номер провадження справи 5/181/21
17.02.2022 Справа № 908/3396/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" про відвід судді Проскурякова К.В. у справі № 908/3396/21
За позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новіцького, б. 5, м. Запоріжжя, 69035)
В інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах
Позивач-1: Запорізька обласна державна адміністрація (пр. Соборний, б. 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код 00022504)
Позивач-2: Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" (вул.Незалежної України, б. 60-б, місто Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код 04054151)
до
Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" (вул.Південне шосе, б. 64, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, ідентифікаційний код 37221276)
Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" (вул.Лютеранська, б. 15-А, офіс 13, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 40925399)
про визнання недійсним договору уступки права вимоги від 10.10.2017
Без виклику представників сторін
24.11.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 24.11.2021 № 52-4695-21 Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Запорізької обласної державної адміністрації, Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" про визнання недійсним договору уступки права вимоги від 10.10.20217.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 справу №908/3396/21 призначено до розгляду судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 26.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/3396/21 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/181/21 та підготовче засідання призначено на 22.12.2021 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнати обов'язковою.
Ухвалою від 22.12.2021 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 24.01.2022 на 12 год. 00 хв.
Ухвалою від 24.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 24.02.2022, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 09.02.2022 на 14 год. 30.
Ухвалою від 14.02.2022 підготовче засідання перенесено на 23.02.2022 на 15 год. 00 хвил.
08.02.2022 до господарського суду Запорізької області від ТОВ "Буд-Енерго-Стандарт" надійшла заява про відвід судді Проскурякова К.В. від розгляду справи № 908/3396/21.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі № 908/3396/21 визнано заявлений судді Проскурякову К.В. відвід по справі № 908/3396/21 необґрунтованим. Заяву ТОВ "Буд-Енерго-Стандарт" про відвід судді Проскурякова К.В. від розгляду справи № 908/3396/21 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2022 заяву ТОВ "Буд-Енерго-Стандарт" про відвід судді Проскурякова К.В. від розгляду справи № 908/3396/21 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Заява про відвід судді мотивована наступним. Господарським судом Запорізької області під головуванням судді Проскурякова К.В. розглядається господарська справа № 908/3396/21 за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, який діє в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації, Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Енерго-Стандарт» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Пауер-Буд» про визнання недійсним договору уступки права вимоги від 10 жовтня 2017 року. В той же час, господарська справа № 908/1248/17, на яку у позовній заяві посилається прокурор та необхідність виконання рішення по якій слугувала підставою для звернення прокурора до суду із позовом по справі № 908/3396/21 розглядалась також суддею Господарського суду Запорізькою областю Проскуряковим К.В. Позовна заява в господарській справі № 908/3396/21 є похідною від позовної заяви № 280/1248/17 та повністю спрямована на виконання судового рішення в господарській справі № 908/1248/17, а суддя Проскуряков К.В. заінтересований у результаті розгляду справи № 908/3396/21, оскільки задоволення позовної заяви прокуратури по вказаній справі сприятиме виконанню ухваленого Проскуряковим К.В. рішення в господарській справі № 908/1248/17. Вищевикладене викликає у заявника величезні сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді Господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. під час розгляду господарської справи № 908/3396/21, а також свідчить про наявність підстав для його відводу від розгляду вказаної господарської справи з урахуванням вимог п., п. 3, 5 частини 1 статті 35 та ч. 3 статті 38 ГПК України. Також заявник стверджує, що жодних ухвал суду на адресу ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» не надходило, а про існування господарської справи № 908/3396/21 заявнику стало відомо випадково 07 лютого 2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Наведені вище обставини, на думку заявника, свідчать про відсутність гарантій, що дозволяють виключити будь-які сумніви, щодо неупередженості та об'єктивності судді Проскурякова К.В. під час розгляду справи № 908/3396/21.
Згідно з приписами ч., ч. 7, 8 ст. 39 ГПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи встановлений ч. 8 ст. 39 ГПК України дводенний строк розгляду заяви про відвід, відсутність обов'язку суду вирішувати питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд вважає за необхідне розглянути питання про відвід без проведення судового засідання та без повідомленням учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Енерго-Стандарт» про відвід судді Проскурякова К.В. від розгляду справи № 908/3396/21 суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
В силу ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 вищевказаного рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне: як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/ 01, п.62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити, виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому рахунку і вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що прийняття суддею певних процесуальних рішень, зокрема, щодо відкриття провадження у справі № 908/3396/21, не свідчить про необ'єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї із сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві.
Водночас, доводи заявника фактично зводяться до незгоди учасника процесу з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи.
Суд звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Така незгода сторін з прийнятими суддею процесуальними рішеннями в ході розгляду справи, може бути предметом розгляду апеляційної чи касаційної скарг на такі рішення та як зазначено вище не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи.
Стовно доводів ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» про неотримання жодного процесуального документу у справі № 908/3396/21, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 26.11.2021 про відкриття провадження у справі № 908/3396/21, яка направлялася Відповідачу-1 на його юридичну адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання».
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі Відповідачем-1 та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) Відповідача-1 щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Отже, судом вжито достатньо заходів для повідомлення ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» про відкриття провадження у справі № 908/33961/21.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи Відповідач-1 міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відтак, суд вважає, що наведені Заявником у заяві про відвід доводи про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, базуються на припущеннях, які не підтверджені належними і допустимими доказами та не є підставами для відводу в розумінні ст. 35 ГПК України.
З урахуванням викладеного, визначені заявником обставини для відводу є необґрунтованими, а, отже, не можуть бути підставою для відводу судді Проскурякова К.В. від розгляду справи № 908/3396/21.
Керуючись ст., ст. 35, 38, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" у задоволенні заяви про відвід судді Проскурякова К.В. від розгляду справи № 908/3396/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний 17.02.2022.
Копію ухвали направити сторонам у справі та прокурору.
Суддя Н. Г. Зінченко