вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
17 лютого 2022 рокуСправа № 912/3499/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/3499/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс", 21010, м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 2, офіс 303
до: Фермерського господарства "Віра Вікторія", 26213, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Миролюбівка, вул. Набережна, буд. 74
про стягнення 235 987,22 грн
Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" (далі - ТОВ "Євровектор Плюс", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Фермерського господарства "Віра Вікторія" (далі - ФГ "Віра Вікторія", відповідач) про стягнення 235 987,22 грн, з яких: 165 006,00 грн основний борг, 7 003,29 грн пеня, 49 501,80 грн штраф, 12 531,36 грн 30% річних, 1 944,77 грн інфляційне збільшення, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 05/07 від 05.07.2021 щодо своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/3499/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Згідно норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 3 ст. 27).
Частиною ч. 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.
Судом сформовано Витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача, згідно якого встановлено, що офіційне місцезнаходження ФГ "Віра Вікторія" відповідає адресі, яка зазначена у позові та за якою двічі надсилалась ухвала суду про відкриття провадження у справі, а саме: 26213, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Миролюбівка, вул. Набережна, буд. 74.
На адресу суду органом поштового зв'язку не повертались ані конверт з вкладенням з відміткою про невручення ухвали суду, ані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Натомість, згідно даних вебсайту АТ "Укрпошта" вбачається, що відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у даній справі 22.12.2021 та повторно отримано таку ухвалу 02.02.2022.
Таким чином, судом дотримано вимоги ГПК України щодо порядку надсилання ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, з підстав чого відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За правилами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши докази у справі і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, судом встановлено наступні обставини.
05.07.2021 між ТОВ "Євровектор Плюс" (Постачальник) та ФГ "Віра Вікторія" укладено договір поставки №05/07 (далі - Договір), умовами якого передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар (насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива), визначений Сторонами у специфікаціях до даного Договору (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором (Специфікаціями до нього) (п.1.1. Договору).
Згідно п. 1.2. Договору предметом поставки є визначений Товар з найменуванням, у кількості та за ціною, зазначеними у Специфікаціях, підписаних Постачальником та Покупцем, які є невід'ємними частинами цього Договору. Ціна товару, що вказана у Специфікаціях, визначена на дату їх складання.
Відповідно до п. 2.1. Договору загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається загальною кількістю Товару, зазначеною у всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього Договору.
Товар поставляється партіями, відповідно до замовлень Покупця та/або Специфікацій (п. 2.2. Договору).
В розділі 3 Договору сторонами погоджено ціну та загальну суму Договору. Так, ціна Товару, що є предметом даного Договору, вказується у Специфікаціях до даного Договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість Товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у іноземній валюті (доларах США) (п. 3.1. Договору).
Загальна сума Договору складається із суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього Договору (п. 3.2. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору поставка Товару Покупцю здійснюється Постачальником на умовах ЕХW у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), якщо інше не передбачено у Специфікації.
Згідно з п. 4.3. Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товар у строки, що визначені у Специфікаціях, при умові належного виконання Покупцем своїх зобов'язань щодо порядку та строків оплати Товару, передбачених даним Договором та Специфікаціями до нього. Товар може поставлятися Покупцю достроково, а також партіями в кількості, визначеній Постачальником на свій розсуд. Конкретна дата поставки Товару в межах строків поставки, передбачених цим Договором та Специфікаціями до нього, повідомляється Постачальником Покупцю після виконання останнім своїх зобов'язань в частині оплати вартості Товару за номером телефону, вказаним у реквізитах до цього Договору.
Разом з Товаром Постачальник повинен передати Покупцю документи, які належать до передачі разом Товаром відповідно до чинного законодавства України. До таких документів належать бухгалтерські документи ті документи, що засвідчують якість Товару (п. 4.5. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні, з визначенням її еквіваленту у доларах США за курсом, що встановлений АТ "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США.
Розрахунки за Товар за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі. Відсутність виписаного Постачальником рахунку-фактури не звільняє Покупця від оплати за Товар та не являється простроченням кредитора. У такому випадку Покупець зобов'язується здійснити оплату на підставі даного Договору (п. 5.2. Договору).
Товар вважається оплаченим у момент надходження грошових коштів на рахунок Постачальника. Всі витрати по перерахуванню грошових коштів несе Покупець.
Порядок та строки оплати Товару визначаються у відповідних Специфікаціях щодо умов поставки такого Товару (п.п. 5.4.,5.5. Договору)
У п. 5.6. Договору сторони погодили, що у зв'язку із тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в момент укладення Договору та підписання Специфікації, то всі платежі, що передбачені Договором, підлягають індексації, а Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені Договором.
Згідно п. 5.7. Договору, у випадку, коли курс долара США до гривні, що встановлений АТ "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США, на день проведення розрахунків є нижчим до курсу долара США до гривні, що встановлений AT "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США на дату підписання Договору, Специфікації та/або відвантаження Товару, Покупець для оплати зобов'язується використовувати курс долара США до гривні, що встановлений AT "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США на дату підписання даного Договору та Специфікації.
Відповідно до п. 5.8. Договору, зокрема, у тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до гривні, що встановлений AT "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків є вищим за такий курс на день укладення Договору, Сторони для визначення належної до сплати суми вартості Товару використовують наступну формулу:
S=(A2/A1) * В, де:
S- Ціна на момент оплати;
В - Ціна на момент підписання;
А1 - курс долара США до гривні, що встановлений AT "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США на день підписання Договору/Специфікації;
А2- курс долара США до гривні, що встановлений AT "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США на день перерахування грошових коштів згідно вказаних валютних змін.
Пунктом 5.10. Договору передбачено, що на дату здійснення платежу за Договором Покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку Постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує Постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо до дати здійснення платежу за Договором Покупець перераховував Постачальнику гроші в оплату Товару, то на дату здійснення платежу за Договором Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику різницю між вже перерахованими сумами і проіндексованою сумою платежу.
Відповідно до п. 5.11. Договору при зверненні Постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з Покупця заборгованості за цим Договором, суми прострочених і несплачених Покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник А2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви Постачальником про стягнення із Покупця заборгованості за цим Договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених Покупцем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за Договором. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни Товару не проводиться. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то Постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни Товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог.
Згідно пункту 5.12. Договору якщо в Специфікації замість курсу гривні до долару США буде вказаний курс гривні до Євро, то Сторони у всіх умовах Договору для цієї Специфікації замість доларів США застосовують ЄВРО на тих самих умовах, що вказані в Договорі.
Відповідно до п. 7.4. Договору, у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк за кожен день прострочення, а у раз якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості Договору за кожен такий факт порушення терміну платежу.
Згідно п. 7.5. Договору, у разі невиконання чи неналежного виконання Покупцем грошових зобов'язань, щодо оплати вартості отриманого Товару, Покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами, виходячи з 30 % річних, нарахованих на суму заборгованості.
Крім того, у п. 7.9 Договору сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання заданим договором здійснюється без обмеження строку.
Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками Сторін і скріплення їх печатками та діє до 31 грудня 2021. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від обов'язку виконати зобов'язання за ним, які виникли пі, час його дії (п. 9.1. Договору).
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
У Специфікації №1 від 05.07.2021 до Договору поставки №05/07 від 05.07.2021, сторони погодили, зокрема найменування товару, кількість, загальну вартість, терміни поставки, а також визначили порядок та строк оплати товару, а саме: 102 003,00 грн оплачується Покупцем в строк до 05 серпня 2021 року; 63 003,00 грн оплачується Покупцем в строк до 01 листопада 2021 року (а.с. 11).
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму разом з ПДВ 165 006,00 грн, про що свідчить підписана між сторонами та скріплена печатками видаткова накладна №327 від 06.07.2021 (а.с. 13).
Також, позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №349 від 05.07.2021 на загальну суму 165 006,00 грн (а.с 12).
Окрім того, 22.07.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних за №9202219462 зареєстровано податкову накладну №21 від 06.07.2021 на загальну суму 165 006,00 грн, про що свідчить відповідна квитанція (а.с. 14-15).
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений Товар не виконав, грошові кошти за Товар не сплатив взагалі.
На підставі викладеного та у зв'язку з відсутністю повного розрахунку за поставлений Товар, позивач звернувся з позовом у даній справі про стягнення з відповідача вартості поставленого Товару та нарахованих за період прострочення оплати пені, штрафу, річних та інфляційних.
Норми права, застосовані судом.
За правилами ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до частини 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).
В силу приписів ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Покупець, згідно ч. 1 ст. 691, ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України, зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Частина 6 наведеної норми передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Статтею ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За правилами частин 1, 3, 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.
На підставі укладеного Договору поставки № 05/07 від 05.07.2021 між сторонами виникли правовідносини поставки, в силу яких ТОВ "Євровектор Плюс" зобов'язалось поставити, а ФГ "Віра Вікторія" прийняти та оплатити Товар.
Згідно оформленої між сторонами видаткової накладної підтверджено поставку відповідачу за Договором Товару на загальну суму 165 006,00 грн.
За вказаний Товар відповідачем розрахунок не здійснено, отже заборгованість становить 165 006,00 грн.
Відповідач під час розгляду справи не заперечив обставин отримання Товару за Договором поставки.
Отже, на час подання до суду позову в даній справі строк оплати вартості Товару за Договором є таким, що настав.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги щодо стягнення повної вартості поставленого Товару, що становить 165 006,00 грн є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (а.с.16-18), нарахування пені, процентів річних та інфляційних проведено, виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату та за фактичний період заборгованості.
Так, пеня нарахована за період з 06.08.2021 по 01.11.2021 на суму 102 003,00 грн та за період з 02.11.2021 до 09.12.2021 на суму 165 006,00 грн.
Судом береться до уваги п. 7.4 Договору, яким сторони передбачили, що у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк за кожен день прострочення, а у раз якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості Договору за кожен такий факт порушення терміну платежу.
Також у пункті 7.9. Договору сторони договору узгодили, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України стосовно вимог по оплаті вартості Товару, а також вимог, пов'язаних з несвоєчасною оплатою Товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п'ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
Отже, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Із врахуванням викладеного судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено її правильність та правомірність нарахування, а тому остання підлягає стягненню у заявленому розмірі - 7 003,29 грн.
Позивачем також правомірно заявлено до стягнення штраф у розмірі 30% від вартості Договору, що становить 49 501,80 грн, а тому останній підлягає стягненню.
Щодо річних, то вказані в частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу розмір 3% річних застосовуються якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір передбачив інший розміру процентів річних на рівні 30% (пункт 7.8. Договору).
Перевіривши розрахунок 30% річних, який здійснений позивачем за період з 06.08.2021 по 01.11.202 на суму 102 003,00 грн та за період з 02.11.2021 до 09.12.2021 на суму 165 006,00 грн, та згідно з яким розмір 30 % річних становить 12 531,36 грн, господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи, а тому позовні вимоги в цій часині підлягають задоволенню.
Щодо нарахування інфляційних втрат суд зазначає наступне.
За змістом частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Проте оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.
У випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц.
Як встановлено матеріалами справи, згідно умов Договору грошове зобов'язання Покупця хоча і виражене у гривні, проте має прив'язку до еквіваленту в іноземній валюті (долар США). При цьому визначення остаточної ціни договору залежить саме від дати здійснення фактичної оплати товару з відповідним подальшим коригуванням вартості пропорційно курсу відповідної іноземної валюти.
Як встановлено судом, позивач визначив прострочені суми оплат у гривнях без їх індексації на курсову різницю. Курс долара США до гривні на дати звернення до суду з позовом був нижчим до курсу долара США до гривні на дату підписання Договору та поставки Товару.
Таким чином, при перевірці розрахунку заявлених позивачем інфляційних втрат за період серпень - жовтень 2021 судом встановлено, що вони є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у заявленому розмірі 1 944,77 грн.
Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги позивача, докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені судом обставини, вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за Договором поставки № 05/07 від 05.07.2021 в загальній сумі 235 987,22 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Інші судові витрати позивачем не заявлялись.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства "Віра Вікторія" (26213, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Миролюбівка, вул. Набережна, буд. 74, ідентифікаційний код 31753835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" (21010, м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 2, офіс 303, ідентифікаційний код 39286927) 235 987,22 грн заборгованості, з яких: 165 006,00 грн основний борг, 7 003,29 грн пеня, 49 501,80 грн штраф, 12 531,36 грн 30% річних, 1 944,77 грн інфляційне збільшення, а також 3 539,81 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" за адресою: 21010, м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 2, офіс 303; Фермерському господарству "Віра Вікторія" за адресою: 26213, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Миролюбівка, вул. Набережна, буд. 74.
Повне рішення складено 17.02.2022.
Суддя В.В.Тимошевська