вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/3696/21
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Онофрійчук А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», м. Боярка Київської області,
до відповідача Ставищенського житлово-комунального підприємства, смт. Ставище Київської області
про стягнення 201 082,43 грн.
без виклику представників сторін;
Позивач - акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», м. Боярка Київської області (далі за текстом - АТ «Київоблгаз») звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 15.12.2021 №1471 до відповідача - Ставищенського житлово-комунального підприємства, смт. Ставище Київської області (далі за текстом - Ставищенське ЖКП), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природний газ в загальному розмірі 201 082,43 грн., з яких:
196 987,08 грн. основного боргу (за період вересень - листопад 2021),
2 980,89 грн. пені (за період 11.10.2021 по 13.12.2021),
523,50 грн. 3% річних (за період з 11.10.2021 по 13.12.2021),
590,96 грн. інфляційних втрат (за жовтень 2021).
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2016 шляхом підписання заяви-приєднання №0942039MJKHT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) між ПАТ «Київоблгаз» та Ставищенським ЖКП було укладено Типовий договір розподілу природного газу №0942039MJKHT016, відповідно до умов якого позивачем було надано відповідачу за період вересень - листопад 2021 року послуги з розподілу природного газу на загальну суму 196 987,08 грн., що підтверджується Актами наданих послуг від 30.09.2021 №ОГЯ81032603, від 31.10.2021 №ОГЯ81038388, від 30.11.2021 №ОГЯ81040826.
Як твердить позивач, відповідач своїх зобов'язань за вищевказаним договором не виконав, у зв'язку із чим в нього утворилась прострочена заборгованість в сумі 196 987,08 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача у судовому порядку із врахуванням нарахованих за прострочення грошових зобов'язань пені, процентів річних та інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2021 відкрито провадження у справі №911/3696/21, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою зобов'язано подати: позивача - належним чином засвічені копії укладених між сторонами додатків до Заяви-приєднання №0942039MJKHT016 від 13.01.2016; відповідача - документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем заборгованості за спожитий природний газ за період з вересня по листопад 2021 згідно до заяви - приєднання від 01.01.2016 №0942039MJKHT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та Актів наданих послуг від 30.09.2021 №ОГЯ81032603 на суму 65 662,37 грн., від 31.10.2021 №ОГЯ81038388 на суму 65 662,37 грн., від 30.11.2021 №ОГЯ81040826 на суму 65 662,39 грн.
Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дати отримання копії даної ухвали.
13.01.2022 від відповідача - Ставищенського ЖКП до суду надійшов відзив від 10.01.2022 №02-11/11, в якому відповідач вказує, що сплатив суми, вказані в Актах наданих послуг, на підтвердження чого надє платіжні доручення №2833 від 08.12.2021, №3129 від 13.12.2021, №3177 від 24.12.2021, №2949 від 30.12.2021, №3013 від 30.12.2021.
19.01.2022 від позивача - АТ «Київоблгаз» до суду надійшла відповідь на відзив від 17.01.2022 №1254, в якій позивач не заперечує оплату вартості послуг в частині суми основного боргу за спірний період та зазначає про те, що більша частина оплати основного боргу була здійснена відповідачем після відкриття провадження у даній справі.
Від позивача також надійшла заява від 17.01.2021 №1253 про зменшення розміру позовних вимог, у якій, враховуючи оплату відповідачем суми основного боргу, позивач просить суд:
- стягнути з Ставищенського ЖКП на користь АТ «Київоблгаз» 3931,46 грн. пені, 681,93 грн. 3% річних (загалом з 11.10.2021 по 30.12.2021) та 525,30 грн. інфляційних втрат (за вересень 2021);
- стягнути з Ставищенського ЖКП на користь АТ «Київоблгаз» витрати по оплаті судового збору у сумі 2270,00 грн.;
- повернути АТ «Київоблгаз» з державного бюджету надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 746,30 грн.
Розглянувши заяву представника позивача про зменшення позовних вимог від 17.01.2022 №1253, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Вказана заява представника позивача за своєю правовою природою є заявою про зміну предмету позову. Виходячи із змісту первісно поданої позовної заяви, суд встановив, що позивач зменшує свої вимоги на суму сплаченого основного боргу, та, врахувавши строки часткових оплат, нарахував та заявляє до стягнення пеню, проценти річних та інфляційні втрати за інші періоди, ніж були визначені у первісному позові, . З огляду на викладене, суд встановив, що позивач, не змінюючи підстави позову, відповідно до свого права, передбаченого ст. 46 ГПК України, змінює предмет позову, шляхом подання письмової заяви. Заява належним чином направлена відповідачу, подана в межах строку, встановленого ст. 46 ГПК України, відповідно суд в порядку ст. 46 ГПК України приймає зазначену заяву до розгляду.
Справа розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви позивача про зменшення позовних вимог №1253 від 17.01.2022 (яка за правовим змістом є заявою про зміну предмету позову), а саме про:
- стягнення з Ставищенського ЖКП на користь АТ «Київоблгаз» заборгованості в загальному розмірі 5138,69 грн., з яких: 3931,46 грн. пені, 681,93 грн. 3% річних, 525,30 грн. інфляційних втрат;
- стягнення з Ставищенського ЖКП на користь АТ «Київоблгаз» витрат на сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.
27.01.2022 від позивача - АТ «Київоблгаз», на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 17.12.2021, надійшла заява від 25.01.2022 №1102 про приєднання до матеріалів справи наступних доказів:
- копії Інформаційного листа споживача Ставищенського ЖКП;
- копії Акту №1 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ, власником (користувачем) відомчої мережі та споживачем від 03.01.20217;
- копії Акту №2 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ, власником (користувачем) відомчої мережі та споживачем.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
У ч. 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши позов АТ «Київоблгаз» до Ставищенського ЖКП, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд
відповідно до частини першої ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
13.01.2016 шляхом підписання заяви-приєднання №0942039MJKHT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) між ПАТ «Київоблгаз», яке в подальшому змінило найменування на акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (оператор ГРМ) та Ставищенським ЖКП (споживач) було укладено Типовий договір розподілу природного газу №0942039MJKHT016.
Згідно до частини 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Так, відповідно до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» (далі - договір):
- цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1 Договору);
- цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору);
- за цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1 договору);
- для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператораГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача (п. 5.3 Договору);
- порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору (п. 5.4 Договору);
- оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1 Договору);
- тариф, встановлений згідно з п. 6.1. цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення (п. 6.2 Договору);
- розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4 Договору);
- оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ (п. 6.6 Договору);
- надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.6 Договору);
- у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором (п. 8.2 Договору);
- цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 договору).
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до умов Договору, позивач надав відповідачу в вересні-листопаді 2021 року послуги з розподілу природного газу на суму 196 987,13 грн., що підтверджується доданими до позову копіями підписаних обома сторонами актів наданих послуг з розподілу природного газу, а саме:
- №ОГЯ81032603 від 30.09.2021 на суму 65 662,37 грн.;
- №ОГЯ81038388 від 31.10.2021 на суму 65 662,37 грн.;
- №ОГЯ81040826 від 30.11.2021 на суму 65 662,39 грн.
З доданих відповідачем платіжних доручень вбачається, що сума основного боргу за спірний період вересень-листопад 2021 в сумі 196 987,13 грн. відповідачем погашена повністю, а саме сплачено платіжними дорученнями №2833 від 08.12.2021 на суму 35 662,37 грн., №3129 від 13.12.2021 на суму 30 000,00 грн., №3177 від 24.12.2021 на суму 33 000,00 грн., №2949 від 30.12.2021 на суму 32666,37 грн., №3013 від 30.12.2021 на суму 65662,39 грн.
Разом із тим, пунктом 6.6 Договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги передбачений до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній робочий день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день:
за зобов'язаннями вересня 2021 року відповідач мав розрахуватися до 11.10.2021 включно, а з 12.10.2021 настало прострочення;
за зобов'язаннями жовтня 2021 року відповідач мав розрахуватися до 10.11.2021 включно, а з 11.11.2021 настало прострочення;
за зобов'язаннями листопада 2021 року відповідач мав розрахуватися до 10.12.2021 включно, а з 11.12.2021 настало прострочення.
Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Тобто, оплата суми основного боргу була здійснена відповідачем з простроченням строку остаточного розрахунку, що визначений п. 6.6 Договору, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3931,46 грн. пені, 681,93 грн. 3% річних та 525,30 грн. інфляційних втрат.
Щодо вказаних вимог суд встановив таке.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.2 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Інше договором між сторонами не встановлено. Згідно з частиною 3 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, отже нарахування пені має здійснюватись з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати та припинитися або в переддень виконання грошового зобов'язання (оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені або у відповідне число через шість місяців після дати початку нарахування пені.
З огляду на викладене, враховуючи, що 10 жовтня, 11 та 12 грудня 2021 року є неробочими днями, пеня мала розраховуватися:
за зобов'язаннями вересня 2021 року: на суму основного боргу 65662,37 грн. - з 12.10.21 по 07.12.2021; на залишок основного боргу 30 000,00 грн. - з 08.12.2021 по 12.12.2021;
за зобов'язаннями жовтня 2021 року: на суму основного боргу 65 662,37 грн. - з 11.11.2021 по 23.12.2021; на залишок основного боргу 32662,37 грн. - з 24.12.2021 по 29.12.2021;
за зобов'язаннями листопада 2021 року: на суму основного боргу 65662,39 грн. з 13.12.2021 по 29.12.2021.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
За таких обставин, вірно визначивши строк оплати та дату прострочення, здійснивши власний розрахунок пені та процентів річних, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 3803,18 грн., вірно розрахований розмір процентів річних становить 659,88 грн., у зв'язку з чим вказані вимоги слід задовольнити частково.
Здійснивши власний розрахунок належних до сплати інфляційних втрат, суд встановив, що вірно розрахований розмір інфляційних втрат за Договором за заявлений період вересень 2021 року становить 787,95 грн. Суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за вересень 2021 року у сумі 525,30 грн. належить задовольнити повністю у заявленому розмірі.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов АТ «Київоблгаз» частково, ухвалює рішення про стягнення з Ставищенського ЖКП 3803,18 грн. пені, 659,88 грн. процентів річних та 525,30 грн. інфляційних втрат.
Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, який прострочив оплату за Договором розподілу природного газу, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі 2270,00 грн. повністю.
Виходячи із розміру первісних позовних вимог (201 082,43 грн.) позивач сплатив судовий збір в сумі 3046,30 грн., на підтвердження чого подав квитанцію від 12.11.2021 №29 на суму 2270,00 грн. та квитанцію від 14.12.2021 №58 на суму 776,30 грн. Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено відповідною випискою про зарахування коштів.
Виходячи із розміру зменшених позовних вимог (5138,69 грн.) позовна заява мала бути оплачена судовим збором у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Позивач заявив клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору безпосередньо у заяві від 17.01.2022 №1253 про зменшення розміру позовних вимог.
Відтак, зайво сплачений судовий збір у розмірі 776,30 грн. (3046,30 грн. - 2270,00 грн.) належить повернути позивачу з державного бюджету шляхом постановлення господарським судом Київської області відповідної ухвали на підставі частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» задовольнити частково.
2. Стягнути з Ставищенського житлово-комунального підприємства (09401, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Ставище, вул. Цимбала Сергія, буд. 48а, ідентифікаційний код 03346704)
на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, ідентифікаційний код 20578072)
3803,18 грн. (три тисячі вісімсот три гривні вісімнадцять копійок) пені,
659,88 грн. (шістсот п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят вісім копійок) процентів річних,
525,30 грн. (п'ятсот двадцять п'ять гривень тридцять копійок) інфляційних втрат,
2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх