ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.01.2022Справа № 910/9302/19
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця
до Міністерства оборони України
про стягнення 178 917 845,73 грн.
При секретарі судового засідання: Новицький Б.Б.
Представники сторін:
від позивача: Василик С.М.;
Березінський О.С.;
від відповідача: Яручевич Д.Ю.,
Глазунов М.Ю.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства "Українська залізниця" до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в розмірі 178 917 845,73 грн.
18.07.2019 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання з доданими доказами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договори:
- про надання послуг з організації перевезень військових вантажів і проведення розрахунків за них №58/ЦЮ-2018 (реєстраційний №341/10/2/18 від 07.05.2018 у МОУ),
- про надання послуг з організації перевезень військових вантажів і проведення розрахунків №341/10/18/10/126,2018 від 26.12.2018.
На виконання умов договорів позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 761 090 254,53 грн.
У свою чергу Міністерство оборони України оплачено вартість наданих послуг частково в розмірі 582 171 200,00 грн.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості на суму 178 917 845,73 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2019 року у справі №910/9302/19, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року, повернуто без розгляду позовну заяву акціонерного товариства "Українська залізниця" до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в розмірі 178 917 845,73 грн. разом з доданими до неї документами.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 року касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 22.07.2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року у справі №910/9302/19 скасовано, справу №910/9302/19 направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в розмірі 178 917 845,73 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14.01.2020.
23.12.2019 відповідач подав клопотання про призначення судово - економічної експертизи та клопотання про продовження строку для подання відзиву.
28.12.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив.
14.01.2020 через канцелярію суду позивач подав документи на виконання ухвали від 03.12.2019 та відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 03.02.2020.
31.01.2020 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про доповнення питань, які підлягають з'ясуванню при розгляді судово - економічної експертизи.
03.02.2020 через канцелярію суду відповідач подав заперечення.
В судовому засіданні 03.02.2020 відповідач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 03.02.2020 відкладено підготовче засідання на 24.02.2020 та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.02.2020 клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи задоволено частково. Призначено по справі № 910/9302/19 судову економічну експертизу. Проведення судової економічної експертизи доручено атестованому судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6). Провадження по справі № 910/9302/19 зупинено до одержання результатів експертизи.
12.08.2021 до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/9302/19 з супровідним листом №7674/20-72 від 30.07.2021 в якому КНІСЕ повідомлено, що судово-економічна експертиза №7674/20-72 від 30.07.2021, призначена ухвалою судді Господарського суду м. Києва Мудрого С.М. від 24.02.2020 у справі №910/9302/19 виконана. На адресу Міністерства оборони України (платника, визначеного ухвалою суду) 10.04.2020 був направлений договір та рахунок на оплату вартості експертизи. 22.05.2020 до КНІСЕ надійшов гарантійний лист Міністерства оборони України від 13.05.2020 №370/3885, згідно якого Міністерство оборони України гарантує здійснити оплату судово-економічної експертизи по рахунку №5223 від 13.04.2020 протягом 45 днів після проведення судово-економічної експертизи та надання акту виконаних робіт. Висновок експерта за результатами проведення експертизи №7674/20-72 від 30.07.2021 буде надісланий до суду після здійснення повної оплати вартості експертизи, у зв'язку з чим на адресу Міністерства оборони України направляється акт здачі-приймання висновку експерта у двох примірниках.
04.10.2021 на електронну пошту суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця надійшов лист в якому позивач просить суд поновити провадження у справі №9109302/19, зобов'язати судового експерта виконати пункт 9 ухвали господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/9302/19. Витрати КНДІСЕ віднести до складу судових витрат та здійснити їх розподіл у відповідності до розділу VIII ГПК України.
23.10.2021 на електронну пошту суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця надійшла заява про поновлення провадження у справі (повторно), в якому просить суд: постановили окрему ухвалу, про накладення штрафу на посадових осіб Міністерства оборони України та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у зв'язку з наведеними вище порушеннями, порушеннями процесуальних строків встановлених ухвалою Господарського суду Києва від 24.02.2020 у справі № 910/9302/19, що призводить до затягування цієї справи; поновити провадження у справі №910/9302/19, звернутись до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з листом щодо надання інформації про стан виготовлення експертизи у господарській справ №910/9302/19 та проведення розрахунків між Міністерством оборони України та експертною установою у відповідності до ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020; зобов'язати судового експерта виконати пункт 9 ухвали господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/9302/19; зобов'язати Міністерство обороню України виконати пункт 7 ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/9302/19. В разі не виконання Міністерством оборони України та судовим експертом КНДСІ покладених на них обов'язків ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 протягом 10 днів подальший розгляд справи проводити без цього висновку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 поновлено провадження у справі №910/9302/19. Підготовче засідання призначено на 30.11.2021. Зобов'язано Міністерство оборони України до 29.11.2021 виконати вимоги п.7 ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 року у справі № 910/9302/19 (щодо здійснення оплати експертизи), докази чого надати суду. Зобов'язано Київський науково-дослідний інститут судових експертиз до 29.11.2021: направити на адресу суду висновок судово-економічної експертизи №7674/20-72 від 30.07.2021, надати суду інформацію щодо проведення Міністерством оборони України оплати вартості судово-економічна експертиза №7674/20-72 від 30.07.2021, зобов'язати виконати вимоги п.9 ухвали господарського суду міста Києва від 24.02.2020 року у справі № 910/9302/19 (щодо направленням сторонам копії висновку судового експерта), докази чого надати суду. Попереджено Міністерство оборони України, що при ухиленні від виконання вимог суду до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
23.11.2021 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про перепрацювання акту здачі - приймання висновку експерта №7674/20-72.
29.11.2021 через канцелярію суду позивач подав клопотання про долучення доказів, в якому просив суд поновити строк для подачі даних доказів.
В судовому засіданні 30.11.2021 суд повідомив, що відповідач вимоги ухвал суду від 24.02.2020 та від 26.10.2021 щодо оплати судової економічної експертизи не виконав.
Відповідач надав усні пояснення щодо невиконання вимог ухвал суду від 24.02.2020 та від 26.10.2021 та заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Позивач підтримав клопотання про долучення доказів, просив суд поновити строк та долучити дані докази до матеріалів справи, а також просив залишити клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 поновлено позивачеві пропущений процесуальний строк для подачі доказів та долучено докази, подані 29.11.201 до матеріалів справи. Відкладено підготовче засідання на 14.12.2021.
02.12.2012 та 14.12.2021 на адресу суду від КНДІСЕ надійшли листи, в яких повідомляється, що судова економічна експертиза у справі виконана, але відповідачем не оплачена, висновок експерта буде поданий після повної її оплати.
14.12.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
В судовому засіданні 14.12.2021 судом відмовлено у прийнятті заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог та постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.01.22.
20.12.2021 до канцелярії суду від КНДІСЕ надійшов лист про надання інформації.
21.12.2021 до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта від 30.07.2021 №7674/20-72 за результатами проведення судової економічної експертизи у справі №910/9302/19.
17.01.2022 до канцелярії суду відповідачем подано клопотання про виклик експерта.
В судовому засіданні 17.01.2022 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання відповідача про виклик експерта.
Судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 31.01.2022.
26.01.2022 до канцелярії суду відповідачем подано вступне слово.
В судовому засіданні 31.01.2022 представник позивача просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
04.05.2018 між Міністерством оборони України (замовник) та акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець/перевізник) укладено договір про надання послуг з організації перевезень військових вантажів і проведення розрахунків за них №58/ЦЮ-2018 (реєстраційний №341/10/2/18 від 07.05.2018 у МОУ).
Відповідно до п.1.1 договору предметом цього договору є надання послуг з перевезень громадським залізничним транспортом (60210000-3 на основі національного класифікатора України ДК 021-2015 «Єдиний закупівельний словник») (послуги з організації перевезень військових вантажів) (надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у вагонах перевізника) і проведення розрахунків за них.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору визначається в межах сум, передбачених відповідними бюджетними асигнуваннями на 2018 рік та становить 471 053 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 78 508 833,33 грн., із них:.
за бюджетною підпрограмою 2101020/9 - 401 653 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 66 942 166,66 грн.,
за бюджетною підпрограмою 2101020/6 - 59 200 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 9 866 666,67 грн.,
за бюджетною підпрограмою 2101020/8 - 10 200 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 1 700 000,00 грн.
Згідно з п.5.1 договору строк надання послуг встановлюється до 31 грудня 2018 року.
Пунктами 6.3.4, 6.3.5 договору передбачено, що перевізник зобов'язаний здійснювати розрахунки із замовником військових вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати замовнику відповідні розрахункові документи; відкрити замовнику для проведення розрахунків та обліку сплачених сум особові рахунки, з наданням кодів платника окремо за кожною бюджетною підпрограмою, а саме:
за бюджетною підпрограмою 2101020/9 - 8128530,
за бюджетною підпрограмою 2101020/8 - 8128168,
за бюджетною підпрограмою 2101020/6 - 8128156.
Згідно з п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
Сторони беруть до уваги, що враховуючи вимоги частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме - з 31 січня 2018 року відповідно до діючих тарифів.
Додатком 2 до договору сторонами визначено перелік військових частин, які виконують військові перевезення.
Крім того, між сторонами 26.12.2018 року укладено аналогічний договір про надання послуг з організації перевезень військових вантажів і проведення розрахунків за них №341/10/18/10/126,2018.
Відповідно до п.1.1 договору предметом цього договору є надання послуг з перевезень громадським залізничним транспортом (60210000-3 на основі національного класифікатора України ДК 021-2015 «Єдиний закупівельний словник») (послуги з організації перевезень військових вантажів) (надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у вагонах перевізника) і проведення розрахунків за них.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору визначається в межах сум, передбачених відповідними бюджетними асигнуваннями на 2019 рік та становить 283 625 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 47 270 833,33 грн., із них:.
за бюджетною підпрограмою 2101020/9 - 181 425 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 30 237 600,00 грн.,
за бюджетною підпрограмою 2101020/6 - 102 200 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 17 033 333,33 грн.
Згідно з п.5.1 договору строк надання послуг встановлюється до 31 грудня 2018 року.
Пунктами 6.3.4, 6.3.5 договору передбачено, що перевізник зобов'язаний здійснювати розрахунки із замовником військових вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати замовнику відповідні розрахункові документи; відкрити замовнику для проведення розрахунків та обліку сплачених сум особові рахунки, з наданням кодів платника окремо за кожною бюджетною підпрограмою, а саме:
за бюджетною підпрограмою 2101020/9 - 8128530,
за бюджетною підпрограмою 2101020/6 - 8128156.
Згідно з п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
Сторони беруть до уваги, що враховуючи вимоги частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме - з 31 січня 2018 року відповідно до діючих тарифів.
Пунктом 4.1 договорів передбачено, що розрахунки за цим договором, здійснюються філією «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (далі філія «ЄРЦ») (п.4.1 договору).
Відповідно до п.4.11 договорів замовник на підставі акту наданих послуг та рахунку на узгоджену суму здійснює оплату за фактично надані за договором послуги до останнього числа місяця, наступного за звітним. Датою надходження платежів вважається дата зарахування сум обслуговуючим банком на поточний рахунок із спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ». Одержані кошти філія «ЄРЦ» відображає на особових рахунках замовника.
Надання послуг за цим договором підтверджується одним або кількома документами: залізничною накладною, відомістю плати за користування вагонами (контейнерами), відомістю плати за подання, забирання вагонів та маневрову роботу, накопичувальною карткою та іншими документами (п.5.2 договорів).
Додатком 2 до договорів сторонами визначено перелік військових частин, які виконують військові перевезення.
Позивачем зазначено, що в умовах проведення ООС та розуміючи важливе значення залізничного транспорту для обороноздатності країни, АТ «Укрзалізниця» добросовісно виконала договірні зобов'язання протягом 2018 року, та надала МОУ послуги на загальну суму 761 090 254,53 грн.
В свою чергу Міністерством оборони України було оплачено вартість наданих позивачем послуг лише в розмірі 582 171 200,00 грн.
Тобто, в порушення умов договірних зобов'язань, відповідач частково сплатив вартість наданих послуг та на момент звернення до суду загальна сума заборгованості складає 178 917 845,73 грн.
У зв'язку з вищезазначеним позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 178 917 845,73 грн.
Відповідач проти позову заперечував, оскільки позивачем не подано до суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження виконання відповідних операцій, у зв'язку з чим, відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказував, що відповідачем повністю оплачено надані послуги за укладеними договорами, а інших договорів, на підставі яких здійснювались спірні перевезення, сторони не підписували. Надані позивачем документи, якими підтверджується надання послуг оформлені з порушенням вимог норм чинного законодавства. Крім того, оскільки послуги за спірними перевезеннями надавалися безпосередньо військовим частинам, вказані військові частини і мають оплачувати надані послуги і є належними відповідачами у вказаній справі.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Частиною 1 ст. 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
На підтвердження надання позивачем відповідачу послуг за період з 04.05.2018 по 31.12.2018 в матеріалах справи наявні первинні документами, а саме, відомості плати за користування вагонами, накладні, накопичувальні картки та корінці дорожніх відомостей.
Вказані документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими особами. Відповідачем не заперечується факту надання послуг перевезення вантажів, зокрема факту доставки та отримання вантажів. При цьому, Відомості плати за користування вагонами підписані представниками вантажовласника без будь-яких зауважень, що спростовує доводи відповідача щодо відсутності належних доказів на підтвердження виконаних операцій, зокрема пам'яток про подавання вагонів.
У вищезазначених документах у графі "код і найменування платника" зазначено - 8128530, 8128156, 8128168, які було присвоєно Міністерству оборони України, як замовнику, відповідно до укладених договорів із позивачем. Вказаний код є конфіденційною інформацією і саме відповідач несе відповідальність з використання зазначеного коду. Крім того, як вбачається з пояснень представників сторін та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не заперечується присвоєння йому відповідного коду.
Також, в матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків між АТ «Укрзалізниця» та Міністерством оборони України за послуги перевезення військових вантажів наданих у 2018 році понад обсяги асигнувань передбачених державним бюджетом (період надання послуг з 01.01.2018 по 31.12.2018) в якому зазначено, що станом на 31.12.2018 заборгованість на користь АТ «Укрзалізниця» (філія ЄРЦ) складає: 178 917 845,73 грн., а саме: надано послуги за документами оформленими по коду 8128530 - 80 617 258,06 грн., надано послуги за документами оформленими по коду 8128156 - 95 030 516,67 грн., надано послуги за документами оформленими по коду 8128168 - 3 270 071,00 грн.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.08.2020 у справі №902/959/19, акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Відповідно до висновку експерта від 30.07.2021 №7674/20-72 за результатами проведення судової економічної експертизи у справі №910/9302/19, згідно наданих на дослідження документів, загальна вартість наданих послуг з урахуванням договору про надання послуг з організації перевезень військових вантажів і проведення розрахунків за них №58/ЦЮ-2018/341/10/2/1 (реєстраційний №341/10/2/18 від 07.05.2018 у МОУ) та договору про надання послу з з організації перевезень військових вантажів і проведення розрахунків за них №341/10/18/10 від 26.12.2018 становить 179 417 986,05 грн.
У вищезазначеному висновку зазначено, що проведеним дослідженням наданих на дослідження первинних документів встановлено, що АТ «Укрзалізниця» надано послуг Міністерству оборони України за період з 04.05.2018 по 31.12.2018 на загальну суму 179 417 986,05 грн. в тому числі:
по бюджетною програмі 2101020/6 (код платника 8128156) на загальну суму 93 133 708,20 грн.
по бюджетною програмі 2101020/8 (код платника 8128168) на загальну суму 2 819 874,46 грн.
по бюджетною програмі 2101020/9 (код платника 8128530) на загальну суму 83 464 403,39 грн.
Частиною 1 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Заперечення відповідача щодо відсутності договірних відносин між позивачем та відповідачем на надання послуг з перевезення судом відхиляються, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, у зв'язку з чим, наявні підстави для висновку, що надання позивачем послуг за період з 04.05.2018 по 31.12.2018 року відбулось саме в межах укладених договорів від 04.05.2018 та 26.12.2018.
Окрім того, відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції з планування військових залізничних перевезень затвердженої спільним наказом Міністерства оборони України та Міністерством інфраструктури України №666/503 від 01.12.2015 планування військових залізничних перевезень здійснюється Центральним управлінням військових сполучень зі складанням місячних планів військових перевезень (далі - план перевезень) згідно із заявками на планування військових залізничних перевезень (додаток 1) штабів видів Збройних Сил України, оперативних командувань, структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та підпорядкованих їм органів військового управління на підставі відповідних директив, наказів, розпоряджень Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України.
Враховуючи, що Центральне управління військових сполучень здійснює представництво Міністерства оборони України та Збройних Сил на транспорті загального користування, яке здійснювало планування перевезень, суд дійшов висновку, що саме відповідач є замовником відповідних послуг, а відтак і на нього покладається обов'язок щодо оплати за отримані послуги.
Отже, послуги з перевезень військових вантажів у період з 04.05.2018 по 31.12.2018 було надано позивачем відповідачу, а відповідачем було отримані обумовлені договором послуги без будь-яких зауважень.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 178 917 845,73 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 79, ст.ст. 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд:
1. В позові задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) на користь Акціонерного Товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код 40075815) заборгованість на суму 178 917 845, 73 грн (сто сімдесят вісім мільйонів дев'ятсот сімнадцять тисяч вісімсот сорок п'ять гривень, сімдесят три копійки) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 672 350, 00 грн (шістсот сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят гривень, нуль копійок).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. М. Мудрий