Справа № 639/3532/19
Провадження № 1-кп/639/56/22
17 лютого 2022 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілих - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_11 ,
законного представника особи, стосовно якої вирішується питання щодо застосування заходів медичного характеру- ОСОБА_12 ,
особи, стосовно якої вирішується питання щодо застосування заходів медичного характеру- ОСОБА_13 ,
представника потерпілої - ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню, зареєстрованому 07.09.2018 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12018220500001660 за обвинуваченням,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_15 , 2020 р.н., з вищою освітою, працюючого продавцем у ФОП « ОСОБА_12 », раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України,-
ОСОБА_13 06.09.2018р. приблизно о 19 годині, цілеспрямовано прийшов до салону краси « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де працювала його колишня дружина ОСОБА_8 , з метою з'ясування із нею особистих відносин. Увійшовши до приміщення салону, він побачив ОСОБА_8 на своєму робочому місці.
Саме в той час у ОСОБА_13 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, поєднаного зі спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_8 будь-якого ступеня тяжкості.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_13 , перебуваючи у громадському місці, у присутності працівників салону ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та відвідувачів салону, спочатку, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, висловлюючись на адресу ОСОБА_8 ненормативною лексикою, почав її безпричинно ображати.
Надалі ОСОБА_13 , продовжуючи свої протиправні умисні дії, не реагуючи на зауваження працівників салону ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та відвідувачів, які вимагали від нього припинення хуліганства, грубо порушуючи громадський порядок , став висловлюватися на адресу ОСОБА_8 ненормативною лексикою та проявляючи особливу зухвалість, нехтуючи тим, що перед ним жінка, наніс останній один удар долонею руки по потилиці, в результаті чого потерпіла зазнала фізичного болю.
Потім ОСОБА_13 , досягнувши бажаного результату, а саме побиття колишньої дружини ОСОБА_8 , в присутності інших співробітників салону краси «Аврора» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_16 , очевидців вказаних подій, на правомірні зауваження яких він на протязі здійсненного ним хуліганства не реагував, супроводжуючи його особливою зухвалістю, припинив свої хуліганські дії, які тривали приблизно 5-10 хвилин і призвели до тимчасового порушення нормальної діяльності працівників зазначеного салону краси, які змушені були призупинити свою трудову діяльність щодо надання послуг відвідувачам.
Крім того, ОСОБА_13 , продовжуючи свої протиправні дії, 06.09.2018 приблизно о 19 годині 10 хвилин, знаходячись у приміщенні салону краси «Аврора», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ак. Богомольця, 1-А, після вчиненого ним хуліганства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, поєднаного з побиттям ОСОБА_8 , помітив на шиї останньої золотий ланцюжок 585 проби, вагою 13,030 грама.
Саме в той час ОСОБА_13 , відчуваючи безкарність за вчинене хуліганство, вирішив вчинити відкрите викрадення вказаного золотого ланцюжка, належного ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_13 , використовуючи свою фізичну перевагу над жінкою та фактор несподіванки, зненацька для ОСОБА_8 , з метою застосування фізичного насилля, яке не було небезпечним для здоров'я останньої, спочатку охопив її шию руками та почав душити, що тривало близько 30-40 секунд. Після цього він, діючи з корисливих мотивів, відкрито заволодів золотим ланцюжком ОСОБА_8 , зірвавши його з шиї потерпілої.
Таким чином, ОСОБА_13 , вчинив всі дії, які вважав за необхідне, для відкритого заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, яке не було небезпечним для здоров'я потерпілої, так як їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій бічній поверхні шиї в нижній третині, у ділянці проекції лівого грудинно-ключичного зчленування, на правій бічній поверхні шиї, з переходом на задню поверхню, в нижніх третинах, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 09-3187/2018 від 22.10.2018.
Після цього, ОСОБА_13 , звернувши на свою користь золотий ланцюжок потерпілої ОСОБА_8 , з місця вчинення злочину зник, розпорядившись нимв подальшому на власний розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_13 завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 12 378 гривень 50 копійок, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 23921 від 20.11.2018.
Однак, в ході досудового розслідування було встановлено, що у ОСОБА_13 наявне хронічне психічне захворювання.
Так, відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 173 від 25.03.2019 ОСОБА_13 на час проведення експертизи страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної. Відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_13 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання. Не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У відношенні інкримінуємого правопорушення ОСОБА_13 слід вважати неосудним. Підпадає під дію ч. 2 ст. 19 КК України. На час проведення експертизи ОСОБА_13 відповідно до свого психічного стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Тому приймаючи до уваги, що суспільно небезпечні діяння вчинені ОСОБА_13 в стані неосудності, прокурор просить суд застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги з суворим наглядом.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_13 , однак з огляду на проведену під час судового розгляду судово-психіатричну експертизу №642 від 07.12.2021 та отримані висновки просив застосувати відносно ОСОБА_13 примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_14 просив вирішити дане клопотання на розсуд суду.
Особа, стосовно якої вирішується питання щодо застосування заходів медичного характеру - ОСОБА_13 наприкінці судового розгляду визнав провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст. 186 КК України в повному обсязі, обставини, які викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного харктеру не оспорював, просив застосувати до нього медичний захід у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Захисник ОСОБА_11 та законний представник особи, стосовно якої вирішується питання щодо застосування заходів медичного характеру- ОСОБА_12 підтримали позицію ОСОБА_13 , також просили застосувати до останнього медичний захід у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи приписи ст.ст. 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03.06.2005 « Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування », Закону України « Про психіатричну допомогу », вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Закону України « Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.
Частиною 1 статті 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Обставини вчинення ОСОБА_13 суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст. 186 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду, на підставі досліджених судом доказів, а саме:
-показами в суді потерпілої ОСОБА_8 , згідно яких працюючи майстром манікюру у салоні краси "Аврора" за адресою: м. Харків, вул. Ак. Богомольця, буд. 1-А, 06.09.2018 року вона знаходилась на своєму робочому місці.Разом з нею у салоні перебували працівники салону ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та інші відвідувачі. Приблизно о 19 год. вона перебувала за своїм робочим столом та робила клієнту манікюр. В цей час вона побачила у салоні свого колишнього чоловіка ОСОБА_13 ,який був збуджений та агресивний. Він почав висловлюватись на її адресу нецензурною лайкою, безпричинно наніс їй один удар долонею по потилиці. Працівники салону почали робити йому зауваження та відтягувати чоловіка від неї. В цей час ОСОБА_17 схопив її за шию та почав душити, а потім зірвав з шиї золотий ланцюжок та швидко покинув приміщення салону. Конфлікт тривав 5-10 хвилин. Чоловік її клієнтки побіг за ОСОБА_13 та через деякий час повернув їй викрадений ланцюжок, розірваний на дві частини. Зазначила, що всі дії ОСОБА_13 у салоні супроводжувалися нецензурною лайкою та погрозами в присутності клієнтів та працівників салону «Аврора», у зв'язку із чим робота салону зупинилася;
-показами в суді потерпілої ОСОБА_9 , згідно яких працюючи майстром манікюру у салоні краси "Аврора" за адресою: АДРЕСА_2 , 06.09.2018 року вона знаходилась на своєму робочому місці. Приблизно о 19 год. до салону зайшов ОСОБА_13 , який був в неадекватному стані та направився до ОСОБА_8 . В цей час вона окликнула ОСОБА_8 та одразу почала викликати співробітників поліції. ОСОБА_13 , наблизившись ззаду до ОСОБА_8 , почав її душити, зривати з неї золотий ланцюжок та наносити удари по голові. Це тривало приблизно 3-5 хвилин. В цей час в салоні піднявся шум, на зауваження клієнтів та співробітників салону ОСОБА_13 не реагував. Після того, як ОСОБА_13 зірвав ланцюжок, останній направився до виходу з салону та втік. Зауважила, що всі дії ОСОБА_13 супроводжувалися нецензурною лайкою та погрозами в присутності клієнтів та працівників салону «Аврора», у зв'язку із чим робота салону була зупинена;
-аналогічними показами в суді потерпілої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_18 .
Окрім показань допитаних потерпілих, свідка обвинувачення судом досліджено письмові докази по кримінальному провадженню, якими підтверджується винність ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема:
-даними, які містяться у витягу з ЄРДР кримінального провадження №12018220500001660 від 07.09.2018 року про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_8 (т.1 а.с.1 кп);
- даними, які містяться в протоколі про прийняття заяви від ОСОБА_8 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення від 07.09.2018 року (т.1 а.с.4);
-даними протоколу огляду місця події від 06.09.2018р. (а.с.6-7 т.1 кп), згідно якого було оглянуто приміщення салону краси « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де був виявлений золотий ланцюжок розірваний на 2 частини;
- копією консультативного висновку лікаря-спеціаліста, виданий КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.Мещанінова» Харківської міської ради від 07.09.2018 на ім'я ОСОБА_8 і виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_8 (а.с.17-18, 21 т.1 кп);
-даними висновку судово-медичної експертизи №09-3187/2018 від 22.10.2018р.(а.с.62-63 т.1 кп), згідно яких у потерпілої ОСОБА_8 в результаті правопорушення були встановлені наступні тілесні ушкодження: синці на лівій бічній поверхні шиї в нижній третині, у ділянці проекції лівого грудино-ключичного зчленування, на правій бічній поверхні шиї, з переходом на задню поверхню, в нижніх третинах. Дані ушкодження утворилися в результаті дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості діючої поверхні якого (яких) не відобразилися, за механізмом удару або удару-стиснення, та, враховуючи їх морфологічні ознаки, могли бути отримані протягом 1 доби до проведення первинного огляду, тобто можливо, що у строк вказаний в ухвалі. За ступенем тяжкості синці викликають незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.10.2018р., проведених за участю потерпілої ОСОБА_8 , де потерпіла під час проведення слідчої дії у присутності понятих показала та розказала про обставини скоєних кримінальних правопорушень, розкрила механізм спричинення їй тілесних ушкоджень під час грабежу 06.09.2018р.(а.с.70-76 т.1 к/п);
- даними висновку судово-медичної експертизи №09-3268/2018 від 13.11.2018 р. (а.с. 102-103 т.1 к/п), згідно яких показання ОСОБА_8 , що викладені у «Протоколі допиту потерпілого» від 07.09.2018 та у «Протоколі проведення слідчого експерименту» від 25.10.2018 року, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень;
- даними висновку судово-товарознавчої експертизи № 23921 від 20.11.2018р. (а.с.105-108 т.1 кп), згідно якого визначена ринкова вартість майна потерпілої ОСОБА_8 , а саме: ланцюжка виготовленого із сплаву золота 585 проби, яка становить 12 378 грн. 50 коп.;
- даними протоколу огляду предмету від 03.12.2018р.- ланцюжка виготовленого із сплаву золота 585 проби потерпілої ОСОБА_8 , де слідчим в приміщенні Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області був оглянутий вказаний ланцюжок, постановою від 03.12.2018р. визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження (а.с.112,114 т.1 кп).
Оцінюючи вказані вище показання потерпілих та свідка на предмет їх достовірності, суд виходить з наступного.
Показання потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та свідка ОСОБА_18 повністю узгоджуються між собою та мають взаємодоповнюючий логічний послідовний характер, крім того підтверджуються іншими доказами, які наведені вище.
Достовірність та об'єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_13 та визнання його винуватості.
Також судом враховується змінена наприкінці судового слідства процесуальна позиція ОСОБА_13 , який повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях. Таким чином, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілої.
Відповідно до частини 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 642 від 07.12.2021 року, яка була проведена під час судового розгляду даного кримінального провадження, ОСОБА_13 на теперещній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїчної. Відповідно до психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають інкриміновані йому правопорушення, ОСОБА_13 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання. Не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. При цьому експертами рекомендовано застосування щодо ОСОБА_13 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку (с/с т.2, а.с. 53-59).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність у вчиненні ОСОБА_13 вищезазначених суспільно - небезпечних діяннь, передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст. 186 КК України, скоєних у стані неосудності, який виключає можливість застосування покарання, оскільки останній на момент вчинення вказаних діянь та на теперішній час, за своїм психічним станом не міг усвідомлювати своїх дій (бездіяльності) та керувати ними.
Вивченням особи ОСОБА_13 встановлено, що він раніше не судимий, офіційно працює, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_15 , 2020 р.н., має постійне місце реєстрації та проживання.
У відповідності до вимог ст.ст. 19, 94 КК України, до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, вважає, що ОСОБА_13 потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Підстав для застосування до ОСОБА_13 запобіжних заходів у відповідності до ст.508 КПК України суд не вбачає. Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Разом з цим, суд вважає, що дані процесуальні витрати не підлягають стягненню з ОСОБА_13 і підлягають прийняттю на рахунок держави, тому що у відповідності до ст. 124 КПК України, витрати на проведення експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь експертної установи, лише при ухвалені судом обвинувального вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 93, 94 КК України, ст.ст. 369-372, 376, 503, 512, 513 КПК України, суд, -
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню, зареєстрованому 07.09.2018 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12018220500001660 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_13 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Після набрання ухвалою законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
- золотий ланцюжок із двох фрагментів, який переданий потерпілій ОСОБА_8 під збережувальну розписку - залишити останній як законному власнику (к/п т.2 а.с. 329).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На ухвалу суду протягом 30 днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова.
Суддя ОСОБА_1