/14 визначено суддю Чопко Ю.О.
Ухвалою суду від 17.05.2021 відкрито провадження у справі №909/1345/14 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.06.2021.
Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.
Підготовче провадження.
Підготовче засідання вперше призначене на 02.06.2021.
Ухвалою суду від 02.06.2021 призначено колегіальний розгляд справи № 909/1345/14. Склад колегії суддів з розгляду справи визначити в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.06.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чопко Юрій Олегович, суддів: Стадник Марія Семенівна та Боровець Ярослав Ярославович.
Ухвалами суду від 02.06.2021 та від 02.08.2021 підготовчі засідання відкладено відповідно на 02.08.2021 та на 08.09.2021 з підстав, викладених в них.
Пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 08.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №909/1345/14 до судового розгляду по суті на 11.10.2021.
Розгляд справи по суті.
У судовому засіданні - 11.10.2021 розпочато розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 11.10.2021 судом оголошувалась перерва до 25.10.2021, про що зазначено у протоколі судового засідання.
При розгляді справи по суті, суд з'ясував обставини справи, дослідив докази у справі, заслухав обґрунтування позовних вимог представника прокуратури, його вступне та заключне слово, заперечення позовних вимог представників відповідачів, їх вступне та заключне слова та пояснення третіх осіб, їх вступне та заключне слова .
У судовому засіданні 25.10.2021, після з'ясування обставин справи та дослідження доказів у справі, суд, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Інші процесуальні дії.
Ухвалою суду від 02.08.2021 у прийнятті заяви Івано-Франківської міської ради про визнання позову (вх. №5750 від 12.07.2021) - відмовлено.
Також ухвалою суду від 02.08.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ".
Аргументи сторін
Правова позиція прокурора.
Прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та додаткових поясненнях по суті заявлених вимог з врахуванням постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.04.2021 (вх. №4558 від 01.06.2021).
Зокрема, зазначено що: 1) оспорювані договори оренди та купівлі-продажу укладено без проведення земельних торгів на неконкурентних засадах; 2) при проведенні експертної грошової оцінки землі неправильно визначено цільове призначення земельної ділянки площею 6,3201 га (спірна земельна ділянка), не враховано наявності на ній об'єктів нерухомості - гаражів Гаражного кооперативу "Соколи", занижено експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки; 3) площа відчуженої Вовчинецькою сільрадою земельної ділянки є більшою, ніж це необхідно для обслуговування нерухомого майна АТВТ "Родон"; 4) спірну земельну ділянку відчужено Сільрадою без її вилучення у орендаря - ГК "Соколи"; 5) приватний нотаріус під час укладення договору купівлі-продажу від 07.03.2008 належним чином не надав правової оцінки документам, поданим для посвідчення цього договору.
Просив суд позов задоволити.
Заперечення відповідача 1.
Представник відповідача 1 - Івано-Франківської міської ради підтримав позовні вимоги прокурора з підстав, викладених у заяві про визнання позову (вх. №5750 від 12.07.2021). Просив суд позов задоволити.
Заперечення відповідача 2.
Представник відповідача 2 - Акціонерного товариства відкритого типу "Родон" заперечив щодо позовних вимог з підстав, викладених у додатковому обґрунтуванні відзиву на позов із врахуванням постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.04.2021 (вх. №5249 від 22.06.2021) . Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Пояснення третіх осіб.
Представник третьої особи 1 - Гаражного кооперативу "Соколи" в судовому засіданні підтримав позовні вимоги прокурора, з підстав, викладених у заяві (вх. № 4507 від 31.05.2021).
Представник третьої особи 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" в судове засідання не з"явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, на підставі статей 120, 121 ГПК України - ухвалами суду, які надсилалися рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення з позначкою "Судова повістка", про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (містяться в матеріалах справи).
Представник третьої особи 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С."ЯК БЛАГО" в судове засідання не з"явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, на підставі статей 120, 121 ГПК України - ухвалами суду, які надсилалися рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення з позначкою "Судова повістка", про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (містяться в матеріалах справи).
Представник третьої особи 4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ" в судове засідання не з'явився, однак надіслав суду письмові пояснення (заперечення проти позову) (вх. №7066 від 31.08.2021), зі змісту яких вбачається, що ТОВ "ІОЛІТ - ІФ" заперечує щодо позову, просить суд у задоволенні позову відмовити. Також, в поданих поясненнях просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ "ІОЛІТ-ІФ".
Фактичні обставини, встановлені судом.
АТВТ "Родон" (правонаступником якого є ПАТ "Родон") створено згідно наказу Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України № 650 від 17.11.1993 шляхом перетворення Державного підприємства - заводу "Позитрон" (раніше мало назву п/с Г- 4710) у Відкрите акціонерне товариство "Родон" відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993, що підтверджується Статутом АТВТ "Родон" у новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Родон" №1 від 20.04.2004, зареєстрованим Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 30.08.2004.
16.03.1982 рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради № 96 "Про зміни в адміністративно-територіальному устрою міст Івано-Франківська та Тисменицького району" серед іншого вирішено підпорядкувати Вовчинецьку сільську раду народних депутатів Тисменицького району Івано-Франківській міській раді народних депутатів.
На підставі рішення Виконавчого комітету Тисменицької районної ради Івано-Франківської області № 340 від 14.12.1983 підприємству п/с Г- 4710 видано Державний акт Б №082705 на право постійного користування землею загальною площею 43,9 га під будівництво промислової зони, котельні, підстанції АТС, технікуму електронних приладів, розширення підприємства та житлове будівництво, відведену згідно розпоряджень Ради Міністрів УРСР №178-р від 06.03.1969, №26-р від 14.01.1976, №706-р від 27.10.1978 та №198-р 13.04.1983 та рішення облвиконкому від 23.06.1969 №342/с та тепличне господарство згідно рішення облвиконкому від 28.10.1983 за №345.
21.11.1989 рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради № 90, зокрема п. 4, враховуючи адміністративне підпорядкування сіл Вовчинець, Угорники, Микитині, Хриплин, Крихітці Івано-Франківській міській раді народних депутатів і те, що значна частина земель землекористувачів Тисменицького району передана під розміщення підприємств, організацій і установ міста, зобов'язано Івано-Франківський міськвиконком і Тисменицький райвиконком внести зміни в земельно-облікові документи, включивши в межі м.Івано-Франківська 3413,1 га земель згідно додатку №4.
Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 51 від 14.02.1990 "Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому" дозволено заводу "Позитрон", проектування та будівництво, зокрема, ІІІ-черги розширення заводу по вул. Обїздна - с. Вовчинець при умові виконання виданих технічних умов.
02.03.1995 рішенням Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради згідно ст. 3 ЗК України надано виконавчому комітету сільської ради право вилучення та надання земельних ділянок.
11.03.1996 Виконавчим комітетом Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради прийнято рішення № 8 "Про поновлення права постійного користування АТ "Родон" землею в межах с.Вовчинець, для промислового будівництва, розширення підприємства, тепличного господарства та розвиток соціальної сфери, на котру був виданий Державний акт серії Б №082705", яким підтверджено право постійного користування АТ "Родон" земельною ділянкою розміром 48,0715 га, в тому числі на землях с.Вовчинець 47,8873 га. Цим же рішенням, на підставі спільного рішення №8/4 від 27.02.1996, актів передачі земельної ділянки площею 2 га Вовчинецькій сільській раді, а також акту передачі теплиці площею 2,81 га товариству "Інтерком" ЛТД, вирішено вилучити в АТ "Родон" з площі 47,8843 га площу 4,81 га. Вигороджену промислову зону розміром 43,0776 га вирішено вважати границею розмежування між АТ "Родон" та землями с.Вовчинець.
12.05.1996 Виконавчим комітетом Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради прийнято рішення № 12 "Про видачу Державного акту на право постійного користування землею АТ "Родон", яким вирішено видати АТ "Родон" Державний акт на право постійного користування землею розміром 47,8873 га в межах с.Вовчинець Івано-Франківської міськради.
13.05.1996 відповідно до рішення Виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 11.03.1996 №8 Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області АТ "Родон" видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІФ від 13.05.1996, яким надано у постійне користування 47,8863 га землі в межах згідно з планом землекористування для промислового будівництва, розширення підприємства та розвитку соціальної сфери.
16.06.1998 рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 216 АТВТ "Родон" дозволено проведення проектно-пошукових робіт для будівництва тимчасово, терміном на 5 років, автогаражної стоянки на власній території на вул. Вовчинецька, 225.
26.06.1998 згідно витягу з протоколу №29 засідання правління АТВТ "Родон" прийняло рішення надати своїй філії - ФОК "Кристал", тимчасово 60000 кв.м. землі на території АТ "Родон" відведеній під розширення будівництва заводу "Позитрон" по вул. Вовчинецька, 225 для відкриття тимчасової платної автогаражної стоянки .
21.07.1998 рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 287 "Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому" АТВТ "Родон" дозволено будівництво тимчасово, терміном на 5 років, гаражної автостоянки на власній території перспективного розширення підприємства на вул. Вовчинецькій, 225 (дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт - рішення міськвиконкому №216 від 16.06.1998р.) за умови виділення 500 місць міськвиконкому відповідно до укладеної угоди.
22.09.1998 рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 380 “Про розгляд матеріалів міського відділу земельних ресурсів” дано дозвіл на зміну цільового використання земельної ділянки площею 6,0 га на вул. Вовчинецькій, 225 із земель промисловості для влаштування і експлуатації тимчасової автогаражної стоянки. Вказана земельна ділянка знаходиться на території АТВТ "Родон", вільна від споруд та зелених насаджень. АТВТ "Родон" зобов'язано виготовити проект відведення земельної ділянки на зміну цільового використання і подати його на затвердження, а також укласти договір з міськвиконкомом про надання на вказаній території 500 автогаражних місць для громадян міста, в тому числі для громадян, які мали направлення в автогаражну стоянку приватного підприємства "Плекс", згідно списку, що додається в термін до 01.10.1998.
22.10.1998 Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення № 391, яким затверджено проект відведення земельної ділянки філії АТВТ "Родон" фізкультурно-оздоровчому комплексу (ФОК) "Кристал" площею 5,22 га на вул. Вовчинецькій, 225 за рахунок земель АТВТ "Родон" (дозвіл на зміну цільового використання землі виданий згідно із рішенням міськвиконкому №380 від 22.09.1998). Надано вказану земельну ділянку філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" в тимчасове користування терміном на 5 років для влаштування автогаражної стоянки. Зобов'язано філію АТВТ "Родон" - ФОК "Кристал" укласти договір з міськвиконкомом на право тимчасового користування земельною ділянкою в термін до 01.12.1998, який подати у міський відділ земельних ресурсів.
З наявного в матеріалах справи акту вибору земельної ділянки для влаштування автогаражної стоянки на території АТ "Родон" по вул. Вовчинецькій, 225, складеному 23.10.1998 комісією в складі першого заступника міського голови, голови Вовчинецької сільської ради, головного архітектора м.Івано-Франківська, начальника міського відділу земельних ресурсів, головного санітарного лікаря, начальника Івано-Франківської державної інспекції безпеки, начальника пожежної інспекції в присутності представника АТВТ "Родон", вбачається, що вибрана земельна ділянка площею 5,22 га вільна від капітальної забудови .
17.07.2001 між Івано-Франківською міською радою та ФОК "Кристал", на підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №391 від 22.10.1998, укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) загальною площею 5,22 га на умовах тимчасового користування строком на 5 років для влаштування автогаражної стоянки на вул. Вовчинецькій, 225, який зареєстровано в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.09.2001 за №125 Івано-Франківської міської ради.
17.07.2001 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення №305, яким за згодою АТВТ "Родон" вилучено у нього земельну ділянку площею 7,4600 га на вул. Вовчинецькій, 225 та зобов'язано АТВТ "Родон" внести зміни до Державного акту на право постійного користування землею. Цим же рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" площею 7,4600 га на вул. Вовчинецькій, 225, з наданням їй в тимчасове користування, терміном на 5 років, для розміщення та обслуговування автогаражної стоянки легкових автомобілів. Зобов'язано ФОК "Кристал" укласти договір на право тимчасового користування землею в термін до 01.09.2001.
17.08.2001 між Івано-Франківською міською радою та ФОК "Кристал", на підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №305 від 17.07.2001, укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) загальною площею 7,4600 га на умовах тимчасового користування строком на 5 років для розміщення та обслуговування автогаражної стоянки легкових автомобілів по вул. Вовчинецькій, 225, про що в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.09.2001 вчинено відповідний запис №124 Івано-Франківської міської ради.
20.02.2004 Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради здійснено реєстрацію гаражного кооперативу "Соколи", згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
20.02.2006 Івано-Франківською міською радою прийнято рішення "Про вилучення та надання земельних ділянок", в п.50 якого за систематичну несплату земельного податку припинено дію договору на право тимчасового користування землею площею 5,22 га на вул. Вовчинецькій, 225, укладеного з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" від 11.09.2001. Також цим рішенням затверджено матеріали із землеустрою щодо складання та виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передати в оренду на один рік земельну ділянку гаражному кооперативу "Соколи" загальною площею 6,3201 вул. Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражів.
На підставі зазначеного рішення між Івано-Франківською міською радою та гаражним кооперативом "Соколи" 16.03.2006 строком на один рік укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражів. Дію зазначеного договору продовжено не було.
18.07.2006 Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради прийнято рішення, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,7544 га на вул. Вовчинецькій, 225 філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" в зв'язку з закінченням договорів на право тимчасового користування земельними ділянками (укладеними з Виконавчим комітетом Івано-Франківської міськради 17.07.2001 та 22.10.1998), доручено виготовити грошові оцінки земельних ділянок площею 5,4343 га та 6,3201 га, та передати в оренду для влаштування автогаражної стоянки терміном на чотири роки з дня підписання та реєстрації договорів оренди землі. Доручено сільському голові та директору філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" укласти відповідні договори оренди земельних ділянок та договір про сприяння соціально-економічному розвитку села, а також філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" провести державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок в Івано-Франківському міському центрі Державного земельного кадастру.
02.11.2006 на підставі вищевказаного рішення Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 18.07.2006р. між Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради та філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" укладено договір оренди землі, згідно якого передано в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражної стоянки автомобілів терміном на 4 роки. У пункті 2 розділу 2 даного договору вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7400720,38 грн.
29.11.2007 Виконавчим комітетом Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради прийнято рішення "Про заяви та звернення громадян і організацій", яким визнано ВАТ "Родон" власником об'єкту - КПП (транспортна прохідна), згідно реєстраційного посвідчення (інв. №1842), що розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225-Б.
Згідно з інформацією, що міститься у долученому до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого станом на 30.11.2013, приміщення транспортної КПП (транспортна прохідна) площею 22,6 кв.м., що розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225-Б, с. Вовчинець, належить на праві приватної власності ТОВ "М.С.ЯК БЛАГО", право власності зареєстровано на підставі договору від 30.10.2013, зареєстрованого в реєстрі 1749.
12.12.2007 на підставі рішення Виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради №41 від 29.11.2007 за ВАТ "Родон" зареєстровано право власності на нерухоме майно - КПП (транспортна прохідна) площею 22.6 кв.м., що знаходиться за адресою : с. Вовчинець, вул. Вовчинецька, 225 “б”, про що власнику було видано відповідне Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.12.2007, копія якого долучена до матеріалів справи.
04.01.2008 рішенням Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради "Про заяву суб'єкта підприємницької діяльності АТВТ "Родон" надано дозвіл АТВТ "Родон" на складання технічного звіту земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га з метою укладення договору оренди з правом викупу для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, яка знаходиться на вул. Вовчинецькій , 225, в с. Вовчинець; доручено сільському голові Назару М.М. та АТВТ "Родон" укласти договір оренди земельної ділянки площею 6,3201 га. Цим же рішенням вирішено розірвати договір оренди з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" з моменту укладення договору з АТВТ "Родон" та надано останньому дозвіл на складання експертної грошової оцінки зазначеної ділянки з метою подальшого викупу.
31.01.2008 згідно висновку Управління земельних ресурсів у м. Івано-Франківську, останнє погодило матеріали із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 6,3201 га по вул. Вовчинецька, 225 з передачею її в оренду для обслуговування гаражної стоянки автомобілів. Зазначено, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту та відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
07.02.2008 Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області прийнято рішення “Про матеріали Управління земельних ресурсів”, п. 1 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку АТВТ "Родон" площею 6,3201 на вул. Вовчинецькій , 225 в с.Вовчинець; земельну ділянку площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 в с.Вовчинець вирішено передати в оренду АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, терміном на три роки з дня підписання та реєстрації договору оренди землі (пп. 1.1 п. 1 рішення); зобов'язано АТВТ "Родон" виготовити грошову оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га (пп. 1.2 п. 1 рішення); сільського голову та АТВТ "Родон" в особі президента зобов'язано укласти договір оренди (пп. 1.3 п. 1 рішення); АТВТ "Родон" зобов'язано провести державну реєстрацію договору оренди землі в Івано-Франківському міському центрі державного земельного кадастру (пп. 1.4 п. 1 рішення); з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 6,3201 га з АТВТ "Родон" вирішено розірвати договір оренди за № 040729400006 від 13.04.2007 з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" (пп. 1.5 п. 1 рішення).
Також, даним рішенням (п. 2 рішення) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку АТВТ "Родон" площею 4,1427 га на вул. Вовчинецькій , 225 в с.Вовчинець; земельну ділянку площею 4,1427 га на вул. Вовчинецькій , 225 в с.Вовчинець вирішено передати в оренду АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, терміном на три роки з дня підписання та реєстрації договору оренди землі (пп. 2.1 п. 2 рішення); АТВТ "Родон" зобов'язано виготовити грошову оцінку земельної ділянки площею 4,1427 га (пп. 2.2 п. 2 рішення); сільського голову М.Назара та АТВТ "Родон" в особі президента Я.Каспрука зобов'язано укласти договір оренди (пп. 2.3 п. 2 рішення); АТВТ "Родон" зобов'язано провести державну реєстрацію договору оренди землі в Івано-Франківському міському центрі державного земельного кадастру (пп. 2.4 п. 2 рішення); з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 4,1427 га з АТВТ "Родон" вирішено розірвати договір оренди за № 040629400014 від 13.10.2006 з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" на земельну ділянку площею 5,4343га (пп. 2.5 п. 2 рішення).
Крім того, на підставі ухвали суду від 21.12.2007 у справі № 2-з-384/07 земельну ділянку площею 1,1906 га залишено в користуванні АТВТ "Родон", згідно Державного акту на право постійного користування за №8 від 11.03.1996, з метою оформлення меж землекористування між власниками майна, що розташоване на даній земельній ділянці (п. 3 рішення) та зобов'язано АТВТ "Родон" сплачувати земельний податок за земельну ділянку площею 1,1906 га до моменту оформлення документів на землекористування (пп. 3.1 п. 3 рішення).
На підставі зазначеного рішення 13.02.2008 між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон" укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендарю передано в строкове платне володіння строком на 3 роки земельну ділянку несільськогосподарського призначення, з правом викупу, для обслуговування гаражної стоянки автомобілів площею 6,3201 га, яка знаходиться вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 609 599,98 грн.
В подальшому, рішенням Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області від 07.02.2008 "Про надання дозволу на складання експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності з метою подальшого викупу", надано дозвіл АТВТ "Родон" на складання експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності з метою подальшого викупу, а саме земельних ділянок площею 6,3201 га та 4,1427 га для обслуговування гаражних стоянок автомобілів, які знаходяться на вул. Вовчинецькій , 225 в с. Вовчинець. Звіти про експертну грошову оцінку землі подати на затвердження сесії сільської ради для визначення ціни продажу земельної ділянки як істотної умови договору купівлі-продажу земельної ділянки.
07.02.2008 суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Кнігніцькою Г.Д. на замовлення АТВТ "Родон” (договір №070208 від 07.02.2008) надано висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 63201 м.кв., наданої товариству в оренду для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, яка становить 1 580 025 грн.
Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 28.02.2008 №685А Головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області, експерти дійшли висновку, що звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2008 підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, оцінюється позитивно та погоджується, а відтак підлягає наступному затвердженню на сесії сільської ради.
Рішенням Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області від 29.02.2008 "Про продаж земельної ділянки АТВТ "Родон" погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201га на вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець, постановлено; затвердити вартість земельної ділянки площею 6,3201 га у розмірі 1580025,00 грн на підставі експертної грошової оцінки (висновок експерта про оцінну вартість від 07.02.2008); продано АТВТ "Родон" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій , 225 в с. Вовчинець за 1580025,00 грн для обслуговування гаражної стоянки автомобілів; оплату зобов'язано здійснити до 29.03.2008; зобов'язано АТВТ "Родон" укласти договір з виконавчим комітетом Вовчинецької сільської ради "Про сприяння соціально-економічному розвитку села" в термін до 29.03.2008 з розрахунку 20% від затвердженої експертної грошової оцінки земельної ділянки; зобов'язано АТВТ "Родон" виконувати обов'язки власника земельної ділянки та землекористувача відповідно до вимог ст.ст.91,96 Земельного кодексу України; вирішено забезпечити вільний доступ для прокладання нових реконструкцій і експлуатації існуючих інженерних споруд, що знаходяться в межах території; доручено міському відділу земельних ресурсів забезпечити підготовку та укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки та видачу Державного акту на право власності на землю в установленому порядку, внести зміни в земельно-облікові документи; зобов'язано сільського голову та президента АТВТ "Родон" укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки і посвідчити його нотаріально в термін до 1 місяця; вирішено вважати договір оренди земельної ділянки № 040829400001 від 18.02.2008, укладений між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон" таким, що втратив чинність в зв'язку з передачею у власність земельної ділянки площею 6,3201 га з моменту підписання сторонами договору купівлі-продажу.
На виконання зазначеного рішення 07.03.2008 між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою: с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради, по вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець, загальною площею 6,3201 га, кадастровий номер 2610190501:09:003:0101 згідно доданого плану земельної ділянки (п. 1.1 Договору). Функціональне призначення земельної ділянки визначено у Договорі (п. 1.3) як землі транспорту, зазначено, що на земельній ділянці розміщено об'єкт нерухомості - транспортна прохідна (п. 1.4). Крім того, у п. 1.6 названого Договору зазначено, що продавець гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом даного договору , вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про які на момент підписання договору Продавець чи Покупець не могли знати, не знаходиться під арештом і в спорі не перебуває. Ціна продажу склала 1 580 025 грн (п. 2.1.Договору). Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А. 07.03.2008 та зареєстровано в реєстрі за №1159. На підставі укладеного договору АТВТ "Родон" видано Державний акт серія ЯЕ № 839865.
16.04.2008 рішенням Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, зокрема, анульовано державний акт АТВТ "Родон" №020829400003 на земельну ділянку площею 6,3201 га від 18.03.2008 та зобов'язано його виготовити новий державний акт на земельну ділянку площею 6,2207 для обслуговування гаражної стоянки автомобілів та провести державну реєстрацію. Також даним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється АТВТ "Родон" площею 3,5900 га, яка розташована в с. Вовчинець на вул. Вовчинецькій, 225 для будівництва торгівельного центру та паркінгу автомобілів, а також було анульовано державні акти №020829400002 на земельну ділянку площею 4,1427 га від 18.03.2008; №020829400008 на земельну ділянку площею 0,0782 га від 18.03.2008; №020829400006 на земельну ділянку площею 1,0980 га від 18.03.2008; №020829400004 на земельну ділянку площею 0,0820 га від 18.03.2008; №020829400005 на земельну ділянку площею 0,0745 га від 18.03.2008 та зобов'язано АТВТ "Родон" виготовити державні акти на земельні ділянки: площею 3,5900га для ведення комерційної діяльності (для будівництва торгівельного центру та паркінгу автомобілів); площею 0,0355га для виробничої діяльності; площею 1,9493 га для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.
04.06.2008 АТВТ "Родон" на підставі рішення Вовчинецькох сільської ради від 16.04.2008 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,2207 га для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.
В подальшому, земельна ділянка площею 6,2207 га по розподільчому балансу від АТВТ "Родон" була передана ТОВ "ІКС-Адванс", а від ТОВ "ІКС-Адванс" передана ТОВ "Х-Адванс", якому Вовчинецькою сільською радою видано Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серія ЯМ№657804.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК №992015 від 23.04.2012, ТОВ "ІКС-Адванс" на підставі рішення Вовчинецької сільської ради від 16.04.2008 та розподільчого балансу між АТВТ "Родон" та ТзОВ "ІКС-Адванс" від 17.05.2011 є власником земельної ділянки площею 6,2207 га (у межах згідно з планом), яка розташована по вул. Вовчинецькій, 225, с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської області за цільовим призначенням для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.
Також, як вбачається із Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №657804 від 25.10.2012, ТОВ "Х-Адванс" на підставі розподільчого балансу від 19.10.2011 є власником земельної ділянки площею 6,2207га (у межах згідно з планом), яка розташована по вул. Вовчинецька, 225, с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської області за цільовим призначенням для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.
Згідно з відомостями, що містяться у Витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, за ПАТ "Родон" 21.08.2013 було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована по вул. Вовчинецька, 225, с.Вовчинець, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, кадастровий номер 2610190501:09:003:0145, право на яку виникло на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 13.05.1996 виданого Вовчинецькою сільською радою.
Прокурор, не погоджуючись з прийнятими Вовчинецькою сільською радою рішеннями від 07.02.2008 та від 29.02.2008, а також укладеними на їх підставі договорами оренди землі від 13.02.2008 та купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008, звернувся до суду з позовом про скасування оскаржуваних рішень та про визнання недійсними вказаних договір, а також державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118, виданого АТВТ "Родон" 04.06.2008. При цьому, як на підстави заявленого позову, серед іншого, посилався на таке:
- при прийнятті рішення від 07.02.2008 щодо оренди земельної ділянки органом місцевого самоврядування порушено приписи ст. 124 Земельного кодексу України в частині надання в оренду ділянки без проведення конкурсу; ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України в частині передачі в оренду ділянки без попереднього вилучення у належного користувача - Гаражного кооперативу “Соколи”; ст. 95 ЗК України в частині дотримання законних прав цього землекористувача;
- при прийнятті рішення від 29.02.2008 щодо продажу спірної земельної ділянки Вовчинецькою сільською радою порушено норми ст. 134 ЗК України в частині поза конкурентної її реалізації; ч. 8 ст. 128 ЗК України в частині реалізації землі при фактичній відсутності експертного висновку про її вартість (наявний у справі висновок експерта Кнігніцької Г.Д. ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25.06.2015 у рамках кримінального провадження визнано підробленим та таким, що не може бути використаним, про що буде вказано нижче); ст. 95 ЗК України в частині порушень прав належного землекористувача ГК "Соколи";
- також, як на підставу заявленого позову посилається на обставини порушення чинного законодавства, встановлені Державною сільськогосподарською інспекцією в Івано-Франківській області під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства Вовчинецькою сільською радою, зафіксовані у відповідному акті перевірки від 22.04.2013;
- при укладенні спірних договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2018 та договору оренди земельної ділянки від 13.02.2008, відповідачами порушено ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України в частині невідповідності договору вимогам цивільного законодавства з підстав, викладених вище, та які випливають із незаконності відповідного рішення ради. Крім того, на незаконність вказаних дій та рішень сільської ради вказують, як вже згадувалось, фактична відсутність експертної оцінки землі, яка є обов'язковою умовою при такому розпорядженні земельними ділянками (з огляду на фіктивність наявного, встановлену судом);
- при проведенні експертно - грошової оцінки землі, експертом неправомірно визначено цільове призначення земельної ділянки, не враховано наявність на ній об'єктів нерухомості - гаражів ГК "Соколи", занижено експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки. Окрім того, у вказаному експертному висновку кадастровий номер оцінюваної земельної ділянки вказано як № 2610190501:09:003:0033, при тому, що предметом відповідного договору купівлі-продажу стала ділянка, кадастровий номер № 2610190501:09:003:0101, що на думку прокурора свідчить про відсутність експертного висновку про вартість саме відчужуваної ділянки ;
- наявність транспортної прохідної площею 40 кв.м не обумовлює законність продажу земельної ділянки площею 6,3201 га не на конкурентних засадах;
- приватним нотаріусом Мачкур А.А. неналежним чином надано правову оцінку документам, що подані для посвідчення договору купівлі - продажу від 07.03.08. Допущені нею порушення зафіксовані актом перевірки Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 30.01.2014.
Вирішуючи питання щодо наявності у прокурора права на звернення до господарського суду з даним позовом, судом враховано таке.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
За частиною 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначено , що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17 і № 822/1169/17.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор, звертаючись із позовом наголошував, що підставою для звернення до суду прокуратури області стало порушення інтересів держави саме у формі порушення вимог чинного законодавства при розпорядженні земельною ділянкою площею 6,3201га на вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець, як унікального природного ресурсу, що перебуває під особливим захистом держави, чим порушено інтереси територіальної громади с. Вовчинець, як невід'ємної частини суспільства. Крім того, оскільки предметом оскарження у даній справі є рішення Вовчинецької сільської ради та цивільно-правові угоди, укладені між цією радою і АТВТ "Родон", Вовчинецька сільська рада в жодному випадку не може виступати позивачем по справі, оскільки спірні нормативно правові акти були прийняті нею як власником спірної земельної ділянки, також вона є стороною вказаних правочинів, укладених на їх виконання. Окрім того, Вовчинецька сільська рада категорично заперечує обставини щодо прийняття (укладення) нею оскаржуваних документів з порушенням приписів законодавства, чинного на момент їх прийняття. Таким чином, орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який би набув статусу позивача, відсутній, оскільки особа, яка наділена територіальною громадою міста відповідними повноваженнями, у даному випадку виступає у якості відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи, що предметом спору у даній справі є визнання незаконним і скасування рішень Вовчинецької сільської ради, яка є органом уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що самостійне подання позову прокурором у даній справі є обґрунтованим.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у цій справі касаційним судом також не зроблено висновку про безпідставність звернення до суду прокурора в якості позивача, як і вказівок щодо неповноти з'ясування судами підстав для такого звернення.
Згідно частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до частини 1 статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 19 Конституції України, статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами. Рішення (акти) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні відповідати переліченому законодавству.
У статті 12 Земельного кодексу України зазначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних громад; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинка), використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення земельних ділянок; встановлення та зміна меж населеного пункту; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Питання компетенції органів місцевого самоврядування врегульовані також статтями 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144 Конституції України). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Таким чином, органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року, від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України.
Здійснивши правовий аналіз правовідносин сторін з приводу визнання недійсними рішень Вовчинецької сільської ради від 07.02.2008 та від 29.02.2008 , суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є ненормативними актами, прийнятими органом місцевого самоврядування в процесі реалізації наданих йому законом повноважень.
Конституційним Судом України у рішенні по справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) у справі за № 1-9/2009 від 16.04.2009 зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Таким чином ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить законодавству і порушує цивільні права та інтереси (ст.21 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Норми права, які застосував суд.
Мотивована оцінка судом аргументів наведених учасниками справи.
Щодо позовних вимог про скасування рішень Вовчинецької сільської ради від 07.02.2008 "Про матеріали Управління земельних ресурсів ", яким зокрема затверджено технічну документацію із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га по вул.. Вовчинецькій, 225 с. Вовчинець в оренду АТВТ "Родон"; суд зазначає таке.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.01.2008 рішенням Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради "Про заяву суб'єкта підприємницької діяльності АТВТ "Родон" надано дозвіл АТВТ "Родон" на складання технічного звіту земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га з метою укладення договору оренди з правом викупу для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, яка знаходиться на вул. Вовчинецькій , 225, в с. Вовчинець та надано останньому дозвіл на складання експертної грошової оцінки зазначеної ділянки з метою подальшого викупу.
31.01.2008 згідно висновку Управління земельних ресурсів у м. Івано-Франківську, останнє погодило матеріали із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 6,3201 га по вул. Вовчинецька, 225 з передачею її в оренду для обслуговування гаражної стоянки автомобілів. Зазначено, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту та відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
07.02.2008 Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області прийнято рішення "Про матеріали Управління земельних ресурсів", п. 1 якого, зокрема, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку АТВТ "Родон" площею 6,3201 на вул. Вовчинецькій , 225 в с.Вовчинець; земельну ділянку площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 в с.Вовчинець вирішено передати в оренду АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, терміном на три роки з дня підписання та реєстрації договору оренди землі (пп. 1.1 п. 1 рішення); зобов'язано АТВТ "Родон" виготовити грошову оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га (пп. 1.2 п. 1 рішення); сільського голову та АТВТ "Родон" в особі президента зобов'язано укласти договір оренди (пп. 1.3 п. 1 рішення); АТВТ "Родон" зобов'язано провести державну реєстрацію договору оренди землі в Івано-Франківському міському центрі державного земельного кадастру (пп. 1.4 п. 1 рішення); з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 6,3201 га з АТВТ "Родон" вирішено розірвати договір оренди за № 040729400006 від 13.04.2007р. з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал"(пп. 1.5 п. 1 рішення).
Прокурор, оскаржуючи вказане рішення, посилається на те, що Вовчинецькою сільською радою при прийнятті оспорюваного рішення від 07.02.2008 було допущено порушення вимог ч.2 ст.124, ч.1 ст.134 Земельного кодексу України, спірну земельну ділянку відчужено без проведення земельних торгів на неконкурентних засадах.
Відповідно до положень ст.ст.124, 127, 128 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття рішень Вовчинецької сільської ради про передачу земельної ділянки в оренду) передача в оренду та продаж юридичним особам земельних ділянок комунальної власності здійснюється органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.
Як свідчать зібрані у справі докази, а саме копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.12.2007, а також копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 29.11.2007, на підставі рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради № 41 від 29.11.2007 за ВАТ "Родон" зареєстровано на праві приватної власності КПП (транспортна прохідна), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, с.Вовчинець, буд. 225 б, тобто на спірній земельній ділянці розташовано об'єкт нерухомого майна, що належить орендарю на праві власності.
Твердження прокурора про те, що спірна земельна ділянка незаконно відчужена Вовчинецькою сільською радою без вилучення в орендаря ГК "Соколи", чим порушено вимоги ст.123 Земельного кодексу України, та порушено право гаражного кооперативу, як землекористувача цієї земельної ділянки, судом оцінюються критично з огляду на встановлені під час розгляду даної справи обставини про те, що ГК "Соколи" дійсно належало право оренди спірної земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецька, 225, на підставі договору, укладеного з Івано-Франківською міською радою 16.03.2006 строком на один рік, однак термін його дії закінчився 03.04.2007, а отже і право оренди гаражного кооперативу припинилось саме 03.04.2007. Доказів переукладення договору на новий термін, як і наявності зареєстрованих за гаражним кооперативом інших речових прав на спірну земельну ділянку, позивачем не доведено, а судом не здобуто, а тому суд дійшов висновку, що ГК "Соколи" станом на час прийняття оскаржуваного рішення будь-якими правами на спірну земельну ділянку не володіло.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд вважає, що Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, приймаючи оспорюване рішення від 07.02.2008, діяла в межах наданих повноважень та згідно законодавства чинного станом на час його прийняття, а отже у задоволенні позовної вимоги про його скасування слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.2008, укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон", суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними, на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Таким чином, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору, заявник має довести наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV (у редакції чинній станом на 13.02.2008) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як уже встановлено судом, твердження прокурора про укладення цього договору оренди земельної ділянки з порушенням вимог ч.2 ст.124, ч.1 ст.134 Земельного кодексу України (відчуження земельної ділянки без проведення земельних торгів не на конкурентних засадах), з огляду на наявність на цій земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, що належить орендарю на праві власності, а також щодо незаконного відчуження Вовчинецькою сільською радою спірної земельної ділянки без її вилучення в орендаря - ГК "Соколи", враховуючи обставину припинення його права оренди, набутого на підставі договору, укладеного з Івано-Франківською міською радою 16.03.2006 строком на один рік, після закінчення строку його дії 03.04.2007 та за відсутності інших зареєстрованих за ним речових прав на цю земельну ділянку, не відповідають встановленим у межах розгляду даної справи обставинам та зібраним у справі доказам, а отже належних і допустимих доказів того, що зміст спірного правочину суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам або волевиявлення учасників правочину не було вільним, матеріали справи не містять.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га, по вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець, Івано - Франківська область, яким затверджено її вартість та вирішено продати АТВТ "Родон"; суд зазначає таке.
Відповідно до статті 134 Земельного кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2008) земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.
Як встановлено судом, на підставі зібраних доказів, а саме копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.12.2007, а також копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 29.11.2007, на підставі рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради № 41 від 29.11.2007 за ВАТ "Родон" зареєстровано на праві приватної власності КПП (транспортна прохідна), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, с.Вовчинець, буд. 225 б, тобто на спірній земельній ділянці розташовано об'єкт нерухомого майна, що належить відповідачу-2 (АТВТ «Родон») на праві власності.
Згідно частини 8 статті 128 Земельного кодексу України (у редакції чинній з 01.01.2008) вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до частини 2 статті 13 Закону України "Про оцінку землі" експертна грошова оцінка земельних ділянок обов'язково проводиться у разі відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України.
При цьому, під експертною грошовою оцінкою земельних ділянок розуміється результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту (стаття 1 Закону України "Про оцінку землі").
За частиною 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у випадку дооцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку.
Як встановлено судом, вартість земельної ділянки площею 6,3201 га, яка відчужена Вовчинецькою сільською радою на користь АТВТ "Родон", визначена на підставі висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га від 14.02.2008, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності Кнігніцькою Галиною Дмитрівною.
Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га в с.Вовчинець, вул.Вовчинецька, 225 Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області від 14.02.2008, об'єктом оцінки була земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 63201 кв.м. Згідно висновку експерта, експертна грошова оцінка вказаної земельної ділянки станом на 07.02.2008 склала 1580025 грн.
Прокурор в обґрунтування цієї підстави заявленого позову посилається на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.06.2015 у справі № 344/5611/15-к.
Окрім того, на підставі постанови старшого слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області молодшого радника юстиції Мельника В.Я. від 30.07.2014 №17-1601-14 призначено судову земельно-технічну експертизу у досудовому розслідуванні №12013090020000075 від 16.01.2014, яку доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, на розгляд якої, серед інших поставлені питання: 3.Чи відповідає розроблений звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення в с. Вовчинець по вул. Вовчинецькій, 225 Івано-Франківської міської ради площею 6,3201 га, що знаходиться в оренді у АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів та його погодження вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам та іншим, нормативним, документам з питань землеустрою та землекористування. Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності? 6.Визначити ринкову вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення в с. Вовчинець по вул. Вовчинецькій, 225 Івано-Франківської міської ради площею 6,3201 га, що знаходилась в оренді у АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, за яку можливе відчуження вищевказаного об'єкта оцінки станом на лютий 2008року? 8. Визначити чи могло вплинути на вартість експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення в с. Вовчинець по вул. Вовчинецькій, 225 Івано-Франківської міської ради площею 6,3201 га., що знаходиться в оренді у АТВТ "Родон", проведеної в лютому 2008 року Кнігніцькою Г.Д. за методичним підходом, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу - сума орендної плати встановлена в розмірі 228 287 грн 99 коп. Якщо так, то яка експертна грошова оцінка земельної ділянки площею 6,3201 га розрахована ОСОБА_2 за методичним підходом, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу могла становити в лютому 2008 року?
Згідно висновку судової оціночно - земельної експертизи від 27.01.2015, проведеної Київським наукового - дослідним інститутом судових експертиз, зокрема у розділі "Дослідження" (по третьому питанні) судовий експерт зазначив, зокрема, що :
- обраний вид вартості відповідає вимогам чинної нормативної бази з оцінки, але вибір виду вартості не обґрунтований, що не відповідає п.56 НСО№1 (а.с.236, т.4(зворот));
- загалом, опис ділянки має формальний характер і не розкриває наступних питань: характеристики місця розташування; категорії земель, поточний стан забудови, характеристики підключення до зовнішніх інженерних мереж, вплив наявних інженерних мереж на можливість альтернативного використання ділянки, перспективи альтернативного освоєння ділянки. Виконавцем не проведено аналіз корисності оцінюваних ділянок, що є порушенням п. 4 НСО№1. Отже зібраних виконавцем вихідних даних та іншої інформації не достатньо для проведення оцінок, які є об'єктом рецензування. (а.с.236,т.4);
- в порушення вимог п.п. 36-37 НСО №1 у складеному Звіті виконавець не обґрунтувала вибір застосування методичних підходів, а для визначення вартості земельних ділянок застосувала методичний підхід зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок та методичний підхід, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу, хоча Методикою передбачається підхід, що базується на капіталізації чистого операційного або рентного доходу, тобто вибір методичних підходів та методів не відповідає положенням НСО №1 та нормативної бази з експертної грошової оцінки земельних ділянок;
- виконавець зазначає, що інформаційною базою слугували цінові пропозиції з продажу ділянок переважно з інших міст; в текстах звітів та в додатках відсутні джерела інформації про пропозиції з продажу; ділянки обтяжені наявними земельними поліпшенням, в т.ч. інженерними мережами;
- в найменуваннях показників Виконавець плутає поняття "ціна продажу" та "цінова пропозиція з продажу", виконавець застосував "поправку на дату продажу" щодо ринкових цін на базі коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, тобто для визначення ринкової вартості було залучено неринкові показники, Виконавець не пояснив, яку саме оцінку середнього було обрано як середнє значення (мода, медіана, тощо), для ранжованого ряду відкоригованих значень (50.91, 30.72, 26.53, 25.37, 23.21, 22.63, 22.13, 19.65) в якості оцінки середнього фактично обрала середнє арифметичне 25.10, що не передбачається Методикою №1531(а.с.237 т.4 (зворот);
- звіт класифікується як такий, що не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний.
Згідно висновку судової оціночно - земельної експертизи від 27.01.2015, проведеної Київським наукового - дослідним інститутом судових експертиз зазначено:
- розроблений звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення в с. Вовчинець по вул. Вовчинецькій, 225 Івано-Франківської міської ради площею 6,3201 га, що знаходиться в оренді у АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів та його погодження вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам та іншим, нормативним, документам з питань землеустрою та землекористування є неякісним і не може бути використаний.
- визначити ринкову вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення в с. Вовчинець по вул. Вовчинецькій, 225 Івано-Франківської міської ради площею 6,3201 га, що 13.02.2008 була надана в оренду АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, за яку можливе відчуження вищевказаного об'єкта оцінки станом на 07.02.2008 неможливо. Ймовірна вартість у використанні даної земельної ділянки станом, на 07.02.2008 визначена в сумі 2 047 000 грн. Ймовірна ринкова вартість при умові звільнення земельної ділянки від майна сторонніх землекористувачів станом на 07.02.2008 визначена в сумі 9 139 000 грн.
- на визначення вартості земельної ділянки несільськогосподарського призначення в с. Вовчинець по вул. Вовчинецькій, 225 Івано-Франківської міської ради площею 6,3201 га, що 13.02.2008 була надана в оренду АТВТ "Родон", проведеної в рамках експертної грошової оцінки земельної ділянки в лютому 2008 року Кнігніцькою Г.Д. за методичним підходом, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу, сума орендної плати, встановлена в розмірі 228 287 грн. 99 коп. не вплинула, оскільки зазначений підхід взагалі був реалізований некоректно.
Відповідно до судової оціночно-земельної експертизи від 27.01.2015, яка проводилась Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на замовлення прокурора і призначалася ним в рамках іншої (кримінальної) справи, мали місце порушення Закону України "Про оцінку землі" та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, проте слід констатувати, що такі порушення могли бути допущені лише експертом який проводив оцінку, а не Вовчинецькою сільською радою. Більше того, Вовчинецька сільська рада не являється спеціалістом в відповідній сфері і не наділена ані повноваженнями, ані необхідним обсягом знань для того щоб давати оцінку правильності того чи іншого експертного звіту.
Відповідна контролююча функція на той час була делегована державою Головному управлінню земельних ресурсів у Івано-Франківській області, експерти якого надали схвальний Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 28.02.2008 № 685А, який також наявний в матеріалах справи.
Відповідно, неналежне виконання державним органом делегованих йому державою повноважень в будь-якому випадку не може слугувати підставою для спричинення тих чи інших негативних наслідків від цього для інших осіб, а весь ризик виникнення таких мав би покладатися саме на державу та її органи.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Об'єднаного королівства Великобританії і Північної Ірландії" зазначено, що: "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила."
В п.71 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 по справі "Рисовський проти України", також прямо зазначається, що: "Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, n. 58, ECHR 2002-VI11). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Leias \. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05. п. 40. від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року)".
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначалося ПАТ "Родон" в відзиві на позов та численних додаткових поясненнях до нього, в Висновку судової оціночно-земельної експертизи від 27.01.2015 неодноразово наголошується на тому, що: "Визначити ринкову вартість земельної ділянки .... станом на 07.02.2008 року неможливо...... Зокрема, саме це зазначено й у відповіді на питання №6, яке ставилось перед згаданою судовою експертизою. А саме, в абз.3 на стор. 43 Висновку зазначається:
"Визначити ринкову вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення в с. Вовчинець по вул. Вовчинецька, 225 Івано-Франківської міської ради площею 6,3201 га, що 13.02.2008 року була надана в оренду АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, за яку можливе відчуження вищевказаного об'єкта оцінки станом на 07.02.2008 року НЕМОЖЛИВО."
Окрім того, що в Висновку судової оціночно-земельної експертизи не міститься висновку про реальну ринкову вартість відчужуваної земельної ділянки чи однозначного висновку саме щодо її заниження в Звіті про експертну грошову оцінку, в ньому також зазначається й таке:
в абзаці 6 розділу "Обмеження та обтяження" на сторінці 26: "в межах земельної ділянки №11 (площею 6,3201 га) розміщені гаражі громадян в кількості не менше 1500 шт., навіть при умові відсутності реєстрації прав на них громадянами їх винесення за межі даної земельної ділянки має розглядатися як дуже ускладнений процес із слабо прогнозованим позитивним результатом (існує чимало прикладів, коли в рамках правового поля практично неможливо перенести/знести незаконно встановлені гаражі без згоди на то осіб, які їх встановили).";
в абзаці 11 на сторінці 27: "Дата оцінки приходиться на період так званого "перегріву" ринку нерухомості взагалі та земельних ділянок зокрема. Щодо ризикованості інвестицій в певні галузі економіки достатньо аргументованими та адекватними виглядають дослідження агентства МРР Consulting, яка періодично публікує певні рейтинги. Згідно топ-рейтингів найбільш ризикованих інвестицій (http://www.nippconsulting.com.ua/newsr.html), галузі "земля" та "нерухомість" в досліджуваний період характеризувалися найвищими ризиками. (в таблиці нижче зазначається що рівень таких ризиків становив 99%);
в абзаці 3 на сторінці 28: "...покупка досліджуваних земельних ділянок з метою перепродажу в майбутньому по більшій ціні виглядає абсолютно безперспективною";
в абзацах 7-9 на сторінці 29: "Земельна ділянка під гаражами громадян з метою визначення ринкової вартості формально має розглядатися в альтернативному використанні..." проте, "... без вирішення питань організаційно-правового характеру щодо звільнення земельної ділянки №11 сторонніми землекористувачами, розглядати її альтернативне використання недоцільно.";
як наслідок, в абзаці 14 на сторінці 30 та абзацах 1, 2, 7 на сторінці 31 зазначається, що з огляду на фактичні обставини та Національний стандарт оцінки №1: "Фактично для земельної ділянки №11 вартість можливо визначити лише для варіантів неринкових видів вартості: - в поточному використанні - реалістичний сценарій визначення її вартості; - при умові звільнення ділянки від майна сторонніх землекористувачів занадто оптимістичний сценарій.";
в абзацах 5-7 на сторінці 36 констатується той факт, що рівень цінових пропозицій у відповідний період часу був значно вищим за рівень фактичних цін, що, зокрема, пояснюється тим, що "-цінові пропозиції в даний період скоріше за все формувалися власниками ділянок з врахуванням динаміки попередніх періодів і містили значну неринкову складову, яка могла складати з урахуванням темпів зростання навіть 50%. тому мали бути приведені до адекватного цінового рівня та скориговані на можливий торг.";
в абзаці 1 Розділу 5.4 "Узгодження результатів" на сторінці 41: "При проведенні ідентифікації земельних ділянок експерти встановили, що в межах земельної ділянки площею 6,3201 га розташоване майно сторонніх землекористувачів і до вирішення правових питань альтернативне використання даної ділянки практично неможливе, отже і визначення ринкової вартості формально неможливе. Тому ринкова вартість визначалась для всіх інших ділянок, а для даної ділянки визначались неринкові види вартості: вартість у використанні та ринкова вартість при умові звільнення ділянки від майна сторонніх землекористувачів.".
Відповідно до вказівок Верховного Суду, викладених в абз.3-6 на стор.12 його постанови від 04.04.2018 по даній справі, в розрізі положень ст.1 Закону України "Про судову експертизу" та ст. 43 ГПК України, висновки судової оціночно-земельної експертизи від 27.01.2015, проведеної у кримінальному провадженні за постановою слідчого, повинні були б оцінюватися господарським судом у сукупності з іншими доказами на загальних підставах.
Щодо вказівки Верховного Суду викладеної у постанові від 20.04.2021 по даній справі про висновки щодо застосування положень статей 124, 134 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г і від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, суд зазначає таке.
Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду в справі № 910/4528/15-г, яким було задоволено позов заступника прокурора міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 419/9907 "Про передачу ТОВ "Вагра" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва" і визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,1521 га, розташованої на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва, Верховний Суд у постанові від 09.02.2018, ураховуючи встановлені судами обставини отримання ТОВ "Вагра" в оренду земельної ділянки у розмірах, що більше ніж у 10 разів перевищують площу належної йому на праві власності нежитлової будівлі, дійшов висновку, що, в першу чергу, ТОВ "Вагра" в своєму клопотанні від 22.02.2013, а, в другу чергу, Київська міська рада у спірному рішенні від 23.10.2013, незаконно об'єднали в одне ціле земельну ділянку саме для нового будівництва та земельну ділянку саме для обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25, оскільки отримання права оренди на вказані земельні ділянки мало відбуватися в абсолютно різному порядку. Відтак законним є висновок суду першої інстанції про прийняття рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 19/9907 без проведення земельних торгів з порушенням вимог норм статей 120, 124, 134, 135 ЗК України.
При цьому Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, зокрема 0,1521 га, для нового будівництва, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України.
У свою чергу, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 20.09.2018 № 1442/5506 "Про передачу ТОВ "Смарт-Девелопмент" земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелів, офісних будівель та торгівельних приміщень з підземним паркінгом, на вул. Механізаторів, 3 у Солом'янському районі м. Києва" і визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 1401 від 22.12.2018, та передаючи справу № 910/2942/19 на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам прокурора про те, що спірним рішенням Київської міської ради передано в оренду ТОВ "Смарт-Девелопмент" земельну ділянку площею 599 м.кв. у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно загальною площею 22 м.кв, а, отже, площа земельної ділянки, яка надана в оренду, в 27 разів перевищує площу нерухомого майна, яке, в свою чергу, складає менше 4% від площі земельної ділянки. Разом з тим отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, для нового будівництва, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України.
Аналізуючи зазначені вище судові рішення, колегія суддів дійшла висновку, що і у справі № 910/4528/15-г, і у справі № 910/2942/19, йшлося на відміну від даної справи, не про надання особі раніше існуючої земельної ділянки без зміни її площі, меж та цільового призначення виключно для обслуговування раніше існуючого на ній об'єкту, а про формування нових ділянок, які при цьому одночасно призначалися як для обслуговування та експлуатації раніше розташованих на них об'єктів нерухомого майна, так і для ведення на них нового будівництва.
Також, суд звертає увагу, що у судових рішеннях у справі № 910/4528/15-г і у справі № 910/2942/19 відсутні висновки про те, що статті 120, 124, 134 Земельного кодексу України містять пряму прив'язку площі об'єкту нерухомості відмінного від земельної ділянки до площі земельної ділянки, яка може бути відведена для його обслуговування.
Крім того, у вказаних вище судових рішеннях йдеться про рішення органів місцевого самоврядування, якими одночасно і первинно затверджувалися проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в більшому розмірі, ніж той, що передбачався відповідними договорами купівлі-продаджу самих об'єктів нерухомості розташованих на таких земельних ділянках.
Також, слід зазначити, що станом на 2008 рік редакція статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України, істотно відрізнялася від редакцій цих статей станом на 2013 та 2018 роки, а предметом оскарження в справах № 910/4528/15-г та № 910/2942/19, на відміну від даної справи, були рішення та договори оренди саме за 2013 та 2018 роки.
Водночас Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 по даній справі зазначив, що не бере до уваги передчасні аргументи скаржника-2 (заступника прокурора Львівської області) про неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норми статті 134 ЗК України права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17, оскільки, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову в позові про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 20.12.2016 № 693/1697 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва", та визнання недійсним договору оренди цієї земельної ділянки, Верховний Суд дійшов висновку про те, що положеннями частини 2 статті 134 ЗК України у редакції, чинній станом на 20.12.2016, визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу). Судами обох інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка передана у користування орендарю для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури та встановлено, що категорія землі - промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Верховний Суд зазначив, що наведеним повністю спростовується твердження скаржника-2 про те, що у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17 нібито міститься висновок про те, що земельна ділянка не може бути передана у користування без проведення земельних торгів, якщо її площа значно перевищує площу нерухомості.
Крім того, спірні правовідносини купівлі-продажу земельної ділянки у даній справі, які виникли у лютому-березні 2008 року, регулюються статтею 134 ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2008), якою на той час передбачалася лише одна умова, яка дозволяла продавати земельні ділянки державної або комунальної власності суб'єктам підприємницької діяльності не на конкурентних засадах (без проведення земельних торгів), а саме у разі розташування на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.
Виходячи з вище наведеного, суд не вбачає підстав для скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га по вул.Вовчинецькій, 225, с.Вовчинець Івано-Франківської області, яким затверджено її вартість та вирішено продати АТВТ "Родон".
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008, укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон" суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого.
Згідно частини 2 статті 16, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених ч.ч 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Як визначено в частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як вбачається із матеріалів справи, продаж земельної ділянки площею 6,3201 га, вчинений на підставі рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.2008 та договору купівлі-продажу, укладеного 07.03.2008 між нею та АТВТ "Родон", здійснено за заниженою вартістю на підставі документів (звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та висновку державної експертизи землевпорядної документації № 685 А), складених з порушенням вимог Закону України "Про оцінку землі" та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1531 від 11.10.2002.
Проте, як зазначив Верховний суд у свої постанові від 04.04.2018, чинне законодавство України не пов'язує недійсність договору купівлі продажу земельної ділянки з самим лише фактом заниження її вартості.
Як вбачається зі змісту Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га в с. Вовчинець по вул. Вовчинецькій, 225 від 07.02.2008 (а.с.47 т.1), об'єктом оцінки була земельна ділянка з кадастровим номером № 2610190501:09:003:0033. Саме на земельну ділянку з кадастровим номером № 2610190501:09:003:0033 було розроблено і технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку АТВТ "Родон" площею 6,3201 га в с. Вовчинець по вул. Вовчинецькій, 225, на підставі якої з АТВТ "Родон" першочергово було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки.
Однак, в оскаржуваному договорі купівлі-продажу земельної ділянки, укладеному 07.03.2008 між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон" на підставі рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.2008, зазначено, що предметом договору є земельна ділянка площею 6,3201 га в с. Вовчинець по вул. Вовчинецькій, 225 з кадастровим номером 2610190501:09:003:0101.
Суд не погоджується з твердженням прокурора щодо земельних ділянок з різними кадастровими номерами з огляду на таке.
В оскаржуваному договорі міститься ряд інших ознак, які безумовно ідентифікують предмет продажу (посилання на рішення XII сесії п'ятого демократичного скликання Вовчинецької сільської ради від 29.02.2008 "Про продаж земельної ділянки АТВТ "Родон"", адресу її розташування та площу (п.1.1), Довідку Управління земельних ресурсів у місті Івано-Франківську Головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області Державного Агентства земельних ресурсів України №04-06/0029 від 22.02.2008 (п.1.5), договір оренди землі державну реєстрацію якого засвідчено 18.02.2008 за № 040829400001 (п.9.5)), отже, на думку суду, відсутні будь-які сумніви щодо того, чи ідентифіковано об'єкт відчуження.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача 1, договір купівлі-продажу земельної ділянки було укладено між сторонами 07.03.2008 та зареєстровано 12.03.2008, а 18.03.2008, в замін останнього, було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯР №839865 все на ту ж ділянку площею 6,3201 га кадастровий номер 2610190501:09:003:0033.
Для укладення вищевказаного договору купівлі-продажу Управлінням земельних ресурсів у місті Івано-Франківську, якому пунктом 7 оскаржуваного рішення Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 29.02.2008 "Про продаж земельної ділянки АТВТ "Родон"", було доручено в установленому порядку забезпечити підготовку та укладення такого договору, видачу Державного акту та внесення змін в земельно-облікові документи, було надано для пред'явлення нотаріусу Довідку №143/04-03 від 25.02.2008 про присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки на території Івано-Франківської міської ради, в якій щодо вже існуючої в державному кадастрі земельної ділянки вказувалось її місце розташування, відмінне від того, що фігурувало в рішенні Вовчинецької сільської ради (замість вул. Вовчинецька, 225 вказувався номер 225з) та вказано неправильний кадастровий номер (замість 2610190501:09:003:0033 було вказано 2610190501:09:003:0101), відомості про який взагалі відсутні в Державному реєстрі земель та Державному земельному кадастрі.
Відповідні описки, одна з яких знайшла своє відображення й в оскаржуваному договорі (адреса місця знаходження земельної ділянки в договорі була вказана коректно, згідно рішення власника), було виявлено самим Управлінням земельних ресурсів у місті Івано-Франківську лише на стадії видачі вищезгаданого Державного акту на право власності і виправлено їх при видачі та реєстрації останнього.
Зокрема, про факт описки в згаданій Довідці свідчить Лист №18-28-0.3-1944/2-16 від 22.12.2016, наданий Ліквідаційною комісією Відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, в якому прямо зазначається про те, що жодних відомостей стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 2610190501:09:003:0101 в Державному реєстрі земель не міститься в принципі, що свідчить про те, що відповідна довідка про присвоєння такого кадастрового номеру була видана управлінням помилково.
Разом з цим, у згаданому листі від 22.12.2016, з посиланням на все той же ж Державний реєстр земель, підтверджується факт існування земельної ділянки площею 6,3201 га кадастровий номер 2610190501:09:003:0033 по вул. Вовчинецька, 225 в с. Вовчинець, як і факт державної реєстрації відповідних речових прав на неї за АТВТ "Родон" з посиланням саме на вищезгадані договір купівлі-продажу від 07.03.2008 та Державний акт на право власності на землю Серія ЯЕ №839865 від 18.03.2008.
Відповідно, з моменту державної реєстрації відповідних відомостей вони вважаються достовірними і такими, що посвідчують факт як існування відповідної земельної ділянки, так і факт виникнення відповідних речових прав на неї у АТВТ "Родон".
Викладені у додаткових обґрунтуваннях та поясненнях, як зі сторони прокурора, так і зі сторони третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Івано-Франківської міської ради, та на стороні відповідача - ГК "Соколи", обставини з приводу відсутності об'єкта нерухомого майна - КПП (транспортної прохідної) на спірній земельній ділянці та додані на їх обґрунтування докази, як-то висновок №051/10-2019 експертного дослідження від 17.10.2019, складений судовим експертом Максимчиним А.Д., суд не приймає до уваги, не аналізує і не досліджує, оскільки наявність чи відсутність вказаного об'єкта нерухомого майна не ставилась під сумнів та не була підставою заявленого позову. При цьому судом враховано, що дана справа перебуває на новому розгляді, позаяк у відповідності до ч. 4 ст. 46 ГПК України, зміна предмета або підстав заявленого позову не допускається.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118, виданого АТВТ "Родон" 04.06.2008, суд зазначає таке.
Рішенням Вовчинецької сільради від 16.04.2008 анульовано виданий АТВТ "Родон" державний акт від 18.03.2008 на земельну ділянку площею 6,3201 га та зобов'язано Товариство виготовити новий державний акт на земельну ділянку площею 6,2207 для обслуговування гаражної стоянки автомобілів та провести державну реєстрацію. Також цим рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,5900 га, розташованої по вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець, цільове призначення якої змінюється АТВТ "Родон" - для будівництва торгівельного центру та паркінгу автомобілів, а також було анульовано: державні акти від 18.03.2008 №020829400002 на земельну ділянку площею 4,1427 га; від 18.03.2008 №020829400008 на земельну ділянку площею 0,0782 га; від 18.03.2008 №020829400006 на земельну ділянку площею 1,0980 га; від 18.03.2008 №020829400004 на земельну ділянку площею 0,0820 га; від 18.03.2008 №020829400005 на земельну ділянку площею 0,0745 га та зобов'язано АТВТ "Родон" виготовити державні акти на земельні ділянки: площею 3,5900 га - для ведення комерційної діяльності (для будівництва торгівельного центру та паркінгу автомобілів); площею 0,0355 га - для виробничої діяльності; площею 1,9493 га - для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.
04.06.2008 на підставі рішення Вовчинецької сільської ради від 16.04.2008 видано АТВТ "Родон" державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,2207 га для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.
У подальшому земельну ділянку площею 6,2207 га на підставі розподільчого балансу було передано від АТВТ "Родон" до ТОВ "ІКС-Адванс", а від ТОВ "ІКС-Адванс" передано ТОВ "Х-Адванс", якому Вовчинецька сільрада видала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 657804.
Як вбачається з державного акта на право власності на земельну ділянку від 23.04.2012 серії ЯК № 992015, на підставі рішення Вовчинецької сільради від 16.04.2008 та розподільчого балансу від 17.05.2011, складеного між ТОВ "ІКС-Адванс" та АТВТ "Родон", ТОВ "ІКС-Адванс" є власником земельної ділянки площею 6,2207 га (у межах згідно з планом), розташованої на вул. Вовчинецькій, 225 у с.Вовчинець Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.
У свою чергу, з державного акта на право власності на земельну ділянку від 25.10.2012 серії ЯМ № 657804 вбачається, що на підставі розподільчого балансу від 19.10.2011 ТОВ "Х-Адванс" є власником земельної ділянки площею 6,2207 га (у межах згідно з планом), розташованої на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 21.08.2013 зареєстровано за ПАТ "Родон" право постійного користування земельною ділянкою, розташованою по вул. Вовчинецькій, 225, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, кадастровий номер 2610190501:09:003:0145, право на яку виникло на підставі державного акта на право постійного користування землею від 13.05.1996, виданого Вовчинецькою сільрадою.
Згідно з інформацією, що міститься у долученому до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого станом на 30.11.2013, приміщення транспортної КПП (транспортна прохідна) площею 22,6 м2, що розташована за адресою: вул.Вовчинецька, 225-Б, с. Вовчинець, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "М.С."ЯК БЛАГО" ( ТОВ "М.С. "ЯК БЛАГО"), право власності зареєстровано на підставі договору від 30.10.2013, зареєстрованого у реєстрі за № 1749.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20 квітня 2021 року у справі №909/1345/14 дійшов висновку про те, що оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку.
Враховуючи, що позовна вимога про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку є похідною вимогою до вимог щодо скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 07.02.2008 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га в оренду АТВТ "Родон"; скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га, яким затверджено її вартість та вирішено продати АТВТ "Родон"; визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.2008, укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон" та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008, укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон", а оскільки суд не вбачав підстав для їх задоволення, а тому суд вважає, що у задоволенні щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку слід відмовити.
З приводу висловлених Верховним Судом у постанові від 20.04.2021 зауважень щодо прийняття Вовчинецькою сільською радою оспорюваних рішень у межах наданих їй повноважень і відповідно до чинного на той час законодавства слід зазначити таке.
Верховний Суд, зіславшись на частину 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, у постанові від 20.04.2021 зазначив на необхідності врахування висновку щодо застосування статті 174 Земельного кодексу України та статті 46 Закону України "Про землеустрій" який начеб то міститься в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 24.11.2020 у справі №809/563/15.
Як вбачається з процитованої частини відповідної постанови, фактично йдеться про правову оцінку, надану адміністративним судом конкретному факту при розгляді іншої справи. А саме, про правову оцінку оскаржуваного у згаданій адміністративній справі рішення Івано-Франківської обласної ради від 05.12.2014 №1499-33/2014 "Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради".
Згідно частини 7 статті 75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Так, учасники згаданої адміністративної справи, предмет та підстава відповідного адміністративного позову, як і зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини згаданої адміністративної справи, викладено в пп. 1, 2 Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 24.11.2020 у справі №809/563/15, в яких зазначається:
У лютому 2015 року гаражний кооператив "Соколи" звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської обласної ради, треті особи: Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківська міська рада, в якому просив визнати нечинним рішення відповідача від 05.12.2014 №1499-33/2014 "Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради".
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідачем в порушення норм Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій" прийнято оскаржуване рішення від 05.12.2014 №1499-33/2014, яким встановлено межу с. Вовчинець загальною площею 767,4269 га без врахування інтересів гаражного кооперативу "Соколи".
Відповідно, в загаданій адміністративній справі йшлося про зміну меж конкретно с. Вовчинець, як окремої адміністративно-територіальної одиниці. При цьому, йшлося про зміни, які передбачалися виключно на майбутнє, тобто після прийняття 05.12.2014 оскаржуваного рішення Івано-Франківської обласної ради.
Як наслідок, жодного відношення до оскаржуваних в даній господарській справі рішень, правочинів чи акту - рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 24.11.2020 у справі №809/563/15, як і описані в ньому обставини, не мають.
Важливим є й той факт, що конкретно спірна земельна ділянка, знаходилася і залишалася в межах села Вовчинець, як окремої адміністративно-територіальної одиниці, як до прийняття Івано-Франківською обласною радою оскаржуваного в згаданій адміністративній справі рішення, так і згідно змінених таким рішенням меж.
Враховуючи ж факт скасування такого рішення, слід констатувати той факт, що актуальними залишаються раніше існуючі межі, які відображено в генеральному плані с. Вовчинець, затвердженому ще в 2001 році і оприлюдненому на офіційному сайті Івано-Франківської міської ради, до складу якої входило село. Там же ж оприлюднено й генеральний план самого м. Івано-Франківськ та інших сіл, які входили до складу Івано-Франківської міської ради.
Слід зазначити, що відповідні зміни передбачали не збільшення, а зменшення раніше існуючої загальної площі с. Вовчинець, як окремої територіально-адміністративної одиниці, відповідні межі села зміщувалися всередину раніше існуючої його території , а не виходили за раніше існуючі межі. Відповідно, такі зміни самі по собі не мали будь-якого прямого впливу на раніше існуючі межі суміжних з с. Вовчинець адміністративно-територіальних одиниць, в т.ч. м. Івано-Франківська.
За рахунок площі на яку зменшувалася площа с. Вовчинець, після затвердження відповідних змін, дійсно могла бути змінена (збільшена) й площа м. Івано-Франківськ, як окремої адміністративно-територіальної одиниці. Проте, це передбачало окрему (абсолютно самостійну) процедуру, яка й здійснювалася і здійснюється окремо самою Івано-Франківською міською радою. При цьому, з огляду на те, що на відмінну від Вовчинця, яке є селом, що не входило до складу жодного району, Івано-Франківськ є містом, прийняття остаточного рішення про встановлення і зміну меж саме міста, ч. 1 ст. 174 Земельного кодексу України, дійсно відносилось до виключної компетенції Верховної ради України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад.
Відповідно, з огляду на те, що село Вовчинець не входило до складу жодного району, у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 174 Земельного кодексу України, рішення про встановлення і зміну його меж, в т.ч. станом на 2014-й рік, належало до виключної компетенції саме Івано-Франківської обласної ради, а не Верховної Ради України.
Висновки викладені у згаданих постановах Верховного Суду, не спростовують вище викладеного чи положень статті 46 Закону України "Про землеустрій". В згаданій нормі (ст. 46 Закону України «Про землеустрій») взагалі не йдеться а ні про той чи інший орган до компетенції якого належить прийняття остаточного рішення про встановлення (зміну) меж тієї чи іншої адміністративно-територіальної одиниці, а ні про порядок прийняття такого рішення.
Натомість, даною нормою врегульовано питання які пов'язані виключно з прийняттям первинного рішення щодо початку розробки самого проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, визначено складові самого проекту та випадки коли вони потребують додаткового погодження.
Згідно статті 105
З ст. 105 Земельного кодексу УРСР (станом на 1989 рік) вбачається, що на той час землі сільських населених пунктів (сіл) поділялися на: такі, що не відносилися до перспективних і відмежовувалися від інших земель у порядку внутрігосподарського землеустрою; і такі, що відносилися до перспективних для подальшого розвитку, які відмежовувалися від інших земель шляхом встановлення межі населених пунктів (сіл) відповідно до проектів їх планування і забудови, затвердження яких (проектів) і належало до компетенції виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів.
Вище вказане перекликається зі змістом пп. 10, 13 статті 9 Земельного кодексу УРСР (станом на 1989 рік), згідно яких до компетенції обласних Рад народних депутатів, їх виконавчих комітетів, у галузі використання та охорони земель, в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території області належало: 10) вирішення питання про віднесення сільських населених пунктів до перспективних для дальшого розвитку, встановлення і зміна їх (сільських населених пунктів) межі, а також межі селищ міського типу та 13) зміна межі районів у зв'язку з передачею територій селищних і сільських Рад та окремих населених пунктів у межах області.
Окрім того, що в згаданій нормі вирішення питань про встановлення та зміну меж міст, тим паче обласних центрів, як і областей в цілому, взагалі не згадувалося, слід констатувати, що вирішення цих питань, не було віднесено до компетенції обласних Рад народних депутатів чи їх виконавчих комітетів і станом на 1989 рік. Відповідно, твердження, про те, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21.11.1989 року № 190 наче б то було встановлено та змінено межі Івано-Франківська саме як міста, є хибним і таким що не відповідає дійсності.
Про розташування спірної земельної ділянки саме в межах земель населеного пункту села Вовчинець, визнання даного факту державою і відповідно, визнання державою повноважень щодо розпорядження такою землею саме Вовчинецькою сільською радою, свідчить кадастровий номер спірної земельної ділянки 2610190501:09:003:0033. Йдеться про основну його складову (одну з чотирьох), а саме, перші десять цифр кадастрового номеру, які є нічим іншим як кодом об'єкту адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).
Відповідний Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України запроваджений ще в 1997 році Держстандартом України і складається з кодів та назв всіх адміністративно-територіальних об'єктів України, які згруповані за ознаками територіальної спільності, історичних, економічних, географічних, етнічних і культурних особливостей.
Згідно згаданого Державного класифікатора, код « 261019050 l » було присвоєно саме селу Вовчинець, Івано-Франківської міської ради. Що ж до міста Івано-Франківськ, то йому присвоєно код "2610100000", який і відображається у кадастрових номерах всіх інших земельних ділянок, які на відміну від спірної ділянки, згідно відомостей Державного земельного кадастру, розташовані в межах земель населеного пункту міста Івано-Франківськ.
Вище наведене підтверджується й індексними кадастровими картами як міста Івано-Франківська, так і села Вовчинець Івано-Франківської міської ради, копії яких надано Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області з супровідним листом вих. №7777-9-7777.10-6454/0/2-16 від 18.05.2016 року (містяться в матеріалах справи).
Як вбачається з матеріалів даної справи, в ній в принципі не йдеться про будь-який спір щодо меж села Вовчинець та міста Івано- Франківськ, як двох суміжних, проте окремих адміністративно-територіальних одиниць, в тому числі станом на 2008-й рік.
При цьому, як зазначалося в наявному в справі листі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Івано-Франківській області Держземінспекції України вих. №3-3-16/931 від 28.09.2007: «Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України компетенція сільських, селищних та міських рад по своєму змісту та обсягу є одинаковою і тому включення Вовчинецької сільської ради в межі Івано-Франківської міської ради не обмежує прав Вовчинецької сільської ради щодо розпорядженнями земельними ділянками».
В цьому ж листі, зазначено, що: "З наданої інформації встановлено, що у гаражного кооперативу «Соколи» відсутні будь-які документи, які б підтверджували право власності чи користування на нерухомість (гаражі).
Останнє твердження підтверджується і відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єктів нерухомого майна розташованих за місцем розташування спірної земельної ділянки з яких вбачається, що перші чотири реєстрації чотирьох гаражів мали місце лише в вересні 2008 року (тобто через 6 місяців після прийняття оскаржуваних рішень та укладення оскаржуваних правочинів), а подальші реєстрації здійснювалися вже лише з 2013 року.
З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.
Висновок суду.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до частини 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. 10 ст. 145 ГПК України).
Таким чином, враховуючи що колегією суддів у задоволенні позову у справі № 909/1345/14 відмовлено повністю то відповідно заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 у справі № 909/1345/14 підлягають скасуванню.
Судові витрати.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 145, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 року - скасувати.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі його оскаржити до Західного апеляційного господарського суду.
Рішення набирає сили згідно статей 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення (у зв'язку з перебуванням колегії суддів у відпустці та тимчасовій непрацездатності) складено та підписано "17" лютого 2022 року.
Головуючий суддя Ю.О. Чопко
Суддя М.С. Стадник
Суддя Я.Я. Боровець