ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"03" лютого 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/282/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджі Трейд Груп”, м. Київ
до відповідача Відділу освіти Хустської районної державної адміністрації, с. Рокосово Хустського району Закарпатської області
про стягнення 158 701 грн. 04 коп. заборгованості за поставку природного газу,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
Товариством з обмеженою відповідальністю “Енерджі Трейд Груп”, м. Київ заявлено позов до відповідача Відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації, смт. Міжгір'я Закарпатської області про стягнення 158 701 грн. 04 коп. заборгованості за поставку природного газу.
Ухвалою суду від 30.04.2021 року відкрито провадження у справі № 907/282/21 в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.06.2021 року замінено відповідача у справі № 907/282/21 - Відділ освіти Міжгірської районної державної адміністрації - на його правонаступника - Відділ освіти Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, с. Рокосово Хустського району Закарпатської області.
Відповідач - Відділ освіти Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області на адресу суду надіслав письмові заперечення, якими просив відмовити позивачу у задоволенні клопотання про заміну сторони відповідача Відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації на його правонаступника - Відділ освіти Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області та залучити до участі у справі належних відповідачів, а саме, Міжгірську територіальну громаду в особі Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір'я, Колочавську територіальну громаду в особі Колочавської селищної ради, с. Колочава, Хустський район, Пилипецьку територіальну громаду в особі Пилипецької селищної ради, с. Пилипець, Хустський район, Синевірську територіальну громаду в особі Синевірської селищної ради, с. Синевир, як правонаступників та розпорядників комунальних закладів освіти та бюджетних коштів на їх утримання.
Ухвалою суду від 22.11.2021 року у клопотанні Відділу освіти Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області про залучення до участі у справі належних співвідповідачів відмовлено.
Ухвалами суду постановлено здійснювати розгляд справи № 907/282/21 за участі представників позивача та відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судове засідання 03.02.2022 року, призначене для розгляду справи по суті, сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, не з'явилися. Разом з тим, 03.02.2022 року на електронну адресу суду надійшли клопотання представників Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджі Трейд Груп” та Відділу освіти Хустської районної державної адміністрації, в яких останні просили розглянути справу без їх участі, за наявними матеріалами справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками спору.
Позивач просить суд задоволити заявлені ним вимоги в повному обсязі, покликаючись, при цьому, на неналежне виконання Відділом освіти Міжгірської РДА, правонаступником якого є відповідач у справі, умов Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № ЗАК/2021/152 від 15.02.2021 року в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого в січні 2021 року природного газу. Вказує, що внаслідок зазначеного порушення взятих на себе зобов'язань, у споживача утворилася заборгованість у розмірі 158 701 грн. 04 коп., що підлягає стягненню з його правонаступника у примусовому порядку.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву б/н від 14.05.2021 року (вх. № 02.3.1-02/3643/21 від 17.05.2021 року) Відділ освіти Міжгірської РДА визнав наявність вищенаведеної заборгованості перед позивачем, зазначивши, при цьому, про відсутність у нього бюджетного фінансування для її погашення. Крім того, вказав, що після надходження коштів, необхідних для оплати поставленого в січні 2021 року природного газу, такі будуть перераховані позивачу.
Відповідач - Відділ освіти Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України суду не подав.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енерджі Трейд Груп” (постачальником, позивачем у справі) та Відділом освіти Міжгірської районної державної адміністрації (споживачем) було укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № ЗАК/2021/152 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався постачати споживачу природний газ (ДК 021:2015. 09120000-6. Газове паливо), а споживач зобов'язався приймати газ та оплачувати його вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Орієнтовний плановий річний обсяг постачання газу, згідно з п. 1.2. Договору, - до 16 571,42 куб.м.
За змістом п. 4.1. Договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за ціною, що вільно встановлюється між постачальником та споживачем з урахуванням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” у межах загальної вартості природного газу, визначеного цим Договором.
Ціна за 1 000 куб.м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуг замовленої потужності (тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) становить 7 980 грн. 66 коп. без ПДВ, крім того ПДВ - 1 596 грн. 13 коп., разом з ПДВ - 9 576 грн. 79 коп. (п. 4.2. Договору).
Загальна вартість Договору становить 158 701 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ - 26 450 грн. 17 коп. (п. 4.3. Договору).
У розділі 5 Договору сторонами обумовлено порядок проведення розрахунків, зокрема, визначено, що розрахунковий період за цим Договором становить один календарний місяць - з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця включно (п. 5.1. Договору).
Згідно з п. 5.2. Договору, оплата газу, спожитого за розрахунковий місяць, здійснюється за фактично поставлений газ протягом 10 (десяти) календарних днів від дати підписання уповноваженими особами обох сторін акта приймання-передачі природного газу за відповідний місяць та виставлення відповідного рахунку. Оплата здійснюється за умови наявності в акті приймання-передачі природного газу за звітний місяць посилання на повний номер і дату укладання цього Договору та вказаної вартості поставленого газу.
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Форма оплати - безготівковий розрахунок (п. п. 5.3 - 5.4. Договору).
У відповідності до п. 5.5. Договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом 10 (десяти) днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання-передачі природного газу.
Відповідно до підпункту 6.1.1. пункту 6.1. Договору, постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлений природний газ відповідно до умов цього Договору, а споживач, згідно з підпунктом 6.4.2. пункту 6.4., зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу та потужності на умовах та в обсягах, визначених Договором.
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України в частині постачання газу з 15.01.2021 року по 31.01.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Так, постачальником на виконання умов Договору передано споживачу в січні 2021 року 16 571,42 куб.м. природного газу загальною вартістю 158 701 грн. 04 коп., свідченням чого є підписаний обома сторонами Акт приймання - передачі природного газу № 00000002390 від 31.01.2021 року (арк. спр. 19).
Втім, як вбачається з матеріалів справи, споживачем у визначений Договором строк зазначену суму позивачеві не сплачено.
Разом з тим, оскільки Відділ освіти Міжгірської районної державної адміністрації, з яким постачальника пов'язували договірні відносини, припинений шляхом реорганізації, а Відділ освіти Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області є правонаступником всього його майна, прав та обов'язків, ТОВ “Енерджі Трейд Груп” 05.03.2021 року надіслало на поштові адреси споживача та його правонаступника вимоги, в яких встановило семиденний строк з моменту отримання листа для погашення наявної заборгованості за поставлений у січні 2021 року природний газ.
Однак, у зазначений термін спірну суму на рахунок постачальника не було сплачено, що й послугувало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за поставку природного газу в розмірі 158 701 грн. 04 коп. у примусовому порядку.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ, ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 627 Цивільного кодексу України закріплює свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Із положень ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України слідує, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
В силу приписів ст. ст. 11, 16 Цивільного кодексу України та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, кредитору належить право в судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Доказів оплати вартості спожитого природного газу або доказів, які б спростовували його фактичний обсяг, відповідачем, як правонаступником споживача за укладеним між сторонами Договором, суду не подано.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а в силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 158 701 грн. 04 коп. вартості спожитого природного газу є правомірними, документально підтвердженими, а також не спростовані відповідачем, а тому, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 158 701 грн. 04 коп. заборгованості.
Із приводу доводів Відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації про неможливість виконання взятих на себе договірних зобов'язань у визначений строк та в обумовленому обсязі у зв'язку з відсутністю фінансування із Державного бюджету України, суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини у пункті 48 рішення від 30.11.2004 року у справі “Бакалов проти України” та в пункті 40 рішення від 18.10.2005 року у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 927/291/17.
Відтак, доводи Відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації щодо неможливості виконати грошове зобов'язання зі сплати за спожитий природний газ через недостатність бюджетних асигнувань суперечать позиції Європейського Суду з прав людини та вищенаведеній судовій практиці, а тому, відхиляються судом як необґрунтовані.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав. Аргументи відповідача не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної справи та положеннях законодавства.
З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2 380 грн. 52 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Відділу освіти Хустської районної державної адміністрації, вул. Центральна, будинок 90, с. Рокосово, Хустський район, Закарпатська область, 90410 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 40652034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджі Трейд Груп”, вул. Івана Мазепи, будинок 6, м. Київ, 01010 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36716332) суму 158 701 (Сто п'ятдесят вісім тисяч сімсот одну гривню) грн. 04 коп. заборгованості за поставку природного газу, а також суму 2 380 (Дві тисячі триста вісімдесят гривень) грн. 52 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 17.02.2022 року.
Суддя Пригара Л.І.