ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
16.02.2022Справа №910/2132/22
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191000)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" (50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Поля Олександра (Центрально-Міський р-н), буд. 44/7; ідентифікаційний код 39725947)
2. Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код 43005393)
про солідарне стягнення збитків у розмірі 66 000,00 грн.,
У лютому 2022 року Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" та Державної податкової служби України про солідарне стягнення збитків у розмірі 66 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" в межах Договору поставки №2018/п/ОО/1764 від 24.10.2018 було поставлено Акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" товар згідно видаткової накладної №РН-0000005 від 22.02.2019 на суму 264 000,00 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 44 000,00 грн.) та видаткової накладної №РН-0000006 від 26.02.2019 на суму 132 000,00 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 22 000,00 грн.), за який позивач розрахувався в повному обсязі.
Однак Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві неправомірно відмовлено в реєстрації податкових накладних №36 від 22.02.2019 та №38 від 26.02.2019 (складених за фактом постачання товару за видатковими накладними №РН-0000005 від 22.02.2019 та №РН-0000006 від 26.02.2019) в Єдиному реєстрі податкових накладних, що було встановлено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 у справі №640/1285/20.
Незважаючи на зобов'язання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 у справі №640/1285/20 Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" податкові накладні №36 від 22.02.2019 та №38 від 26.02.2019 датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, станом на дату звернення позивача із даним позовом дані податкові накладні не зареєстровані, а Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не має права віднести суми податку на додану вартість у загальному розмірі 66 000,00 грн. до податкового кредиту, що, на думку позивача, є збитками Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Відтак, оскільки Державна податкова служба України всупереч рішенню Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 у справі №640/1285/20 протиправно не зареєструвала податкові накладні, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" згідно підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Договору поставки №2018/п/ОО/1764 від 24.10.2018 зобов'язалось відшкодувати збитки в частині невизнаного ПДВ у зв'язку з порушенням порядку виписки (реєстрації) податкової накладної, у разі якщо це призвело до позбавлення покупця на податковий кредит, Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" стверджує про наявність правових підстав для солідарного відшкодування відповідачами збитків у розмірі 66 000,00 грн.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що позов Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" та Державної податкової служби України про солідарне стягнення збитків у розмірі 66 000,00 грн. підлягає поверненню позивачу, зважаючи на наступне.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовані Податковим кодексом України, відповідно до пункту 7.3 статті 7 якого будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Згідно з визначеннями, наведеними у пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України:
- єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпунктом 14.1.60);
- податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181).
У даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення шкоди (збитків), до складу яких віднесено суми податку на додану вартість згідно податкових накладних №36 від 22.02.2019 та №38 від 26.02.2019.
Тобто фактично спір за вимогою до Державної податкової служби України про стягнення збитків є спором з органом державної влади, пов'язаним з його діяльністю з реалізації державної податкової політики та адміністрування податків і зборів щодо відшкодування сум податку на додану вартість.
Згідно зі статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положеннями статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
З встановлених судом обставин слідує, що суть спірних правовідносин між Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та Державною податковою службою України полягає у захисті позивачем його права на зменшення суми своїх податкових зобов'язань, тобто відносини між сторонами є такими, що виникли із податкового законодавства та фактично стосуються повноважень відповідача-2 щодо здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Заявлена у справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір щодо зобов'язання відповідача-2 вчинити дії з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і відповідно, зафіксувати у загальній системі адміністрування загальнообов'язкових податків обсяг податкових зобов'язань відповідача з податку на додану вартість.
Відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відтак за характером, змістом та підставами виникнення суми, яка визначена позивачем як збитки, виникає з грошових зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а не з цивільно-правових зобов'язань.
Оскільки відносини між Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та Державною податковою службою України є такими, що виникли з податкового законодавства та фактично стосуються повноважень відповідача-2 щодо обліку обов'язкових платежів, повернення або зарахування податку на додану вартість, тобто заявлена у справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір, це унеможливлює розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства, якими регулюється відшкодування шкоди, не змінює суті та змісту спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.09.2020 у справі №916/978/19 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос УА", Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України збитків, заданих у зв'язку із не реєстрацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігос УА" податкової накладної в Єдиному реєстрі як постачальника товарів та послуг, а також у зв'язку з протиправними діями Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Державної фіскальної служби України щодо відмови в реєстрації податкових накладних. У вказаній справі позивач також посилався на позбавлення його можливості внести заявлену в позові суму ПДВ до складу податкового кредиту і зменшити свої податкові зобов'язання на цю суму.
Крім того, тотожна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №922/506/19 та від 02.02.2021 у справі №908/3512/19, а також у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №910/16215/19.
Таким чином, вимоги Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної податкової служби України про стягнення збитків з наведених у позовній заяві підстав, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Натомість вимоги Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" про стягнення збитків пов'язані з господарською діяльністю відповідача-1 з позивачем, як контрагентом, у правовідносинах, які виникли на підставі умов Договору поставки №2018/п/ОО/1764 від 24.10.2018, а відтак є приватно-правовими та підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
Варто відзначити, що вимога Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної податкової служби України про стягнення збитків не є похідною вимогою від вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп", а також такі вимоги до відповідачів не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки фактично вимоги до відповідача-1 обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки та визначенням в умовах останнього обов'язку відповідача-1 відшкодувати збитки, в той час як вимога до відповідача-2 обґрунтована неправомірністю його дій, встановленою рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 у справі №640/1285/20, та протиправною бездіяльністю в частині виконання такого рішення. Тобто, вказані вимоги можуть бути розглянуті окремо та їх вирішення не залежить одне від одного.
Частиною 4 статті 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Таким чином, оскільки позивачем об'єднано у своїй позовній заяві вимоги до різних відповідачів, які належить розглядати в порядку різного судочинства - адміністративного та господарського, в той час як підстави для їх об'єднання відсутні, то позовна заява Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" та Державної податкової служби України про солідарне стягнення збитків у розмірі 66 000,00 грн. і додані до неї документи підлягає поверненню позивачу на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 75, 173, 174, 233 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Повернути Акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" позовну заяву (вих. №52-16/70 від 28.01.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" та Державної податкової служби України про солідарне стягнення збитків у розмірі 66 000,00 грн. та додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (16.02.2022) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Р.В. Бойко