"15" лютого 2022 р. Справа № 363/316/22
15 лютого 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Гриб Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на бездіяльність старшого державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), боржник - ОСОБА_1 ,
встановив:
представник ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), в якій просив визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною і зобов'язати виправити помилку у постанові про відкриття виконавчого провадження №53690332 від 04 квітня 2017 року, а саме вірно зазначити резолютивну частину виконавчого листа на підставі якого здійснюється виконавче провадження, а саме «стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - ТОВ «ФК «Гефест») заборгованість за кредитним договором в розмірі 68 445,07 доларів CШA».
На обґрунтування своїх вимог вказав, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 листопада 2016 у справі №363/505/15-Ц з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/9408/74/49702 від 30 листопада 2006 в розмірі 68 445,07 доларів США, що еквівалентно 857 624,62 грн. та судовий збір у розмірі 3 654,00 грн., а всього 861 278,62 грн. 07 червня 2017 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 розстрочено виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 листопада 2016 року за виконавчим листом №363/505/15-ц від 23 березня 2017 року на строк 4 роки 9 місяців шляхом стягнення щомісячних платежів (до 5 числа кожного місяця) рівними частинами від загальної суми заборгованості зазначеної у вказаному виконавчому листі з кінцевим терміном сплати заборгованості 05 лютого 2022 року. Однак при відкритті виконавчого провадження, виконавець помилково зазначив в постанові суму до стягнення в національній валюті - гривні, що не відповідає рішенню суду та виконавчому документу.
Державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Картошкіна М.М. подала суду заперечення на скаргу, в яких зазначила, що 03 квітня 2017 року до відділу надійшла заява представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №114-40/23/169 від 27 березня 2017 року про примусове виконання виконавчого листа №363/505/15-ц від 23 березня 2017 року, в якій, керуючись статтями 1-5, 12, 16, 18, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в загальній сумі 861 278,62 грн. До заяви додано оригінал платіжного доручення про сплату авансового внеску №581831 від 27 березня 2017 року на суму 17 225,57 грн., що дорівнює 2-м відсоткам від суми, яка заявлена стягувачем у прохальній частині заяви. 19 лютого 2021 року до відділу надійшло звернення ТОВ ФК «ГЕФЕС» №157 від 05 лютого 2021 року про виправлення помилки у постанові про відкриття виконавчого провадження. 26 лютого 2021 року за адресою заявника державним виконавцем, надіслано відповідь на звернення вих. №7636, в якій зазначено, що первісний стягувач в заяві про прийняття виконавчого документу до виконання зазначив суму стягнення за виконавчим документом в розмірі 861 278,62 грн., в зв'язку з чим клопотання ТОВ ФК «ГЕФЕС» №157 від 05 лютого 2021 року про виправлення помилки у постанові про відкриття виконавчого провадження залишено без задоволення.
20 жовтня 2021 року начальником відділу проведено перевірку законності дій державного виконавця, якою порушень чинного законодавства державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2017 року не виявлено, так як державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження в розмірі, якому просив стягувач в заяві про відкриття виконавчого провадження і відповідно до сплачено авансового внеску. На час перевірки в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо оскарження вказаної постанови в судовому порядку.
Враховуючи викладене вище, Вишгородський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області просив відмовити в задоволенні скарги та розглядати справу за відсутності представника відділу.
Боржник ОСОБА_1 подав суду заперечення на скаргу, в яких зазначив, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження чітко виконала вимоги первісного кредитора ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у заяві про примусове виконання рішення суду та вірно зазначила про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 861 278,62 грн. Відтак вважав, що в діях державного виконавця відсутні будь-які ознаки, які б вказували на бездіяльність, яка б спричинила порушення прав чи свобод ТОВ «ФК «Гефест», а тому просив в задоволенні скарги відмовити.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» подав суду пояснення, в яких зазначив, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству. У разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Таким чином, боржник змінює зміст судового рішення та договірних зобов'язань, що в свою чергу є грубим порушенням однієї із засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності та розумності та конституційної засади правосуддя, а саме обов'язковості судового рішення.
Представник заявника до суду не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Боржник ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення скарги заперечив.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступного.
Встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області 23 листопада 2016 року первісну позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за кредитним договором №014/9408/74/49702 від 30 листопада 2006 року в розмірі 68 445,7 доларів США, що еквівалентно 857 624 грн. 62 коп. та судовий збір в розмірі 3 654 грн., а всього 861 278 (вісімсот шістдесят одну тисячу двісті сімдесят вісім) грн. 62 (шістдесят дві) коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Кредитний договір №014/9408/74/49702 від 30 листопада 2006 року та додаткову угоду №96-05/13/1105 до нього від 19 липня 2010 року укладені між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 розірвано.
На підставі вказаного рішення Вишгородським районним судом 23 березня 2017 року видано виконавчий лист №363/505/15-ц.
03 квітня 2017 року до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області надійшла заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про примусове виконання рішення суду, в якій стягувач просив прийняти до виконання вищезазначений виконавчий лист, розпочати його примусове виконання, про що винести відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження по справі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в загальній сумі 861 278,62 грн.
04 квітня 2017 року постановою державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Булавчик Н.В. відкрито виконавче провадження примусового виконання виконавчого листа №363/505/15-ц виданого 23 березня 2017 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в розмірі 861 278,62 грн.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07 червня 2017 року розстрочено виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 листопада 2016 року за виконавчим листом №363/505/15-ц від 23 березня 2017 року на строк - 4 (чотири) роки 9 (дев'ять) місяців шляхом стягнення щомісячних платежів (до 5 числа кожного місяця) рівними частинами від загальної суми заборгованості зазначеної у вказаному виконавчому листі з кінцевим терміном сплати заборгованості 05 лютого 2022 року.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2018 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Фінансова компанія «Авістар».
Постановою державного виконавця від 11 вересня 2018 року змінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача з ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» на ТОВ «Фінансова компанія «Авістар».
В подальшому, ухвалою Вишгородського районного суду від 19 травня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ».
Постановою державного виконавця від 23 лютого 2021 року внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: Реєстраційний номер виконавчого провадження: 53690332 замість Назва: ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» зазначено Назва: Товариство з Обмеженою Відповідальністю Фінансова Компанія «Гефест».
05 лютого 2021 року представник ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» звернувся до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою №157, в якій просив винести постанову, якою виправити арифметичну помилку у постанові про відкриття виконавчого провадження №53690332 від 04 квітня 2017 року, а саме вірно зазначити резолютивну частину рішення суду на підставі якого здійснюється виконавче провадження, тобто стягнути з Кельбаса ОП на користь ПАТ «ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - ТОВ «ФК «Гефест») заборгованість за кредитним договором в розмірі 68 445,07 доларів США.
07 жовтня 2021 та 04 січня 2022 року представник ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» звертався до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із скаргою на бездіяльність державного виконавця та начальника державної виконавчої служби.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження, передбачено, що примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження, у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження).
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Вимогами ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження, передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Встановлено, що 05 лютого 2021 року стягувачем в порядку ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» подано заяву про виправлення арифметичної помилки у постанові про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 202017 року.
Згідно абз. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Суд зазначає, що арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Виправленню підлягають лише ті арифметичні помилки, яких припустився державний виконавець.
Зі змісту заяви не можна дійти висновку про наявність арифметичної помилки в постанові про відкриття виконавчого провадження, допущеної державним виконавцем.
Відтак при винесенні державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження №53690332 від 04 квітня 2017 року будь-яких арифметичних помилок, в розумінні вказаних вище вимог Закону, не допущено. В постанові вірно зазначено розмір грошових коштів, що підлягають стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в сумі 861 278,62 грн., що відповідає як рішенню Вишгородського районного суду Київської області 23 листопада 2016 року так і заяві представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №114-40/23/169 від 27 березня 2017 року про примусове виконання виконавчого листа №363/505/15-ц від 23 березня 2017 року.
Виправлення помилок в іншому змісті вимогами ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено.
Відтак підстав для виправлення арифметичної помилки в постанові про відкриття виконавчого провадження №53690332 від 04 квітня 2017 року не має, а тому бездіяльності державного виконавця в цій частині не встановлено.
За таких обставин порушених прав чи свобод скаржника, які б підлягали захистові, судом не виявлено, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись статтями 260, 447, 451 ЦПК України,
ухвалив:
в задоволенні скарги відмовити.
Повний текст ухвали складено 17 лютого 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання її повного тексту шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Суддя