Справа №: 398/4644/21
Провадження №: 2-а/398/13/22
Іменем України
"17" лютого 2022 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Нероди Л.М.,
з участю секретаря - Кулікової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Єпанчінцева Юрія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальова Т.Ю., звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 888054 від 29.09.2021 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн, провадження в справі закрити.
29.09.2021 року інспектором СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Єпанчінцевим Ю.М. відносно ОСОБА_1 було складено оскаржувану постанову, відповідно до якої 29.09.2021 року об 15год. 00 хв. в м.Олександрія, по Звенигородському шосе, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому було відсутнє дзеркало заднього виду з правого боку, чим порушив вимоги пп. «а» п.31.4.7 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Позивач не погоджується із вказаною постановою, вважає її незаконною, оскільки встановлення дзеркала заднього виду з правого боку не передбачено конструкцією автомобіля, яким він керував. В даному транспортному засобі дзеркала заднього виду встановлені в салоні автомобіля та ззовні з лівого боку, та були в наявності під час зупинки позивача працівниками поліції.
За таких обставин позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, тому постанова про накладення адміністративного стягнення від 29.11.2021 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, до розгляду справи по сутті вимог від представника позивача - Ковальової Т.Ю. на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, при цьому, зазначила, що на позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити наполягає та просить їх задовольнити.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, правом на подання відзиву до суду не скористався.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
19 жовтня 2021 року ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області адміністративний позов залишено без руху.
28 жовтня 2021 року ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Постановою серії БАА №888054 від 29.09.2021 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., оскільки ОСОБА_1 29.09.2021 року о 15 год. 00 хв. у м. Олександрія, по вул. Звенигородське шосе, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому було відсутнє дзеркало заднього виду з правого боку, чим порушив п.п. 31.4.7 ПДР України.
Згідно копії технічної документації завода-виробника легкових автомобілів ВАЗ, видавництва 1983 року, конструкцією легкового автомобіля ВАЗ-2106 дзеркало заднього виду з правого боку не передбачено.
Відповідно до технічного паспорта серія НОМЕР_2 на автомобіль марки ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , його було випущено в 1985 році.
Позивач стверджує, що ним не було вчинено жодних порушень ПДР, оскільки, конструкцією транспортного засобу, яким він керував, а саме автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , не передбачено дзеркало заднього виду з правого боку.
У постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що позивач, керуючи транспортним засобом, який не має дзеркала заднього виду з правого боку, порушив вимоги п.п.31.4.7 «А» ПДР України, натомість згідно вказаного підпункту ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством в разі якщо немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду. Натомість, згідно наданої позивачем технічної документації автомобіля ВАЗ 2106, видавництва 1983 року, конструкцією автомобіля ВАЗ 2106 не передбачено дзеркало заднього виду з правого боку.
Вказані вище обставини свідчать про відсутність в діях позивача порушення вимог ПДР України, що у свою чергу свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, за яку позивача було піддано адміністративному стягненню. Доводи позивача, якими він заперечує постанову, відповідачем не спростовані.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 1.3, 1.9. ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підпунктом «а» п.31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду.
Згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Норми п. 1 ст. 247 КУпАП вказують, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 888054 від 29.09.2021 року слід скасувати та закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати у справі відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України суд покладає на рахунок Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області.
Керуючись ст. ст. 247, 293 КУпАП, ст.ст.139,159,241-246, 286 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Єпанчінцева Юрія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задоволити.
Скасувати постанову серії БАА №888054 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка винесена 29 вересня 2021 року інспектором СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Єпанчінцевим Юрієм Миколайовичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
відповідачі:
Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. В.Чміленка, 41, ЄДРПОУ 40108709.
інспектор СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Єпанчінцев Юрій Миколайович, адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 34.
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА