Справа № 196/2111/13-ц
№ провадження 2-п/196/1/2022
16 лютого 2022 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Руснак А.І.,
секретаря судового засідання: Кузнецової Г.С.,
представника відповідача: Жури Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2014 року по справі №196/2111/13-ц,-
До Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2014 року, в якій заявник ОСОБА_1 посилається на те, що 26 вересня 2014 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області було ухвалене заочне рішення по цивільній справі №196/2111/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги позивача задоволені повністю. Стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №896463/ФЛ від 16.09.2008 року в розмірі 1 930 870.29 грн., в тому числі:
- 139 760.80 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1 117 108.08 грн. - заборгованість за сумою кредиту;
- 77 642.42 долари США, що в гривневому еквіваленті складає 620 595.86 грн. - заборгованість по процентам;
- 9 973.74 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 79 720.10 грн. - пеня;
-14 193.20 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 113 446.25 грн. - штрафи.
Також солідарно стягнуто 3 441 грн. судового збору.
ОСОБА_1 просить вищевказане заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Посилається на те, що зміст заочного рішення від 26.09.2014 року та позовної заяви ПАТ КБ «Надра» йому стали відомі 29 вересня 2021 року, після ознайомлення його представника з матеріалами цивільної справи №196/2111/13-ц в Дніпровському апеляційному суді.
Про існування заочного рішення та судової справи йому не було відомо раніше та він не отримував повний текст судового рішення від 26.09.2014р. по справі № 196/2111/13-ц.
Будь-які документи з Царичанського районного суду на його адресу з приводу розгляду вказаної справи не надходили.
Підтвердженням не отриманням повідомлення про дату і час судового засідання належним чином є аркуші судової справи 102, 103, 107, 108, де на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення відсутні підписи ОСОБА_1 чи містяться відмітки про повернення за закінченням терміну зберігання.
Вказав, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак документів особисто не отримував.
Це позбавило його права на судовий захист.
Вказав, що наявні квитанції про оплату кредиту, які він готовий надати до суду в якості доказів того, що сума заборгованості значно менша, ніж заявлена у позовних вимогах.
При розгляді справи суд посилався як на наведений доказ лише на розрахунок позивача.
В матеріалах цивільної справи відсутні будь-які докази надання до суду первинних документів, що доводять правильність нарахування заборгованості.
Не будучи присутнім в судовому засіданні, він був позбавлений можливості надати свої заперечення проти позову та надати відповідні докази. Крім цього, банком не було надано суду виписку по відповідному рахунку, що підтверджує надходження від відповідача грошових коштів у рахунок погашення кредиту та процентів.
При винесенні заочного рішення суд був позбавлений можливості врахувати обставини, при яких він вже здійснив часткове погашення суми заборгованості у більшому розмірі, ніж вказує позивач і сума боргу складає менший розмір та факт порушення строків позовної давності про стягнення пені за період, що перевищує один рік, а отже сума заборгованості не відповідає дійсності.
Із наданого банком розрахунку заборгованості неможливо встановити за який період та за яке саме порушення було нараховано штрафні санкції у розмірі 14 193.20 доларів США.
З приводу наявності в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заочного рішення №196/2111/13-ц (аркуш справи 126) з відміткою про нібито його отримання ним 23.01.2015 року слід зазначити, що в цей час він перебував за межами країни, а саме в Російській Федерації, а отже отримання ним такого повідомлення не було можливим.
Тому, підтримуючи вищевикладене просить задовольнити заяву про перегляд заочного рішення, скасувати його та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Разом з поданою заявою ОСОБА_1 також заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки не отримував такого рішення, а про його існування стало відомо лише 29 вересня 2021 року.
11 лютого 2022 року до суду надійшли письмові пояснення представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Жура Н.В., в яких зазначила, що ОСОБА_1 дізнався про існування заочного рішення 29 вересня 2021 року, після ознайомлення його представником з матеріалами цивільної справи №196/2111/13-ц в Дніпровському апеляційному суді. Повний текст рішення він не отримував, будь-які документи з приводу розгляду даної справи на адресу ОСОБА_1 не надходили. Підтвердженням вказаного є аркуші судової справи 102, 103, 107, 108. В період з травня 2014 року по травень 2015 року ОСОБА_1 перебував на заробітках у місті Красноярськ Красноярського краю та проживав по АДРЕСА_2 разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 , підтвердженням чого є пояснення останнього. У своїй заяві мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зазначила, що лист з суду з вкладенням в нього заочного рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26.09.2014р. по справі №196/2111/13 отримала вона, про що проставила свій підпис та сину передати його не мала можливості, оскільки він перебував в Російській Федерації.
Також підтвердженням того, що ОСОБА_1 перебував в Російській Федерації та не міг особисто отримати оскаржуване рішення суду є його згода на виїзд з країни його дітей, що був посвідчений ОСОБА_5 , тимчасово виконуючою обов'язки нотаріуса Красноярського нотаріального округу Красноярського краю Букаріної О.Д., зареєстрованою в реєстрі за №3С-501.
Крім того, 11.11.2014 року ОСОБА_1 відправляв лист з території Російської Федерації (адреса відправника: АДРЕСА_2 ) на ім'я своєї дружини ОСОБА_2 , що також підтверджує перебування його за межами України. ОСОБА_1 вважає, що строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення пропущений з поважних причин, у зв'язку із чим просить його поновити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Жура Н.В. в судовому засіданні вимоги заяви про перегляд заочного рішення підтримала повністю, з підстав вказаних в заяві та в письмових пояснення, прохала її задовольнити.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в судове засідання не з'явився, подали заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Вказали, що заочним рішенням у справі від 26.09.2014 року позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №896463/ФЛ від 16.09.2008 року в розмірі 1930870 грн. 29 коп., судовий збір у розмірі 3441 грн.
З 17.07.2020 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» є правонаступником ПАТ «КБ «Надра» і новим кредитором. Доводи відповідача ОСОБА_1 є такими, що не відповідають фактичним обставинам. Вважають заяву про перегляд заочного рішення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Судом було дотримано порядку виклику сторін. Відповідачі в судове засідання не з'являлись, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Адреса, на яку направлялись судові повістки є дійсною. Відповідачі є чоловіком та дружиною і отримання одним з них повістки є фактом підтвердження вручення обом. Розгляд справи тривав близько 5 місяців, відповідачі належним чином викликалися в судове засідання, однак не з'являлись.
Щодо розрахунку заборгованості, стороною відповідача не надано суду доказів, які б спростували суму заборгованості. Заява відповідача про перегляд заочного рішення має бути залишеною без задоволення.
Суд, заслухавши думку представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Жури Н.В., дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суд, перевіривши матеріали справи встановив, що 26.09.2014 Царичанським районним судом Дніпропетровської області у справі №196/2111/13-ц було ухвалено заочне рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра».
Як вбачається із заяви, про зміст рішення відповідачу ОСОБА_1 стало відомо 29 вересня 2021 року, після ознайомлення його представника з матеріалами цивільної справи №196/2111/13-ц в Дніпровському апеляційному суді.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Згідно з п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто заочне рішення підлягає скасуванню лише за умови і наявності двох підстав, зазначених у ч.1ст.288 ЦПК України.
Із аналізу зазначеної правової норми випливає, що необхідними невід'ємними умовами для скасування заочного рішення є:
- встановлення судом тієї обставини, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;
- докази, на які відповідач посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції цієї статті сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів цивільної справи вбачається, що ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено по справі судове засідання на 08 травня 2014 року, яке ухвалою суду від 08 травня 2014 року було відкладено у зв'язку з неявкою сторін у справі, про що сторони повідомлені належним чином.
Так, на а.с. 86, 92 наявні поштові повідомлення про отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судової повістки про розгляд справи 26.05.2014. В подальшому судові повістки поверталися з відміткою за закінченням терміну зберігання.
Таким чином, відповідачу ОСОБА_1 було відомо про перебування в провадженні суду цивільної справи за позовом ПАТ КБ «Надра» до нього та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Отже, хоча у суду не було безперечних доказів про повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи належним чином, однак судом було вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
Окрім цього, на а.с.126, 127 наявні поштові повідомлення про отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішення суду.
Пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Жури Н.В. про те, що рішення суду було отримане не відповідачем, а його матір'ю ОСОБА_4 , а відповідач в період з травня 2014 року по травень 2015 року перебував за межами України, на підтвердження чого надали письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та копію згоди на виїзд його дітей за межі країни, суд не може взяти до уваги, так як перебування відповідача за межами України, який був повідомлений про перебування цивільної справи в суді, не позбавляло відповідача права здійснювати представлення його інтересів у суді через представника. Суду відповідачем протилежного не доведено.
Також, судом враховується, що заявником не було додано до заяви про перегляд заочного рішення жодних доказів в обґрунтування викладених обставин та доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи по суті та могли бути враховані судом при ухваленні заочного рішення саме 26.09.2014 року.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є нібито необізнаність відповідача про наявність в суді цивільної справи та винесення заочного рішення, та нібито наявність істотних доказів у справі на підтвердження необґрунтованих позовних вимог позивача, які стороною відповідача так і не були підтверджені жодним чином, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.
Частиною 4 статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Враховуючи викладене, заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 258, 260, 285-288 ЦПК України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2014 року по справі №196/2111/13-ц.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2014 року по справі №196/2111/13-ц - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали складено 17.02.2022 року.
Суддя: