621/2642/21
1-кп/621/98/22
15 лютого 2022 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області :
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021220000000833 за обвинуваченням: ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Комсомольське Зміївського району Харківської області, є громадянином України, має вищу освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України,
Згідно обвинувального акта від 31.08.2021 ОСОБА_6 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого за наступних обставин:
07.06.2021 близько о 01:30 ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, тобто з порушенням вимоги пункту 2.9 а), згідно з якою: "Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під виливом наркотичних чи токсичних речовин", керуючи технічно-справним автомобілем "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , рухаючись по автодорозі "Харків-Зміїв-Балаклія" зі сторони с. Задонецького Зміївського району в напрямку м. Зміїв, з невстановленою швидкістю, проїжджаючи в районі 31 км +800 м та в'їхавши в м. Зміїв, діючи необережно, не переконавшись у безпеці своїх дій, обрав небезпечну швидкість руху та прийоми керування автомобілем, при яких допустив втрату контролю над керуванням, чим грубо порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: "Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним", та допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини на праве по ходу свого руху узбіччя, де в подальшому відбулось перекидання на дах вказаного транспортного засобу.
Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля "Сhevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , який на момент ДТП перебував на передньому пасажирському сидінні, від отриманих тілесних ушкоджень помер в кареті швидкої медичної допомоги в ході транспортування до медичного закладу. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 10-12/1874-Дм/21 від 19.07.2021, причиною смерті потерпілого ОСОБА_9 стала сукупна травма тіла, яка супроводжувалась крововтратою, з послідуючою зупинкою серцевої діяльності, дихання і зупинка функцій центральної нервової системи.
Згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-21/15343-ІТ від 21.07.2021 у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією.
Під час досудового розслідування слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова 08.06.2021 застосував у відношенні ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою, а 04.08.2021 продовжив строк його дії. Під час судового провадження строк тримання був продовжений та встановлений до 27.12.2021, без визначення розміру застави.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 22.12.2021 відносно ОСОБА_6 змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт на строк до 22.02.2022, із забороною ОСОБА_6 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час судового розгляду виникли підстави для відкладення судового засідання, тому судове провадження не може бути закінчене в межах строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - домашнього арешту, строк якого закінчується 22.02.2022, а підстав для його скасування чи зміни на інший запобіжний захід немає. На обґрунтування клопотання зазначив, що продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу. На думку прокурора, обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України, дає підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності. Посилаючись на обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення у нетверезому стані, вважав наявним ризик вчинення іншого злочину. Також, прокурор вказав на наявність ризику протиправного впливу на потерпілу та свідків.
Потерпіла ОСОБА_4 , представник потерпілої ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_7 проти клопотання частково заперечував, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт із забороною залишати житло у нічний період доби. На обгрунтування своїх доводів вказав, що прокурор в черговий раз не надав наплежного обгрунтування існування ризиків, зазначених ним у клопотанні. Крім того, просив врахувати, що обвинувачений, перебуваючи під домашнім арештом, не має можливості працювати та утримується батьками. У разі застосування нічного домашнього арешту він міг би працювати та отримувати дохід, необхідний для свого утримання, а також і для можливого відшкодування шкоди потерпілій.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи захисника.
Вислухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд дійшов наступного.
Відповідно до частини 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Оскільки строк дії ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 22.12.2021 про застосування у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначено до 22.02.2022, а судове провадження до вказаної дати не буде завершено, необхідно вирішити питання про запобіжний захід.
Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
ОСОБА_6 обвинувачується у тяжкому злочині, вчиненому в стані алкогольного сп'яніння, відповідальність за вчинення якого, передбачена частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, де найсуворіше покарання визначене у виді позбавлення волі на строк до десяти років, вказує на наявність ризиків переховування від суду.
Існування вказаного ризику була врахована судом і під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
З приводу доводів сторони захисту про застосування домашнього арешту лише в нічний час, щоб обвинувачений мав змогу працювати, суд зазначає, що в матеріалах кримінального провадження наявні відомості про те, що на час затримання ОСОБА_6 не був працевлаштований. На час розгляду клопотання доводи сторони захисту про можливе працевлаштування обвинуваченого носять узагальнений характер, що не дає суду підстав вважати, що дійсно перебування під домашнім арештом перешкоджає можливості обвинуваченого працювати.
За таких обставин, для забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків належить задовольнити клопотання сторони обвинувачення та продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною йому цілодобово покидати місце проживання, та продовженням покладених на нього обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 131, 176, 181, 194, 199, 331, 350 Кримінального процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
2. Продовжити до 15 квітня 2022 року застосування обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу - домашнього арешту із забороною цілодобово йому залишати своє житло в АДРЕСА_1 , з покладанням на нього наступних обов'язків: прибувати до Зміївського районного суду Харківської області за кожною вимогою; носити електронний засіб контролю.
3. Ухвалу для виконання передати Відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1