17 лютого 2022 року м. Чернівці
справа № 726/854/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.,
секретар Скрипка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_2 до КП МТК «Калинівський ринок», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та визнання договору про надання в користування торгівельного місця недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 18 листопада 2021 року (головуючий у 1-й інстанції Мілінчук С.В.),-
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 26 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 18 листопада 2021 року скасовано.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до КП МТК «Калинівський ринок», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та визнання договору про надання в користування торгівельного місця недійсним, відмовлено.
04 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат за надання правничої допомоги у даній справі в розмірі 15000 гривень.
Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Провадження 22-з/822/8/22
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України визначено, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 2 ст. 15 ЦПК України визначено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
На підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Згідно правил пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в задоволенні позову - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як убачається з матеріалів справи, у заяві про ухвалення додаткового рішення, відповідачем на підтвердження витрат, понесених ним на оплату професійної правничої допомоги, зазначено про наявність у матеріалах справи договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року, згідно якого сума понесених витрат на правничу допомогу у даній справі складає 15000 гривень.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, обґрунтовуючи відсутністю належних доказів, які підтверджують розмір понесених відповідачем витрат, обсяг виконаних адвокатом робіт, та документів, які б підтвердити оплату послуг адвоката.
Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення колегією суддів встановлено, що жодних відповідних доказів на підтвердження факту та розміру понесених витрат відповідачем ОСОБА_1 , не надано, тому за відсутності детального опису робіт, акту приймання-передачі робіт виконаних адвокатом Чабан А.В. за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року, обсягу правової допомоги, наданої адвокатом клієнту, унеможливлює визначити суму витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу можуть бути стягнути лише у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Окрім того, колегія суддів, зазначає, що наявність заяви про ухвалення додаткового рішення без надання відповідних доказів та дотримання вимог передбачених ст.137 ЦПК України не може слугувати підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Судові витрати, заявлені у договорі про надання правової допомоги від 01.07.2021 року, в розмірі 15 000 гривень, не можуть братися судом як доказ понесених відповідачем витрат, так як в даному договорі вказано лише порядок оплати послуги адвоката, які обумовлені договором, однак без їх вартості, та детального опису виконаних робіт, а тому надати належну оцінку даним витратам немає можливості, тому такий розподіл не заслуговує на увагу суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія апеляційного суду вважає, що порядок встановлений частиною 8 статті 141 ЦПК України, ОСОБА_1 та його адвокатом Чабан Аллою Василівною не дотриманий.
Відтак, підстави для ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000 гривень - відсутні.
Керуючись ст. ст.141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.
Повний текст ухвали складений 17 лютого 2022 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: І.М. Литвинюк
Н.К. Височанська