Ухвала від 17.02.2022 по справі 913/813/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 лютого 2022 року м.Харків Справа № 913/813/15

Провадження №27/913/813/15

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши подання виконуючого обов'язки начальника Алчевського відділу державної виконавчої служби в Алчевському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Колгана Р.В. за вих.№1547/20.1-76 від 10.02.2022 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України, у справі № 913/813/15

за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, в особі філії - Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”, м. Сєвєродонецьк, Луганська область

до Фізичної особи-підприємця Іл'ящук Олени Петрівни, м. Кадіївка, Луганська область

про стягнення 574 810,26 грн.

Секретар судового засідання Селіверстова Н.О.

У засіданні брали участь:

від стягувача - представник не викликався;

від боржника - представник не викликався;

від органу державної виконавчої служби - представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.10.2015 позов Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, в особі філії - Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк” до фізичної особи-підприємця Іл'ящук Олени Петрівни про стягнення 574810 грн 26 коп. задоволено частково; присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Іл'ящук Олени Петрівни на користь Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”:

298411,98 грн. боргу по кредиту за договором кредитної лінії № 223 від 04.02.2014 р., простроченого з 06.02.2015 р. по 28.08.2015 р.

4578,37 грн. - строкових відсотків по кредиту нарахованих з 01.08.2015 р. по 28.08.2015 р;

57392,32 грн. - прострочених відсотків по кредиту нарахованих з 08.09.2014 р. по 28.08.2015 р.;

17,11 грн. - простроченої комісії за резервування нарахованої з 06.08.2014 р. по 28.08.2015 р.;

4658,83 грн. - три проценти річних по простроченому основному боргу нарахованих з 06.02.2015 р. по 28.08.2015 р.;

914,33 грн. - три проценти річних по прострочених відсотках нарахованих з 08.09.2014 р. по 28.08.2015 р.;

86403,38 грн. - втрат від інфляції по простроченому основному боргу нарахованої з 06.02.2015 р. по 31.07.2015 р.;

15520,79 грн. - втрат від інфляції по прострочених відсотках з 08.09.2014 р. по 31.07.2015 р.

8248,39 грн. судового збору.

В решті позову відмовлено.

На виконання рішення Господарського суду Луганської області від 20.10.2015 позивачу виданий відповідний наказ від 02.11.2015.

16.02.2022 до Господарського суду Луганської області від виконуючого обов'язки начальника Алчевського відділу державної виконавчої служби в Алчевському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Колгана Р.В. надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи Іл'ящук Олену Петрівну, до виконання зобов'язань за рішенням суду у справі № 913/813/15.

В обґрунтування вищенаведеного подання виконуючий обов'язки начальника Алчевського відділу ДВС посилається на те, що на примусове виконання рішення у цій справі державним виконавцем відділу 18.08.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62843198 про стягнення з боржника 115 745,72 грн заборгованості з урахуванням часткового погашення; постанову про визначення розміру витрат виконавчого провадження (200 грн); постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 11574,57 грн.; перевіркою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Дежавного реєстру обтяжень рухомого майна, встановлено що 15.01.2019 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника; згідно отриманих довідок з Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України та Міністерства внутрішніх справ України, боржник ніде не працює, пенсію не отримує, доходів не має, за боржником не зареєстровані розрахункові рахунки; згідно довідки з Міністерства соціальної політики України інформація в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб щодо боржника відсутня; згідно інформації, отриманої від Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Дежавного реєстру обтяжень рухомого майна за боржником зареєстроване право власності на будиноки за адресами: Луганська обл.,м. Кадіївка, вул. Руднєва, 24, та вул. Руднєва, 26, на земельні ділянки площею 0,0562 га за адресою: Луганська обл., м. Кадіївка, вул. Руднєва, 26, та площею 0,0648 га за адресою: Луганська обл., м. Кадіївка, вул. Руднєва, 24, а також вантажний автомобіль ГАЗ-САЗ 3507; 21.08.2020 державним виконавцем відділу винесено постанови про арешт коштів боржника та про розшук транспортного засобу боржника.

Крім того, виконуючий обов'язки начальника Алчевського відділу ДВС зазначає про те, що станом па 10.02.2022 заборгованість боржником не погашена та складає 115745,72 грн. Згідно довідки Державної прикордонної служби України боржник неодноразово перетинав державний кордон.

За вказаних обставин, з посиланням на ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”, ст.337 ГПК України виконуючий обов'язки начальника Алчевського відділу державної виконавчої служби просить тимчасово обмежити боржника, фізичну особу-підприємця Іл'ящук О.П., у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.02.2022 судове засідання для розгляду подання призначено на 27.02.2022.

Про час і місце судового засідання виконуючого обов'язки начальника Алчевського відділу ДВС було повідомлено телефонограмою, яка міститься в матеріалах справи. Копію ухвали суду також направлено на електронну адресу відділу.

Однак виконуючий обов'язки начальника Алчевського відділу ДВС правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Проте, на виконання ухвали суду від 16.02.2022 останнім на електронну адресу суду подані додаткові письмові пояснення та копія наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2021 №2294/5 «Про реорганізацію деяких відділів державної виконавчої служби Луганської області», згідно якого міські відділи, зокрема Кадіївський міський відділ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (яким було відкрито виконавче провадження) були реорганізовані шляхом злиття та створено Алчевський відділ державної виконавчої служби в Алчевському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який є правонаступником реорганізованих відділів.

Подані в.о. начальника Алчевського відділу ДВС документи розглянуті судом та долучені до справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Пунктом 19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що вказаний захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, а обов'язковою умовою задоволення відповідного подання є ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням. Тобто, наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Дійсно ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Однак, у зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез'явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов'язку сплатити кошти).

Як вбачається у поданні в.о. начальник Алчевського відділу ДВС зокрема посилається на те, що заборгованість боржником не погашена та складає 115745,72 грн. на даний час.

Згідно отриманих довідок з Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України та Міністерства внутрішніх справ України, боржник ніде не працює, пенсію не отримує, доходів не має, за боржником не зареєстровані розрахункові рахунки; згідно довідки з Міністерства соціальної політики України інформація в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб щодо боржника відсутня.

21.08.2020 державним виконавцем відділу винесено постанови про арешт коштів боржника та про розшук транспортного засобу боржника.

Згідно довідки Державної прикордонної служби України боржник неодноразово перетинав державний кордон.

Суд зауважує про те, що як вбачається за рішенням Господарського суду Луганської області від 20.10.2015 з боржника було присуджено до стягнення фактично 476 145,50 грн.

Натомість згідно постанови державного виконавця від 18.08.2020 останнім було відкрито виконавче провадження № 62843198 про стягнення з боржника 115 745,72 грн заборгованості з урахуванням часткового погашення заборгованості.

Відкриваючи виконавче провадження, державний виконавець зобов'язав боржника подати декларацію про доходи та майно.

Наразі даних про виконання боржником вказаного обов'язку державним виконавцем суду не представлено.

Як вбачається за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника є : м. Кадіївка Луганської області, вул. Руднєва, 26.

Згідно постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей» від 12.05.2016, місто Стаханов Луганської області було перейменоване на місто Кадіївка.

Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»№254-VIII від 17.03.2015, визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких, відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680-VII від 16.09.2014, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р, м. Кадіївка (в минулому м. Стаханов) Луганської області є тимчасово окупованою територією, що не підконтрольна українській владі.

Однак, з наданих державним виконавцем матеріалів взагалі не вбачається, що боржника було повідомлено про відкриття виконавчого провадження № 62843198; докази направлення/вручення боржнику постанов державного виконавця від 18.08.2020 про відкриття виконавчого провадження, від 21.08.2020 про арешт коштів боржника та про розшук транспортного засобу боржника (докази належного повідомлення сторони виконавчого провадження іншими можливими засобами) в матеріалах справи відсутні.

З наданої виконавцем відповіді Державної фіскальної служби від 27.01.2022 вбачається наявність у боржника 3-х рахунків у різних банківських установах, з яких в АТ «Універсал Банк» зокрема рахунок відкрито боржником 20.09.2021. Однак, у вказаних даних взагалі відсутня інформація про наявність на рахунках чи відсутність відповідних коштів.

Посилаючись на прийняття 21.08.2020 державним виконавцем відділу постанови про розшук транспортного засобу боржника (вантажний автомобіль ГАЗ-САЗ 3507), останнім не подано суду доказів щодо її виконання або неможливості виконання, тощо.

Долучена державним виконавцем відповідь Державної прикордонної служби України від 27.01.2022 на підтвердження неодноразового перетину боржником державного кордону, наразі оцінюється судом критично, оскільки з наданої інформації вбачається лише дати виїзду та в'їзду боржника, однак відсутня будь-яка інформація про пункти пропуску, з метою відвідання яких країн перетинав боржник кордон.

Натомість згідно інформації, наданої від Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Дежавного реєстру обтяжень рухомого майна, вбачається, що за боржником зареєстровані речові прва на будинки за адресами: Луганська обл.,м. Кадіївка, вул. Руднєва, 24, та вул. Руднєва, 26, на земельні ділянки площею 0,0562 га за адресою: Луганська обл., м. Кадіївка, вул. Руднєва, 26, та площею 0,0648 га за адресою: Луганська обл., м. Кадіївка, вул. Руднєва, 24, а також вантажний автомобіль ГАЗ-САЗ 3507.

Зазначене, зокрема свідчить про наявність у боржника рухомого та нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення для погашенння боргу.

З наведених державним виконавцем обставин не вбачається ухилення боржника від виконання рішення суду.

Натомість суд зауважує про те, що в поданні в.о. начальника Алчевського відділу ДВС не зазначив в чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішення та належним чином не обґрунтував чим це підтверджується.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Разом із тим, суд зазначає, що така обов'язкова умова для застосування тимчасових обмежень для виїзду за кордон, як ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, в розумінні ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», матеріалами справи не підтверджується, тоді як відсутність у боржника грошових кошті на рахунках, достатніх для погашення боргу за судовим рішенням, не є підставою для застосування до боржника такого виключного заходу, як обмеження виїзду за кордон.

Навпаки, з доданих до подання державним виконавцем матеріалів вбачається наявність у боржника у власності рухомого та нерухомого майна, на яке зокрема може бути звернуто стягнення для погашення відповідної заборгованості.

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009 року Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у частині 3 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Проте державним виконавцем наразі не доведено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника забезпечить виконання рішення суду в цій справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.

Разом із тим, в.о. начальника Алчевського відділу ДВС не надав суду доказів, які б доводили необхідність застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Наведені у поданні обставини та вчинені державним виконавцем виконавчі дії не свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду.

Крім того, державний виконавець не вичерпав всіх можливостей, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для застосування заходів примусового виконання рішення та звернення стягнення на виявлене майно боржника.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення подання наразі відсутні.

Керуючись ст.ст. 234 - 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні подання виконуючого обов'язки начальника Алчевського відділу державної виконавчої служби в Алчевському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Колгана Р.В. за вих.№1547/20.1-76 від 10.02.2022 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, фізичної особи-підприємця Іл'ящук Олени Петрівни, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом дестяти днів відповідно до ст.ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 17.02.2022.

Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ

Попередній документ
103370323
Наступний документ
103370325
Інформація про рішення:
№ рішення: 103370324
№ справи: 913/813/15
Дата рішення: 17.02.2022
Дата публікації: 21.02.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.02.2022)
Дата надходження: 16.02.2022
Предмет позову: стягнення заборгованості