14.02.2022
Справа № 431/6159/21
Провадження № 2/431/230/22
14 лютого 2022 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Форощука О.В.
секретаря судового засідання Риженкової А.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду м. Старобільська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу дитині на виїзд за кордон разом з матір'ю, без згоди та супроводу батька,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу дитині на виїзд за кордон разом з матір'ю, без згоди та супроводу батька.
В обґрунтування позову зазначила, що перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Батьком дитини є відповідач - ОСОБА_2 . Позивач має бажання повезти дитину за кордон для оздоровлення та розширення його світогляду, але не може отримати згоду на це відповідача. У зв'язку з чим просить суд надати багаторазовий дозвіл, на виїзд/в'їзд за межі державного кордону України, та виїзд/ в'їзд через лінію розмежування у зону проведення ООС, АР Крим та до Російської Федерації, до досягнення дитиною повноліття, у супроводі матері, без згоди на це батька.
У судове засідання позивач не з'явилась, у заяві просила суд розглянути справу без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача про надання дозволу на виїзд їх дитини за межі державного кордону України, та виїзд/ в'їзд через лінію розмежування у зону проведення ООС, АР Крим та до Російської Федерації, до досягнення дитиною повноліття, у супроводі матері, без згоди на це батька, та просить суд розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , місце реєстрації - Чмирівська сільська рада Старобільського району Луганської області, актовий запис № 11.
Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
18.07.2013 року Старобільським районним судом Луганської області шлюб між сторонами розірвано
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, а тому на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Згідно п. 2 ст. 4 Постанови КМУ «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», № 57 від 27 січня 1995 року, виїзд з України громадян, які не досягли 16- річного віку, в супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків здійснюється у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку без згоди та супроводу другого з батьків.
Згідно із п.п. 2-4 п. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду із України та в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно принципу 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли би їй розвиватися фізично, інтелектуально, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності.
За ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року», підписаною Україною 21.02.1990 року, ратифікована Україною 27.02.1991 року, яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення чи іншими питаннями, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду малолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків, або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Як вбачається з позову неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час проживає разом з матір'ю. Батько дитини ухиляється від надання дозволу через нотаріальну контору на виїзд дитини за межі України. Тобто через немотивоване ухилення відповідача від надання дозволу на виїзд дитини за межі України,позивач не має можливості оформити необхідні документи для виїзду разом з дитиною за межі державного кордону України, та виїзд/ в'їзд через лінію розмежування у зону проведення ООС, АР Крим та до Російської Федерації, до досягнення дитини повноліття, у супроводі матері, без згоди на це батька.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням як найвищих інтересів дитини суд, вважає, можливим задовольнити позов ОСОБА_1 про надання дозволу на виїзд дитини замежі державного кордону України, та виїзд/ в'їзд через лінію розмежування у зону проведення ООС, АР Крим та до Російської Федерації, до досягнення дитиною повноліття, у супроводі матері, без згоди на це батька.
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом - у розмірі 908 грн.
На підставі ст. 313 ЦК України, ст. 150 СК України, ст. ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», п. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу дитині на виїзд за кордон разом з матір'ю, без згоди та супроводу батька - задовольнити.
Надати багаторазовий дозвіл дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виїзд/в'їзд за межі державного кордону України, та багаторазовий дозвіл на виїзд/ в'їзд через лінію розмежування у зону проведення ООС, АР Крим та до Російської Федераціїз дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття, у супроводі матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без згоди на це батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , процесуальні витрати понесені позивачем при подачі позовної заяви у суммі 908 грн..
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старобільський районний суд Луганської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Форощук