Справа № 636/3965/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1319/22 Доповідач: ОСОБА_2
14 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 09 лютого 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 ,
Чугуївського міського суду Харківської області від 09 лютого 2022 року у відношенні ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.04.2022 року.
Захисник обвинуваченого, не погоджуючись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду змінити, обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Зазначає, що підзахисний вину у пред'явленому обвинуваченні не визнає, має постійне місце проживання, працює, має стійкі соціальні зв'язки, підтримує відносини з матір'ю та сестрою, має на утриманні неповнолітню доньку, яка до нього часто приїжджає, судимості не має, має захворювання та потребує лікування в умовах спеціалізованого туберкульозного закладу. Відсутні докази, які б свідчили про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Прокурор у клопотанні не навів ризиків.
Вислухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Частиною 3 ст. 183 КПК України визначено слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ст. 126-1 КК України, одне з яких є тяжким.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Судом при розгляді клопотання сторони обвинувачення встановлено, що заявлені ризики продовжують існувати та підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не вбачається. Колегія суддів погоджується з такими висновками, враховуючи, що згідно даних обвинувального акту ОСОБА_6 не одружений, офіційно не працевлаштований, на підставі ст. 89 КК України судимості не має. Як зазначає прокурор у клопотанні обвинувачений фактично проживає в одному населеному пункті із свідками та потерпілими, що не виключає ризику здійснення обвинуваченим впливу на учасників кримінального провадження. Враховуючи, що останній обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення у випадку застосування іншого запобіжного заходу. Посилання захисника на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, працює, має стійкі соціальні зв'язки, підтримує відносини з матір'ю та сестрою, має на утриманні неповнолітню доньку, яка до нього часто приїжджає, не мінімізують встановлених ризиків, оскільки наявність цих обставин не стала перешкодою для вчинення інкримінованих злочинів. Щодо посилання адвоката на наявність у обвинуваченого захворювання на туберкульоз, то доказів того, що вказана обставина є перешкодою для утримання обвинуваченого під вартою та обрання іншого запобіжного заходу суду не надано. Довідка начальника Покровської спеціалізованої туберкульозної лікарні № 17 посвідчує, що хворий потребує подальшого лікування в умовах спеціалізованого туберкульозного закладу. При цьому, надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку особі, яка перебуває під вартою регулюється Наказом МЮУ та МОЗ України від 10.02.2012 № 239/5/104, яким затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
На переконання колегії суддів обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , враховуючи встановлені ризики, обставини вчинення кримінальних правопорушень.
З огляду на зазначені для даного провадження обставини, колегією суддів будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 09 лютого 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді