Справа № 215/657/22
1-і/215/3/22
Іменем України
17 лютого 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі : головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в залі №1 клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 12019040760001887 від 05.12.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України,
У провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру з малолітньою ОСОБА_6 без її згоди.
До суду 09.02.2022 р. надійшло клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підтримано прокурором в судовому засіданні. Вказує на особливу тяжкість і суспільну небезпеку статевого злочини, ризики ухилення від явки до суду, впливу на потерпілу, оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває.
Обвинувачений і захисник заперечували щодо клопотання прокурора, просять змінити запобіжний захід на домашній арешт. Вказують на недоведеність ризиків на які посилається прокурор, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання.
Потерпіла ОСОБА_6 і її законний представник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд прийшов до такого висновку.
Згідно п.20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Оскільки головуючий по справі суддя ОСОБА_8 наразі перебуває на лікарняному, в обвинуваченого ОСОБА_4 строк тримання під вартою спливає 19.02.2022, тому по клопотанню прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу було проведено автоматичний розподіл, та суддя визначений в порядку ч.3 ст.35 КПК України.
Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення, має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Ухвалами суду ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу тримання під вартою до 19.02.2022 р. включно.
Обставини на які посилався суд при продовженні обвинуваченому строку дії запобіжного заходу не змінилися, суд вважає що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді до 15 років позбавлення волі, вчиненого відносно малолітньої, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ від права обвинуваченого на особисту свободу.
При цьому суд відповідно до ст. 178 КПК України враховує тяжкість покарання у виді позбавлення волі до п'ятнадцяти років, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, що у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів. ОСОБА_4 усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання у вигляді позбавлення волі та бажаючи його уникнути, може переховуватися від суду.
Обгрунтовано існує також ризик незаконного впливу та небезпеки для потерпілої ОСОБА_6 , 2007 р. народження, який обґрунтовано продовжує існувати, оскільки потерпіла має малолітній вік, тому відповідно обмежена в захисті та реалізації своїх прав.
На думку суду в даному випадку інтереси суспільства превалюють над правами обвинуваченого щодо його особистої свободи, та недоторканості, гарантованих ст.29 Конституції України, а ухвала суду є законодавчо встановленим рішенням щодо тримання особи під вартою.
Оскільки слід продовжити судовий розгляд по вказаному кримінальному провадженню, яке неможливо закінчити до спливу строку дії запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.
Виходячи з вищевикладеного застосування домашнього арешту, на даному етапі розгляду справи, на думку суду, не зможе запобігти вказаним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого; тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, а в клопотанні сторони захисту слід відмовити.
Керуючись ст.ст.177, 183, 199, 331, 395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити, продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоданилівка, Казанківського району, Миколаївської області, на 60 днів до 17 квітня 2022 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого і захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом пяти днів з дня проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення коії ухвали .