номер провадження справи 15/98/21
16.02.2022 Справа № 908/1614/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Осана і Ко”, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння про розстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 09.08.2021 у справі № 908/1614/21
за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, 69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14 в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, 69083, м. Запоріжжя, вул. Вінтера, 22а
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Осана і Ко”, 72333, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Успішна, буд. 58
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.
за участю уповноважених представників сторін:
від прокуратури: Чекаліна О.С., прокурор посвідчення № 058630 від 14.12.2020;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Шаповалова О.В., адвокат посвідчення № 488 від 16.07.2004;
установив
07.02.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Осана і Ко”, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння про розстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2021 у справі № 908/1614/21, на суму 90 302,11 грн рівними частинами строком на 11 місяців зі сплатою заборгованості щомісяця в розмірі 7500,00 грн та 7802,11 грн до сплати впродовж дванадцятого місяця розстрочки.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.02.2022, вказану заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 08.02.2021 заяву у справі № 908/1614/21 прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 16.02.2022.
У судовому засіданні 16.02.2022 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою системи «Акорд».
У судовому засіданні перевірені повноваження представників сторін відводів складу суду не заявлено.
Представник заявника у судовому засіданні надала додаткові копії документів в обґрунтування заяви, а саме: постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 01.02.2022; квитанція № 0077110018 від 09.02.2022 про перерахування 3000,00 грн; інформацію з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Осана і Ко» на праві приватної власності спільної частки 29/100 нерухомого майна - будівля А-2 загальною площею 33,4 кв.м., основною площею 33,4 кв.м., сходи до А-2, козирек до А-2, козирек до А-2.
З приводу заяви зазначила, що товариство перебуває у вкрай важкому фінансовому становищі, яке пов'язано з відсутністю коштів на банківських рахунках, що обумовлене значним зростанням заборгованості контрагентів товариства, зокрема у зв'язку з запровадженням в Україні карантинних заходів та встановлення ряду заборон. Кошти, які стягнуті з відповідача є штрафними санкціями та такі кошти не є очікуваними для стягувача в рамках здійснення своєї господарської діяльності. Примусове стягнення з боржника заборгованості в повному обсязі, може повністю паралізувати діяльність товариства та призвести до банкрутства. Боржником здійснено часткову оплату присуджених до стягнення коштів, а саме в розмірі 11 000,00 грн. Просить розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на 11 місяців зі сплатою заборгованості щомісяця в розмірі 7500,00 грн та 7802,11 грн до сплати впродовж дванадцятого місяця розстрочки.
Представник прокуратури з приводу розстрочки заперечив з тих підстав, що боржником не доведено виключність обставин за наявності яких істотно ускладнюють виконання або роблять неможливим виконання рішення, відсутністю коштів та майна боржника на яке можливо було б звернути стягнення. Доводи про те, що виконання рішення суду призведе до банкрутства товариства не обґрунтовано та документально не підтверджено. Також звертає увагу на те, що стягнута сума з відповідача не є штрафною санкцією та відноситься до майнової шкоди, завданою неправомірним діями боржника.
У судовому засіданні 16.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заяву про розстрочення виконання рішення, суд установив наступне.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.08.2021 позовну заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Осана і Ко”, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 2918,70 євро, що еквівалентно 98 302,11 грн відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 25.11.2020 задоволено у повному обсязі.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Осана і Ко” до Державного бюджету плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 2918,70 євро, що еквівалентно 98 302,11 грн відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 25.11.2020 та кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2270,00 грн.
09.09.2011 на виконання рішення видано відповідні накази.
Стаття 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розстрочка - це надання можливості виконання рішення визначеними частинами у встановлені строки.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. (ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
З системного аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Згідно з ч. ч. 3 - 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Суд зазначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки повинні визначатись господарським судом.
Питання про задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо виключності та необхідності надання розстрочки виконання рішення на 11 місяців, відсутність коштів, можливого банкрутства та часткового виконання рішення, товариством надано документи, а саме: постанова від 29.09.2021 державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 66963820; квитанція № 0.0.2364541010.1 від 03.12.2021 на суму 5000,00 грн, квитанція від 31.01.2022 на суму 3000,00 грн; квитанція № 0077110018 від 09.02.2022 на суму 3000,00 грн; довідку АТ «Таскомбанк» за період з 01.11.2021 по 03.02.2022 про відсутність коштів на рахунках; постанову від 01.02.2022 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.02.2022 про реєстрацію за боржником на праві приватної власності частини нежитлового комплексу загальною площею 33,4 кв.м.
З урахуванням наведених доводів боржником в обґрунтування заяви та наданих доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 2918,70 євро, еквівалент 98 302,11 грн була нарахована ТОВ «Осана і Ко» за результатами перевірки у листопаді 2020 року, а саме - 25.11.2020 про що складено акт проведення перевірки, довідку про результати габаритно-вагового контролю, акт про перевищенні транспортним засобом нормативно вагових параметрів, та розрахунок плати.
Розрахунок плати та лист від 23.12.2020 про необхідність сплати котів за проїзд було надіслано на адресу ТОВ «Осана і Ко» та вручене відповідачу 05.02.2021.
Враховуючи несплату коштів прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення 98 302,11 грн.
Вказані кошти за своєю правовою природою не є штрафними санкціями та були присуджені до стягнення з відповідача як майнова шкода, завдана його неправомірними діями.
Заявник посилається на часткову оплату коштів, які присуджені до стягнення в розмірі 11 000,00 грн.
Однак з цього приводу необхідно зазначити, що вказані кошти почали сплачуватися відповідачем лише у грудні 2021 року, тобто через рік з вчинення правопорушення та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, що в свою чергу не свідчить про добросовісність боржника.
Довідка АТ «Таскомбанк» за період з 01.11.2021 по 03.02.2022 про відсутність коштів на рахунках, надана заявником, свідчить про відсутність коштів на рахунках відповідача лише за період зазначений у ній, та не відображає у повній мірі фінансовий стан відповідача починаючи з дати нарахування плати.
За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 10.02.2022 у боржника, окрім рахунків у АТ «Таскомбанк», відрито і інші рахунки у таких банках як: АТ «ПУМБ»; АТ «А-Банк»; АТ КБ «Приват Банк»; АТ «Ощадбанк». Даних щодо руху коштів по іншим рахункам у банках не надано.
Також у власності відповідача перебуває нерухоме майно, на яке державним виконавцем може бути звернуто стягнення.
Докази на підтвердження неминучості настання банкрутства боржника у разі виконання рішення, ТОВ «Осана і Ко» не надано.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Оцінивши у сукупності надані докази, враховуючи обставини справи суд не вбачає підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Осана і Ко» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2021 у справі № 908/1614/21, відмовити у повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.02.2022.
Суддя І.С. Горохов