ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.02.2022Справа № 910/1811/21
Суддя Капцова Т.П., за участю секретаря судового засідання Абрамової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена-Плюс» (вул.Червоноткацька, буд.78, м.Київ, 02094; ідентифікаційний код 32736402; далі - ТОВ «Селена-Плюс»)
про розстрочення виконання судового рішення
у справі №910/1811/21
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул.Хрещатик, 36, м.Київ, 01044; ідентифікаційний код 04633423; далі - ДЕІ ВО КМР (КМДА))
до ТОВ «Селена-Плюс»
про стягнення 4 864 888,07 грн
Представники учасників справи:
від ТОВ «Селена-Плюс» - не з'явився
від ДЕІ ВО КМР (КМДА) - не з'явився
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 у справі №910/1811/21 (суддя Ярмак О.М.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Селена-Плюс» на користь ДЕІ ВО КМР (КМДА) 4 295 442,60 грн основного боргу, 352 226,29 грн пені, 137 956,73 грн інфляційних втрат та 71 784,38 грн витрат по сплаті судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі №910/1811/21 апеляційну скаргу ТОВ «Селена-Плюс» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 змінено, стягнуто з ТОВ «Селена-Плюс» на користь ДЕІ ВО КМР (КМДА) 4 295 442,60 грн основного боргу, 352 226,29 грн пені, 81613,41 грн інфляційних втрат, 70 939,23 грн витрат по сплаті судового збору.
04.01.2022 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 видано наказ про примусове виконання рішення.
10.01.2022 ТОВ «Селена-Плюс» (далі - заявник) подало суду заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 №910/1811/21, зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі №910/1811/21, та просило розстрочити на 24 платежі рівними частинами по 200 009,23 грн щомісячно суму 4 800 221,53 грн.
Вказана заява мотивована тим, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем заявника виконання рішення суду одним платежем призведе до заборгованості із заробітної плати, збільшення заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету, і, як наслідок, до припинення господарської діяльності ТОВ «Селена-Плюс». Крім того, в обґрунтування своєї заяви ТОВ «Селена-Плюс» посилається на те, що: внаслідок поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, стало неможливим повноцінне здійснення підприємницької діяльності та отримання доходів від її здійснення; процеси, які відбуваються в державі, негативно вплинули на економічну стабільність ТОВ «Селена-Плюс»; враховуючи карантинні обмеження, заявник не може здійснювати свою господарську діяльність в повній мірі, у тому числі через перебування на лікарняному багатьох його працівників, що негативно впливає на фінансовий стан ТОВ «Селена-Плюс».
Розпорядженням керівника апарату суду від 10.01.2022 №05-23/54/22 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи у зв'язку відпусткою судді Ярмак О.М., за результатами якого заяву ТОВ «Селена-Плюс» передано для розгляду судді Капцовій Т.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 призначено розгляд заяви на 20.01.2022.
Судове засідання, призначене на 20.01.2022, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Капцової Т.П. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 судове засідання призначено на 17.02.2022.
В судове засідання 17.02.2022 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду від 07.02.2022 на адреси місцезнаходження заявника і стягувача, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
В той же час, 16.02.2022 до суду надійшло клопотання ТОВ «Селена-Плюс» від 15.02.2022 вих.№5 про залишення без розгляду заяви ТОВ «Селена-Плюс» про розстрочення виконання судового рішення, у зв'язку з повним виконанням рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 №910/1811/21, зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі №910/1811/21.
Розглянувши наведене вище клопотання ТОВ «Селена-Плюс» про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/1811/21 суд виходить з наступного.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.ч. 1,2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
За приписами ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Порядок розгляду заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду регламентовано у Розділі V ГПК України.
Однак зазначений розділ ГПК України не містить положень про право заявника клопотати перед судом залишити подану заяву про розстрочення виконання судового рішення без розгляду або відмовитися від неї.
Водночас, одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст.14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Однією із складових принципу диспозитивності є те, що суб'єкт має можливість відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду, зокрема із заявою про розстрочення виконання судового рішення, рівною мірою стосується й права такої особи на відкликання цієї заяви (відмову від неї) або залишення без розгляду. ГПК України не містить положень, які б забороняли особі це зробити.
Право на подання заяви про розстрочення виконання судового рішення та право на подання заяви про залишення без розгляду такої заяви є безумовним правом заявника, що не суперечить вимогам закону та не порушує прав чи інтересів жодних інших осіб, а суд у такому випадку повинен виходити саме з пріоритетності права заявника розпоряджатися заявленими вимогами на власний розсуд. Суд не може розглядати відповідну заяву по суті, зважаючи на те, що особа, яка її подала, цього не бажає.
У зазначеному аспекті необхідно вказати, що правове регулювання процесуальних відносин, як і будь-яких інших суспільних відносин, не позбавлене певних недоліків, одним із яких є повна або часткова відсутність норм, які регулюють відносини, що потребують правового регулювання (прогалини у праві).
Прогалини у процесуальному праві, за загальним правилом, повинні усуватися шляхом правотворчості. Водночас, у конкретній ситуації задля досягнення завдання судочинства, зокрема господарського, такі прогалини можуть бути подолані безпосередньо у процесі правозастосування. Йдеться про можливість застосування судами процесуальної аналогії. Так, наприклад, забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (ч.11 ст.11 ГПК України). У такому випадку, суд зіштовхується з проблемою розгляду й вирішення справи за відсутності відповідних норм права та повинен ухвалювати рішення на підставі аналогії права чи аналогії закону. Аналогічно і в ситуації відсутності норм процесуального права. Відмова у судовому захисті з мотивів неврегульованості процедури суперечить сенсу та призначенню регулятивного права в цілому і процесуального права зокрема.
Водночас, застосовуючи процесуальну аналогію, слід підходити до цього лише у виняткових випадках.
ГПК України повною мірою не задовольняє потребу у правовому регулюванні спірної ситуації. Проте, виходячи зі змісту її обставин, керуючись завданням господарського судочинства, принципом диспозитивності господарського судочинства та верховенства права, суд вважає за можливе задовольнити клопотання ТОВ «Селена-Плюс» про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/1811/21 за аналогією на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України. Інший правовий механізм вирішення ситуації, яка склалася у цій справі, відсутній, у зв'язку з чим, застосування у цій справі за аналогією п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України є цілком виправданим, справедливим та спрямованим на реалізацію завдання та принципів господарського судочинства.
Керуючись ст.ст. 226, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена-Плюс» про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена-Плюс» про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/1811/21 задовольнити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена-Плюс» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 №910/1811/21, зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 17.02.2022 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Тетяна КАПЦОВА